Фрео́ни або хладони — група галогенопохідних вуглеводнів, що киплять нижче кімнатної температури і використовуються в холодильній промисловості як холодоагенти і як розпилювачі в аерозольних упаковках. Наприклад, фреон дифлуородихлорометан CF2Cl2 (R12) — рідина, що кипить при -29,8°С.
Здебільшого фреони інертні біля поверхні Землі, однак у стратосфері хлоровмісні фреони (хлорфторвуглеводні) зазнають фотохімічного розпаду з виділенням іонів хлору, які є каталізатором хімічних реакцій, що руйнують молекули озону.
Згідно Монреальського протоколу, виробництво та застосування деяких фреонів заборонено, насамперед — R-12 та R-22. На заміну їм прийшли такі фреони як R-134a, R-410A, R-404A та R-507 — це фторовуглеводневі сполуки, які мають нульовий озоноруйнівний потенціал.
Перший фреон винайшов Томас Міджлі, що працював в компанії «General Motors».
Вплив на здоров'я Виявлено, що фреони, якщо використані як інгалянти, викликають ейфорію або інтоксикацію. Через це деякі люди вживають фреони рекреаційно, щоб досягти цих ефектів. У разі вдихання фреони діють токсично, що може мати згубні наслідки для різних органів. Їхня дія може пошкодити мозок і серцево-судинну систему, потенційно спричиняючи аномалії в роботі серця, а також епілептичні напади. Вдихання фреонів також може пошкодити легені і, в рідкісних випадках, призвести до дихальної недостатності. Пошкодження легень через вдихання фреонів називають вуглеводневим пневмонитом.
Див. також
Галогеноалкани
Примітки
Посилання
Джерела В. І. Саранчук, М. О. Ільяшов, В. В. Ошовський, В. С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. — с. 600. ISBN 978-966-317-024-4