Апоксіомен () — один з типів давньогрецької статуї, зображення атлета, який чистить себе стригілем.

Збережені екземпляри Найбільш відомим є «Анаксіомен» Лісіппа Сікіонського, придворного скульптора Александра Македонського, зроблений у 330 році до н. е. Бронзовий оригінал втрачено, він відомий за описом Плінія Старшого у «Природній історії». Пліній повідомляє, що римський воєначальник Марк Віпсаній Агріппа встановив шедевр Лісіппа у зведених ним «Термах Агріппи», близько 20 року до н. е. Пізніше імператор Тіберій так полюбив статую, що повелів перенести її до своєї спальні.

Збережена копія, виконана з пентелійського мармуру, знайдена у 1849 році у римському районі Трастевере. Знаходиться у Музеї Пія-Климента у Ватикані (під ім'ям «Ватиканського»). Трошки більша, ніж у натуральну величину, вона виражає новий канон пропорцій, впроваджений Лісіппом: зі злегка меншою головою (1:8 від загальної висоти, проти 1:7 у Поліклета), довшими і тоншими кінцівками. Пліній, посилаючись на самого Лісіппа, зауважує: інші скульптори «зображують людей такими, якими вони є насправді, він зображує їх такими, якими вони уявляються» . Лісіпп ставив фігуру у правдивий контрапост, з витягнутою рукою, щоб передати відчуття руху і вигідні аспекти з різних кутів зору.

Пліній також згадує використання мотиву «Апоксіомена» іншими скульпторами — Поліклетом і його учнем Дедалом Сікіонським.

У 1896 в Ефесі знайдені 234 окремих уламки бронзової статуї, які наразі знаходяться у Музеї історії мистецтв Відня. Вона зображує атлета, який чистить руки від пилу та потуSteven Lattimore, «The Bronze Apoxyomenos from Ephesos» American Journal of Archaeology 76.1 (January 1972:13-16) p. 13.. Можливо, це робота самого Поліклета.

Повністю збережена бронзова статуя «Анаксіомена», зі стригілем у лівій руці, знайдена Рене Вутеном у північній частині Адріатичного моря, між острівцями Веле Орюле і Козяк, поблизу острова Лошинь (Хорватія) у 1996 році. Скульптура лежала на морському дні, покрита губками й іншою морською живністю. Всі частини статуї збереглися, хоча голова відкололась від тіла. 192 см заввишки, статуя, як припускають, є давньогрецькою копією (ІІ-І ст. до н. е.) «Апоксіомена» Лісіппа. Наразі вона слугує експонатом Музею Мімара у Загребі (під ім'ям «Хорватський Апоксіомен»)Valvanis, P. (David Hardy, tr), "Bronze statues from the depths of the sea, " in Tzalas, ed., Great Moments in Greek Archaeology (Los Angeles: J. Paul Getty Museum) 2007:359-60..

Поряд з цілими статуями, музеї світу зберігають і фрагменти античних «Апоксіоменів». У петербурзькому Ермітажі знаходиться копія голови, знайдена у XIX стO. Waldhauer, Die Antiken Skulpturen der Hermitage, vol. II (1913) cat. no. 140, noted in Lattimore 1972. Інша бронзова голова знаходилася у колекції Бернардо Нані у Венеції з початку XVIII ст. (наразі — у Музеї Мистецтв Кімбелл, штат Техас)Bronze head of an Apoxyomenos, припускають, що її знайшли на Пелопоннесі.

Див. також

Афродіта Кнідська — статуя Праксітеля Афродіта Мілоська — статуя Агесандра Антіохійсьского (?) Боргезький борець — статуя Агасія Венера Капітолійська Венера Таврійська Дискобол — статуя Мирона Дискофор Діадумен — статуя Поліклета Дорифор («Списоносець») — статуя Поліклета

Галерея

Примітки

Джерела

Словарь античности. — Перевод с немецкого. М.: Прогресс. Лейпцигский Библиографический институт. 1989.