Сиган (Siganus) — рід окунеподібних риб монотипової родини Сиганові (Siganidae).
Опис Сигани це невеликі риби, що зустрічаються на коралових рифах Індійського і Тихого океану. Неагресивні травоїдні риби, мають сильні отруйні залози на плавниках. Вони є близькими родичами риби-хірурга. Всіх сиганів об'єднує красиве яскраво-строкатае забарвлення, що характерно для більшості мешканців коралового рифу. Вони виростають до 40 см завдовжки. Очі великі, темні. Тіло, як правило, високе і сильно стисле з боків. Деякі види мають сильно витягнуту морду. Рот маленький. Оскільки це травоїдні риби, що харчуються виключно водоростями, то наявність величезної пащі для них необов'язкова умова.
Спосіб життя Деякі види воліють самотність серед скель, але більшість сиганових тримаються невеликими зграйками. Всі вони ведуть денний спосіб життя і з настанням темряви ховаються в затишні місця.
Всі сигани — полохливі рибки. За свій сором'язливий характер вони отримали прізвисько «кролики». Саме слово «Siganus» в перекладі з латинської мови означає «кролик». Але на відміну від наземного ссавця у цих рибок є страшна зброя самооборони, яку вони пускають в хід, перебуваючи в безвихідній ситуації. Це отруйні шипи, розташовані в плавниках. Отруйні залози виділяють не смертельну, для дорослої людини, отруту, але укол дуже болісний.
Значення Відомо точно, що ще з часів Стародавнього Риму сигани були відомі жителям Європи, яких заворожувала зовнішня краса риб. Сигана тримали як прикрасу у великих громадських акваріумах. Практика утримання сиганових в неволі дійшло і до наших днів. Їх можна зустріти в багатьох морських акваріумах і, навіть, у приватних акваріумістів-аматорів, які не побоялися вколотися об гострі шипи під час чищення «банки».
Деякі види сиганових представляють певний гастрономічний інтерес, особливо в тропічних країнах, де їх подають у смаженому, в'яленому або сушеному вигляді. Правда, в деяких випадках вживання риби може викликати сігуатеру — хворобу, спровоковану біологічною отрутою сігуатоксином.
Види Рід містить 29 видів: Siganus argenteus Quoy & Gaimard, 1825 Siganus canaliculatus M. Park, 1797 Siganus corallinus Valenciennes, 1835 Siganus doliatus Guérin-Méneville, 1829 Siganus fuscescens Houttuyn, 1782 Siganus guttatus Bloch, 1787 Siganus insomnis Woodland & R. C. Anderson, 2014Woodland, D.J. & Anderson, R.C. (2014): Description of a new species of rabbitfish (Perciformes: Siganidae) from southern India, Sri Lanka and the Maldives. Zootaxa, 3811 (1): 129–136. Siganus javus Linnaeus, 1766 Siganus labyrinthodes Bleeker, 1853 Siganus lineatus Valenciennes, 1835 Siganus luridus Rüppell, 1829 Siganus magnificus G. H. Burgess, 1977 Siganus niger Woodland, 1990 Siganus puelloides Woodland & Randall, 1979 Siganus puellus Schlegel, 1852 Siganus punctatissimus Fowler & B. A. Bean, 1929 Siganus punctatus Schneider & Forster, 1801 Siganus randalli Woodland, 1990 Siganus rivulatus Forsskål, 1775 Siganus spinus Linnaeus, 1758 Siganus stellatus Forsskål, 1775 Siganus sutor Valenciennes, 1835 Siganus trispilos Woodland & G. R. Allen, 1977 Siganus unimaculatus Evermann & Seale, 1907 Siganus uspi Gawel & Woodland, 1974 Siganus vermiculatus Valenciennes, 1835 Siganus virgatus Valenciennes, 1835 Siganus vulpinus Schlegel & J. P. Müller, 1845 Siganus woodlandi Randall & Kulbicki, 2005
Примітки
Посилання FishBase (2004): Family Siganidae - Rabbitfishes. Version of 2004-NOV-22. Retrieved 2008-AUG-31. FishBase (2006): Siganus species. Version of 2006-MAR-14. Retrieved 2008-AUG-31. Kuriiwa, Kaoru; Hanzawa, Naoto; Yoshino, Tetsuo; Kimura, Seishi & Nishida, Mutsumi (2007): Phylogenetic relationships and natural hybridization in rabbitfishes (Teleostei: Siganidae) inferred from mitochondrial and nuclear DNA analyses. Mol. Phylogenet. Evol. 45(1): 69–80. (HTML abstract) Taylor, G. (2000): Toxic fish spine injury: Lessons from 11 years experience. J. South Pac. Underwater Med. Soc. 30(1). PDF fulltext