Аукштайти (, ) ― локальна назва населення східної та центральної частини Литовської республіки. Цей термін зазвичай відносили до назви південно-східної частини литовців, але іноді аукштайтів зараховували до литвинів. Серед аукштайтів виділяють локальну групу дзуків, які характеризуються особливостями мови (дзекання) та етнографічним походженням.
Етимологія терміна Назва походить від «високий, верхній» на відміну від назви жемайтів (<žemas «низький, низинний»), що традиційно пов'язується з розселенням за течією річки Німан. Однак Зіґмас Зінкявічус вважає, що це протиставлення доречніше пов'язувати з тим, що жемайти жили в низинах, а аукштайти були мешканцями височин.
Перша згадка У письмових джерелах цей термін вперше згадується в Хроніці Дусбурга при описі подій 1294 р.«Chronicon terrae Prussiae von Peter von Dusburg» // «Scriptores rerum Prussicarum». — T. I. — Leipzig, 1861 (мирний договір Гедиміна з Ливонським орденом) .
Еволюція Аукштайтами називали населення східних і центральних районів території сучасної Литви. Під назвою «аукштайти» зазвичай мали на увазі етнографічну групу литовців, іноді зараховували їх до литвинів .
Антропологічний тип західних аукштайтів характеризується вираженою доліхокронією, вузьким, середньо-високим, сильно-профільованим в горизонтальному напрямку обличчям, низькими орбітами і виступаючим носом. Аукштайти відрізняються від синхронних їм жемайтів вираженою доліхокранією, більш вузьким (на 6 мм) обличчям і низькими очними орбітами. Невеликі розміри вилицевого діаметра, що не дозволяють зближувати антропологічний тип аукштайтів з типом жемайтів і балтійськими племенами в цілому, що свідчить про різне їхнє походження.
У розмові сучасних аукштайтів прослуховується так звана аукштайтська говірка (), верхньо-литовський діалект. Це стосується одної з двох головних говірок литовської мови — нарівні з жемайтським. Цією говіркою говорять у Ауштайтіі, Дзукії та Сувалкії .
У XX столітті у складі аукштайтів виділяють локальну групу дзуків, яка характеризується особливостями мови (дзекання) і етно-генетичним походженням . Дзукійський діалект (південно-аукштайтський діалект — ) є діалект аукштайтської говірки .
Тісні міжетнічні контакти між аукштайтами та білорусами зумовили близькість і схожість їх матеріальної і духовної культури.
Займалися землеробством, скотарством. В епоху середньовіччя аукштайти склали ядро стародавньої литовської народності. Надалі з жемайтами (жмудинами) та іншими балтськими групами Литви консолідувалися в єдиний литовський етнос.
Див. також Балтійські мови Авкштота Литва (племена)
Примітки
Джерела Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 2: Аршыца — Беларусцы / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — : БелЭн., 1996 г. — 480 с.: іл. ISBN 985-11-0061-7 (т. 2), ISBN 985-11-0035-8
Tomas Baranauskas. Aukðtaitija XIII–XV amþiuje // Lietuvos istorijos institutas Pietro U. Dini. Baltų kalbos: lyginamoji istorija. — Vilnius, 2000.
Ареальные исследования в языкознании и этнографии (язык и этнос). ― , 1983 г.
Загорульский Э. М., «Древняя история Белоруссии: Очерки этнической истории и материальной культуры». ― , 1977 г.