«Короле́ва Марго́» () — історичний фільм 1994 року, поставлений французьким режисером Патрісом Шеро за мотивами однойменного роману Александра Дюма. Фільм здобув дві нагороди 47-го Каннського кінофестивалю 1994 року та був номінований у 12 категоріях на кінопремію «Сезар» 1995 року, у 5 з яких він переміг .

Синопсис Серпень 1572 року. Франція у стані релігійної війни, що розгорілася через протестантський рух, який нестримно ріс та був не до смаку католикам. Щоб відновити мир та спокій у країні, прекрасна і горда принцеса Марго, сестра католицького короля Карла IX, повинна вийти заміж за протестанта-гугенота Генріха Наварського. Багато зацікавлених цією подією з різних куточків країни, незважаючи на виснажливу спеку, прибули до столиці Франції, і серед них була безліч протестантів.

Весілля, відсвятковане з великою пишнотою, закінчилося Варфоломіївською ніччю, або «паризьким кривавим весіллям» (24 серпня 1572), організованим жорстокою і підступною Катериною Медічі. Вулиці Парижа були залиті кров'ю, а в закутках знаходили по-звірячому понівечені тіла людей. Цієї ночі загинули тисячі протестантів, а один з них, важко поранений дворянин на ім'я Ла Моль, у відчайдушній спробі врятувати своє життя постукав у двері Марго, яка дала йому прихисток, а невдовзі закохалася в нього…

У ролях Ізабель Аджані ···· Маргарита де Валуа |-valign="top" |align="right"| Данієль Отей || ···· ||Генріх Наварський Жан-Юг Англад ···· Карл IX |-valign="top" |align="right"| Венсан Перес || ···· ||Ла Моль Вірна Лізі ···· Катерина Медічі |-valign="top" |align="right"| Домінік Блан || ···· ||Генрієтта Клевська Паскаль Греггорі ···· Генріх Анжуйський |-valign="top" |align="right"| Клаудіо Амендола || ···· ||Коконнас Мігель Бозе ···· Герцог де Гіз |-valign="top" |align="right"| Азія Ардженто || ···· ||Шарлотта де Сов Томас Кречманн ···· Нансе |-valign="top" |align="right"| Жан-Клод Бріалі || ···· ||Адмірал Коліньї Бруно Тодескіні ···· Арманьяк |-valign="top" |align="right"| Жульєн Рассам || ···· ||Франсуа, герцог Алансонський і Анжуйський|-valign="top" |align="right"| Бернар Верлі || ···· ||кардинал

В інших ролях Жан-Філіп Екоффі Альбано Гуаетта Йона Лейзен Дорте Ліссевськи Лор Марсак Еммануель Салінжер Мішель Марке Алексіс Нітцер Барбет Шредер Жан-Марк Стеле Отто Таусіґ Толсти Ульріх Вільдґрубер Лоран Арналь Жерар Берліоз Крістоф Бернар Маріан Блігарц Даніель Бретон П'єр Брійо Валерія Бруні-Тедескі Сесіль Кайо Марк Чітті Грегуар Колен Ерван Дюжарден Філіпп Дюкло Марина Головіна Жигмунт Карґоль Карлос Лопес Орасіо Массаро Ромен Массен Чарлі Нелсон Бернар Ніссіль Жулі-Анн Рот Жан-Мішель Таверньє Беатріс Туссен Мелані Воден Ніколя Вод Елен де Фужероль

Історичні невідповідності Фільм лише у загальних рисах пов'язаний з сюжетом однойменного роману Александра Дюма, досить вільно його інтерпретуючи. Проте і сам сюжет роману мало пов'язаний із реальними біографіями Ла Моля та Аннібала де Коконнаса. Насправді обоє були міньйонами Франсуа, герцога Анжуйського, який зрадив їх в обмін на пробачення за участь у змові 1574 року проти Генріха III, як тільки той посів французький престол. За участь в змові обоє були страчені.

Вінчання історичної Маргарити і Генріха відбувалося не в католицькому соборі, а на помості перед ним, оскільки Генріх був протестантом. Не могло бути присутнім на вінчанні і так багато духовенства, як показано у фільмі — королеві Катерині Медічі вартувало чималих зусиль умовити кардинала Шарля де Бурбона (єдиного католика в сім'ї Бурбонів) одружити пару без дозволу папи Римського.

Коханка Генріха Наварського, Шарлота де Сов, не була убита, вона померла у 1617 році, переживши більшість інших дійових осіб роману.

Критика Вихід фільму залишився в пам'яті кінофахівців як один з історичних вододілівЪ-Приложение Стиль (29599) — Реквием по роковой женщине . Стрічка, в якій французькі придворні XVI століття висловлюються на сучасному молодіжному жаргоні, нагадуючи критикам «панків», а замість розкішних костюмів з брижами носять рване спіднє, «знаменувала падіння останнього оплоту вишуканого костюмованого мистецтва у кінематографі — історичного жанру». Відмовившись від підходу до класики як архівіст «в рукавичках», Шеро заявив, що знімав «що завгодно, але тільки не історичний фільм» у традиційному розумінні словаЪ-Газета — Кинопремьера в Санкт-Петербурге. Глядачів у Каннах «Королева Марго» підкорила нечуваною для крупнобюджетного костюмованого фільму відвертістю у демонстрації «крові і плоті»: особливо багато суперечок викликав кривавий балет Варфоломіївської ночі і хитросплетіння сімейного інцесту в сімействі Валуа. «Королева Марго» започаткувала моду на приховане осучаснення історичних реалій, яку продовжили такі стрічки, як «Марія-Антуанета» (2006), «Принцеса де Монпансьє» (2010) та ін.

До числа шанувальників фільму зараховує себе австрійський режисер Міхаель Ганеке. У його стрічці «Час вовків» одну з головних ролей виконав Патріс Шеро, а сценарій фільму «Приховане» було написано спеціально для Даніеля Отея. Для фільму Ганеке «Біла стрічка» костюми готувала Моділь Бікель. «Я найняв її, тому що вона працювала над костюмами для „Королеви Марго“, — найкращими, які я бачив у кіно. Вона майстерно створює необхідну патину, відчуття того, що цей одяг вже носили», — говорить Ганеке.

Визнання Нагороди та номінації фільму «Королева Марго»Повний перелік нагород та номінацій фільму «Королева Марго» на сайті IMDb Рік Нагорода Категорія Номінант РезультатКаннський кінофестивальЗолота пальмова гілкаКоролева Марго Приз журіПатріс Шеро Найкраща акторкаІзабель Аджані Національна рада кінокритиків СШАТОП іноземних фільмівНаціональна рада кінокритиків США Премія ОскарНайкращі костюмиМоділь Бікель Золотий глобусНайкращий фільм іноземною мовоюКоролева Марго 20-та церемонія премії «Сезар»Найкращий фільмКоролева Марго Найкраща режисерська роботаПатріс Шеро Найкраща акторкаІзабель Аджані Найкращий актор другого плануЖан-Юг Англад Найкраща акторка другого плануВірна Лізі Домінік Блан Найкращий сценарійПатріс Шеро, Даніель Томпсон Найкраща операторська роботаФіліп Руссело Найкращі декораціїРішар Педуцці, Олів'є Радо Найкращий дизайн костюмівМоділь Бікель Найкращий монтажФрансуа Ґедіж'є, Елен Віар Найкраща музика до фільмуГоран Брегович Давид ді ДонателлоНайкраща акторка другого плануВірна Лізі Найкращий дизайн костюмівМоділь Бікель Італійський національний синдикат кіножурналістівНайкраща акторка другого плануВірна Лізі Премія BAFTAНайкращий неангломовний фільмКоролева Марго

Коментарі

Примітки

Посилання (станом на 4 жовтня 2015) (станом на 4 жовтня 2015) (станом на 4 жовтня 2015)