Legio III Isaura (III Ісаврійський легіон) — римський легіон часів пізньої імперії.
Історія Було створено близько 278 року імператором Пробом (разом з Legio I Isaura Sagittaria та Legio II Isaura) для війни з племенами ісаврів у горах Тавра (в гірській частині Кілікії). Спочатку чисельність складала 2000 легіонерів. Значна частина складалася з лучників, що відобразилося у назві (Sagittaria). Звитяжив під час приборкання ісаврів.
За наказом Ліцинія I чисельність збільшена до 6000 легіонерів, оскільки ісаври, скориставшись розгардіяшем в імперії, знову повстали. Під час реформи Костянтина I у 320-х роках чисельність легіону зменшилася до 2000 легіонерів. З 350 року як псевдокомітати розташовувався у місті Селевкія в Ісаврії.
У 354 році (разом з Legio I Isaura Sagittaria та Legio II Isaura) під орудою коміта Кастриція звитяжно захищав місто від ісаврів та кілікійців.
У 365–366 роках зберіг вірність імператору Валенту, а потім брав участь у боротьбі з узурпатором Прокопієм. Після поразки останнього, а потім іншого узурпатора Марцелла легіон перебував на північному заході Малої Азії. У 368 році повернувся до Селевікії Ісаврійської, де продовжував виконувати завдання лімітанів (прикордонників), але було підвищено до псевдокомітатів (польової піхоти).
На початку V ст. відповідно до Переліку почесних посад (Notitia Dignitatum) все ще перебував в Ісаврії, підпорядковувався Comes per Isauriam (коміта Ісаврії). Ймовірно продовжував виконувати ці завдання по кінця століття.
Джерела Le Dictionnaire des Antiquités Grecques et Romaines de Daremberg et Saglio, Tome 3, vol. 2, pp. 1047–1093 Karl Feld: Barbarische Bürger. Die Isaurier und das Römische Reich (Millennium-Studien), de Gruyter, 2005, ISBN 978-311018899-8