Лати́нський ку́бок (, , , ) — міжнародний футбольний клубний турнір, який розігрувався переможцями національних чемпіонатів Іспанії, Італії, Португалії та Франції в 1949–1957 роках. Припинив існування із заснуванням Кубка європейських чемпіонів (з 1992 — Ліга чемпіонів УЄФА).
Історія і регламент Кубок був заснований футбольними федераціями чотирьох романськомовних країн Західної Європи (звідси його назва). Латинський кубок мав заповнити вакуум, який створився у міжнародному клубному футболі після Другої світової війни, коли інші подібні змагання або припинилися (Кубок Мітропи припинився в 1940 році і був відновлений лише у 1952), або ще не почалися (Кубок європейських чемпіонів було засновано лише в 1955).
Позаяк футбольні клуби розореної післявоєнної Європи не могли дозволити собі значних транспортних витрат, матчі кубку проводилися в одній країні, по черзі в одній з країн-учасниць. Розіграші кубка влаштовувалися щороку влітку по закінченні поточного сезону національних чемпіонатів. Змагання складалися з двох півфіналів, матчу за третє місце і фінального матчу. Кожні чотири роки визначався рейтинг країн за підсумками результатів її клубів у розіграшах кубка. В турнірі брали участь переможці національних чемпіонатів країн-учасниць, але в трьох випадках, коли чемпіон відмовлявся від участі в турнірі, його місце займала команда, яка посіла в чемпіонаті нижчу позицію: в 1953 «Мілан» (3-тє місце в чемпіонаті Італії) і «Валенсія» (2-е місце чемпіонаті Іспанії), і знову «Мілан» у 1956 (2-е місце в італійському чемпіонаті).
До появи Кубку європейських чемпіонів Латинський кубок вважався найпрестижнішим клубним турніром Європи, оскільки Кубок Мітропи, який мав велику популярність перед Другою світовою війною, після війни, хоча й був відновлений, прийшов у занепад. Хоча в розіграшах Латинського кубка брали участь клуби лише чотирьох країн, це були провідні футбольні держави того часу, що підтверджується тим фактом, що з двадцяти фіналістів перших десяти розіграшів Кубка європейських чемпіонів (з 1956 по 1965) дев'ятнадцять походили з цих чотирьох країн (єдиним винятком став німецький «Айнтрахт», який поступився мадридському «Реалу» в 1960 році).
Останній раз Кубок розігрувався в 1957 році. «Реал», останній переможець Латинського кубку, виграв також перші п'ять розіграшів Кубка європейських чемпіонів, з 1956 по 1960 роки. Зі зростом популярності загальноєвропейського футбольного клубного турніру розіграші Латинського кубка припинилися.
Володарі Латинського кубка Рік Місце проведення Фінал Матч за третє місце Чемпіон Віце-чемпіон Третє місце Четверте місце 1949 Барселона і Мадрид, Іспанія «Барселона» 2:1 «Спортінг» (Лісабон) «Торіно» 5:3 «Реймс» 1950 Лісабон, Португалія «Бенфіка» 2:1* «Бордо» «Атлетіко» (Мадрид) 2:1 «Лаціо» 1951 Мілан і Турин, Італія «Мілан» 5:0 «Лілль» «Атлетіко» (Мадрид) 3:1 «Спортінг» (Лісабон) 1952 Париж, Франція «Барселона» 1:0 «Ніцца» «Ювентус» 3:2 «Спортінг» (Лісабон) 1953 Лісабон і Порту, Португалія «Реймс» 3:0 «Мілан» «Спортінг» (Лісабон) 4:1 «Валенсія» 1954 Розіграш не проводився через Чемпіонат світу у Швейцарії 1955 Париж, Франція «Реал» (Мадрид) 2:0 «Реймс» «Мілан» 3:1 «Белененсеш» 1956 Мілан, Італія «Мілан» 3:1 «Атлетік» (Більбао) «Бенфіка» 2:1 «Ніцца» 1957 Мадрид, Іспанія «Реал» (Мадрид) 1:0 «Бенфіка» «Мілан» 1:0 «Сент-Етьєн» * — перший матч закінчився внічию 3:3, і був проведений повторний матч
Посилання Статистика розіграшів на сайті rsssf.com