Вернер Мумерт (; 31 березня 1897, Люттвіц, Саксонія — 28 січня 1950, табір військовополонених поблизу Шуя, Івановської області) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-майор (1945) Вермахту. Один з 160 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям та мечами (1944).

Біографія Вернер Мумерт народився 31 березня 1897 у саксонському місті Люттвіц.

З початком Першої світової війни пішов добровольцем на фронт, бився в лавах кінноти Саксонської армії на Західному фронті. У 1916 отримав перше офіцерське звання лейтенант. 16 червня 1918 за бойові заслуги на передовій удостоєний саксонського військового ордену Святого Генріха. У грудні 1918 після війни звільнився з лав армії.

У 1936 відновився на службі у збройних силах Німеччини, у званні лейтенанта Вермахту. Також був членом СС, мав військове звання СС-оберштурмбанфюрер 16-го полку СС «Рейтерштандарте». З початком Другої світової війни на різних командних посадах у 4-й та 256-й піхотних дивізіях Вермахту. Брав участь у Польській і Французькій кампаніях.

З 22 червня 1941 року з початком операції «Барбаросса» брав активну участь в німецько-радянській війні, командир розвідувального батальйону 256-ї піхотної дивізії. Бої в Білорусі, потім на підступах до Великих Лук. З грудня 1941 року — майор. У січні 1942 року нагороджений Золотим німецьким хрестом. Потім бої в районі Ржева, 17 серпня 1942 року нагороджений Лицарським хрестом, з вересня 1942 року — оберст-лейтенант.

З січня 1944 року — командир гренадерського полку 14-ї танкової дивізії, з лютого 1944 — оберст. На чолі свого полку бився в Україні, в районі Кіровограда та Черкас. У березні 1944 року нагороджений дубовим листям до Лицарського хреста. Важко поранений, евакуйований до Німеччини. У жовтні 1944 року нагороджений мечами (№ 107) до Лицарського хреста з дубовим листям.

У листопаді 1944 року оберст Мумерт призначений командиром 103-ї танкової бригади (у Східній Пруссії).

З січня 1945 командир танкової дивізії «Мюнхеберг», з лютого 1945 — генерал-майор резерву. Бої на Одері, потім на підступах до східного Берліна. Бився зі своїми військами за Рудов, Темпельгоф, станцію Ангальт.

2 травня 1945 року генерал-майор Мумерт узятий у радянський полон. У січні 1950 року помер у полоні в таборі військовополонених поблизу міста Шуя.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (1916) Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (16 червня 1918) Орден Хреста Свободи 2-го класу з мечами (Фінляндія; 17 серпня 1918) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Почесний кут старих бійців (1939) Йольський свічник (1939) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (11 травня 1940) Залізний хрест 1-го класу (7 липня 1940) Штурмовий піхотний знак в сріблі Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі Нарукавний знак «За знищений танк» Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років) Німецький хрест в золоті (11 січня 1942) Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (4 травня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (17 серпня 1942) дубове листя (№429; 20 березня 1944) мечі (№107; 23 жовтня 1944) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак ближнього бою в бронзі Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (20 серпня 1943) Відзначений у Вермахтберіхт (23 вересня 1944) Кільце «Мертва голова» (1 жовтня 1944)

Див. також Георг-Вільгельм Постель Фрідріх-Вільгельм фон Меллентін Фрідріх фон дер Гайдт Курт фон дер Шевалері Адольф-Фрідріх Кунтцен Фріц фон Шольц

Література Berger, Florian (2000). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger. ISBN 3-9501307-0-5. Walther-Peer Fellgiebel (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5. Johannsen, Hein (2012). Werner Mummert: Das Leben eines sächsischen Offiziers. libergraphix. ISBN 978-3954290017. Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L-Z. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 3-7648-2300-3. Kurowski, F., Bridgehead Kurland – The six epic battles of Heeresgruppe Kurland, J.J. Fedorowicz Publishing Inc., Winnipeg, Canada, 2002

Посилання Mummert, Werner — нагороди генерал-майора Мумерта

Примітки

! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху