Найбільші членистоногі — це список усіх сучасних членистоногих, що мешкали і мешкають на Землі в голоцені, які мають максимальні значення у своїх рядах за такими параметрами, як довжина, маса тіла, розмах крил тощо
Чинники, що обмежують розміри членистоногих Хітиновий екзоскелет членистоногих не лише підвищує механічну міцність, але і є своєрідною бронею, що захищає внутрішні органи від ушкоджень. Проте, подібна конструкція тіла обмежена певними розмірами, оскільки зі збільшенням розмірів тіла пропорційно зростає і його маса. Отже, великим членистоногим доводиться витрачати значно більше енергії для підтримки маси власного тіла і на його переміщення, ніж дрібним.
У міру збільшення розмірів відбувається зниження співвідношення площі поверхні до об'єму. Розміри екзоскелету безпосередньо залежать від площі поверхні, а маса членистоногих залежить від об'єму. Членистоноге розміром зі слона було б нездатне підтримувати свою власну масу, або ж їх екзоскелети мали б бути настільки масивними, що тварини не змогли б пересуватися. Друге важливе обмеження розмірів членистоногих пов'язано з будовою дихальної системи і механізмом дихання, який здійснюється шляхом дифузії кисню трахеями. Також при наявній відкритій кровоносній системі і відсутності розгалуженої системи органів, що несуть кров, ця система здатна адекватно забезпечувати постачання поживних речовин і видалення продуктів обміну тільки з невеликих за розміром органів, що мають відносно велику поверхню, через яку може легко відбуватися дифузія. Зі збільшенням розмірів можливості такої дифузії знижуються.
Таким чином, обмеження максимальних розмірів членистоногих пов'язані не лише з екзоскелетом, а з будовою і особливостями функціонування дихальної системи і системи кровообігу. Більше певного розміру ці системи органів не здатні працювати ефективно.
Ракоподібні Видатним представником класу ракоподібних і усіх членистоногих є японський краб-павук (Macrocheira kaempferi). Великі особини досягають 45 см довжини карапакса і 3 м в розмаху першої пари нігРупперт Э. Э., Фокс Р. С., Барнс Р. Д. Зоология беспозвоночных: функциональные и эволюционные аспекты. Т. 3: Членистоногие. — М.: Изд. центр «Академия», 2008. — 496 с..
Окремі особини американського омара (Homarus americanus) можуть досягати довжини понад 90 см і маси до 20-22 кг. Найбільший екземпляр цього виду, спійманий біля узбережжя Нової Шотландії досягав довжини 107 см при масі 20,1 кг.
Пальмовий злодій — вид десятиногих раків з надродини раків-самітників є одним з найбільших наземних членистоногих: довжина тіла може досягати 40 см, маса — 4 кг, а розмах першої пари ніг до 1 мde Naskrecki Piotr. The Smaller Majority // Belknap Press of Harvard Univ. Press, 2005. — Р. 38. — ISBN 0-674-01915-6..
Найбільшим серед прісноводних десятиногих раків є Astacopsis gouldi, ендемік Тасманії з масою в середньому 2-3 кг.
Хеліцерові
Мечохвости Сучасні мечохвости можуть досягати 60 см у довжину, що значно перевищує найбільші розміри другої групи сучасних хеліцерових — павукоподібних.
Павуки Найбільшим павуком вважається птахоїд-голіаф (Theraphosa blondi). Найбільшого представника цього виду було знайдено у Венесуелі у квітні 1965 року членами експедиції Пабло Сан-Мартіна поблизу Ріо-Кавро, розмах його лап досягав 28 см. Розміри тільця самки досягають 90 мм, а самця — 85 мм. Маса до 170 г.
У 2001 році в Лаосі було описано павука Heteropoda maxima, що перевершував птахоїда-голіафа за розмахом кінцівок (до 30 см), але помітно поступався йому за розмірами тільця.
Скорпіони Найбільшими у світі скорпіонами є Pandinus imperator, що мешкає у Західній Африці, довжина якого може досягати 180 мм і індо-малайський скорпіон Heterometrus swammerdami, часом виростають понад 180 мм.
Комахи Найважчою комахою вважається коник Deinacrida heteracantha. Самки даного виду, досягаючи довжини 8,5 см, можуть важити до 71 г. (більшість екземплярів ~43 г). Однак, чималу частину маси становлять майбутні яйця, що знаходяться у черевці самки. Маса самок без яєць рідко перевищує 19 г.
Жуки (Coleoptera) Одним з найбільших жуків у світі є дроворуб-титан (Titanus giganteus), що зустрічається в Південній Америці, який виростає у довжину до 167 ммHeque Vanessa. Longicornes de Guyane. — Cayenne, 1996.}}, а за деякими документально непідтвердженими джерелами навіть до 210 ммMares J., Lapacek V. Nejkrasnejsi brouci tropu. — Praha, 1980. — 108 p.. Одним з найбільших є також південноамериканський вид з родини пластинчастовусих — жук-Геркулес, самці якого виростають до 171 ммHirokA FF — 171mm Dynastes hercules hercules, а за документально непідтвердженими джерелами до 18 смYukio Yaznda & Shuji Okejima «Kafer der Welt». — 1990. — 126 p. — 700 col illus. До найбільших жуків також належить великозуб оленерогий (Macrodontia cervicornis), p максимальною зареєстрованою довжиною 169 мм (екземпляр з колекції J. Sticher, Німеччина), середня довжина 13—15,5 см. За ним слідує вид Dynastes neptunus, з максимальною зареєстрованою довжиною самця 15,8 см, середня довжина 11—13,5 см.
Вусач Xixuthrus heros з Фіджі також входить до п'ятірки найбільших жуків, досягаючи довжини 15 см. За ним слідують представники південноамериканського роду Megasoma — Megasoma elephas, Megasoma actaeon, Megasoma mars, з довжиною тіла до 135—137 ммRonald M. Young — A Field Guide of the Dynastidae Family of the South of South America, Absaroka Natural History Trust, 1526 Beck Avenue, Cody, (середня довжина 110—118 мм), а також азіатського роду Chalcosoma — виростають до 120 мм.
Найтяжчі жуки в світі — окремі особини самців ряду видів голіафів, досягаючі довжини до 95—100 мм, (Goliathus regius до 116 мм) за життя можуть важити, згідно одних даних, до 47 г, а за другими — до 80—100 гМасу тіла інколи пропонують як критерій для великих «важких» комах і її наводять деякі популярні автори, зокрема Wood (1982) у книзі «The Guinness Book of Animal Facts & Feats» і McQuitty з Mound (1994) у книзі «Megabugs». Такі значення, як 100 г для жуків роду Goliathus (вид не вказано у даних літературних джерелах) у порівнянні з всього 35 г для Megasoma elephas (McQuitty і Mound) цікаві самі по собі, але не мають порівняльної цінності. Можливо, сталася помилка і мало місце викривлення 35 грамів до 3,5 унцій і згаданий вид Goliathus, по суті, важив 35 г. David M. Williams Book of insect records. Chapter 30: Largest (он-лайн версія) .
Метелики (лускокрилі, Lepidoptera) Найбільшим за розмахом крил метеликом в світі є південноамериканська тропічна совка — Thysania agrippinaКаабак Л. В., Сочивко А. В. Бабочки мира. — М.: Аванта+, 2003. — ISBN 5-94623-008-5.. Достовірно відомо про існування двох екземплярів совки агриппіни, які можуть вважатися найбільшими з коли-небудь спійманих. Перший було спіймано в Коста-Риці і при довжині переднього крила 148 мм, має розмах крил в 286 мм. Другий, здобутий у Бразилії, має розмах крил 298 мм при довжині переднього крила — 134 мм. Однак варто зробити зауваження, що ці екземпляри не були розпрямлені відповідно до стандартів, що пред'являються до ентомологічних колекцій. Нижній край передніх крил не утворює з тілом кут у 90°, за рахунок чого відбувається «штучне» збільшення розмаху крил. При проведенні «реконструкції» правильного монтування цих особин, розмах їх крил в обох випадках не перевищує 280 мм.
Найбільшим за розмахом крил денним метеликом є птахокрилка королеви Олександри (Ornithoptera alexandrae). У Лондонському музеї природної історії зберігається екземпляр самиці з розмахом крил 273 мм, що робить цей вид видатним представником групи булавовусих (денних) лускокрилих.
Також до найбільших денних метеликів відноситься вітрильник антимах (Papilio antimachus) з Центральної Африки. За рахунок сильно витягнутої вершини передніх крил, їх розмах у окремих особин самців може досягати до 25 см.
Павичеочка цезар (Attacus caesar), поширена на Мінданао — одному з Філіппінських островів: максимальний розмах крил самиць цього виду може досягати 255 мм.
Самки павичеочки Геркулес (Coscinocera hercules), що мешкають в Австралії і Новій Гвінеї, мають найбільшу площу крил — до 263,2 см² Вейбрен Ландман. Бабочки. Иллюстрированная энциклопедия. — М.: Лабиринт Пресс, 2002. — 272 с. . Максимальна довжина переднього крила в різних джерелах приводиться від 130 до 150 мм, і навіть 160 мм. Максимальний розмах крил самок при цьому, видимо, може досягати до 27 см.
Павичеочка атлас (Attacus atlas) — найбільші екземпляри самиць цього виду можуть досягати розмаху крил до 240 мм. Є екземпляр самиці, що нині зберігається в музеї Вікторії (Австралія), який був здобутий в 1922 році на острові Ява. Завдяки неправильній розправі, розмах його крил штучно збільшився до 262 мм, який при «реконструкції» не перевищує 240 мм..
Прямокрилі (Orthoptera) Коники Arachnacris і Tropidacris сягають 12—15 см в довжину і 23—27,5 см у розмаху крил. Найбільші дибки Saga і Pseudophyllus лише на кілька сантиметрів менші.
Найважчою з цього широко ряду комах є Deinacrida heteracantha родини Anostostomatidae з Нової Зеландії. Один екземпляр важив 71 г і мав довжину майже 10 см, що робить її однією з найважчих комах з коли-небудь відомих.
Титаноптери Споріднені з сучасними прямокрилими, тріасові комахи викопного підряду титаноптерів перевершували їх за розмірами. Розмах крил Gigatitan vulgaris сягав 40 сантиметрів. Clatrotitan andersoni також досягав величезних розмірів, маючи переднє крило довжиною 13,8 сантиметра.
Шкірястокрилі (вуховертки, Dermaptera) Найбільша вуховертка в світі Лабідура велетенська (Labidura herculeana). Довжина її тіла досягає 8 см і вона перебуває на межі вимирання (можливо, вже вимерла), за що її також називають «Додо світу вуховерток» («Dodo of the Dermaptera»). Ендемік Острова Святої ОлениFabian Haas. The Giant Earwig of St. Helena — The Dodo of the Dermaptera..
Бабки Найбільшою бабкою є Megaloprepus caerulatus, що мешкає в Центральній і Південній Америці, з довжиною тіла до 120 мм і з розмахом крил до 191 мм.
Перетинчастокрилі Найбільша бджола в світі це Megachile pluto (Megachilidae) з Індонезії. Довжина тіла самок до 39 мм, а розмах крил до 63 ммMesser A. C. Chalicodoma pluto: the world's largest bee rediscovered living communally in termite nests (Hymenoptera: Megachilidae) // J. Kans. Entomol. Soc. — 1984. — Vol. 57. — P. 165—168..
Самці мурашок з африканського роду Dorylus можуть досягати довжини до 3 см, а матки (королеви) в осілу фазу в момент дозрівання яєць мають дуже збільшене черевце і загальну довжину до 5 см. Однак, найбільшими в історії є викопні мурашки роду Formicium. Їхні самки досягали 7 см в довжину, а крила мали розмах до 15 смДлусский Г. М. Расницын А. П. Палеонтологическая история муравьёв. XII Всерос. Симп. «Муравьи и защита леса». 7-14 августа 2005 г. (г. Новосибирск). — Новосибирск, 2005. — С.49-53..
Двокрилі Найбільшим представником ряду Двокрилі є неотропічний вид мух (Asiloidea, Mydidae), чиє тіло досягає у довжину 60 мм, а розмах крил становить 100 мм. Зустрічається цей вид у Болівії і БразиліїGauromydas heros — Mydidae.tdvia.de. Більш великих розмірів може досягати вид комарів-довгоніжок Holorusia brobdignagius (Tipulidae) (довжина з ногами до 23 см), але він набагато тонший і менше важить ніж Gauromydas.
Тарганові Одним з найбільших представників родини Тарганові є вид Macropanesthia rhinoceros, що мешкає в Австралії, переважно у Квінсленді. Особини даного виду можуть досягати довжини до 80 мм і важити до 35 г.
Вид Blaberus giganteus також є одним з найбільших тарганів у світі. Самки цього виду часом досягають довжини до 90 мм. Вид, ймовірно, є більшим, ніж Macropanesthia rhinoceros, але поступається йому за масою тіла.
Паличники