Йоганнес Рудольф Мюленкамп (; — ) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, штандартенфюрер військ СС. Кавалер Лицарського хреста з дубовим листям (21.09.1944).
Життєпис Народився 9 жовтня 1910 року в місті Монтіньї-ле-Мец у Лотарингії (нині — Франція) в родині власника готелю. Після закінчення школи вступив до війська.
Член НСДАП з 1933 року. Член СС з 1 квітня 1933 року із зарахуванням до 4-го полку СС «Шлезвіг-Гольштейн». У вересні 1934 року переведений до 2-го полку СС «Німеччина».
У 1935 році закінчив юнкерське училище СС у Брауншвейзі. 20 квітня 1936 року отримав звання унтерштурмфюрера СС 15-ї роти 2-го полку СС. 1 листопада 1937 року призначений командиром взводу 2-го батальйону полку СС «Німеччина», а з 5 травня 1938 року — командир 15-ї мотоциклетної роти того ж полку. Відзначився в Польській кампанії 1939 року, ставши одним з перших у військах СС, нагороджених Залізними хрестами обох ступенів.
Брав участь у Французькій кампанії, протягом кількох тижнів був ад'ютантом командира дивізії СС «Дас Райх» Пауля Гауссера, а з 1 грудня 1940 року — командир розвідувального батальйону цієї дивізії. В ході Балканської кампанії 1941 року провів декілька сміливих операцій, продемонструвавши свою прихильність до мобільних дій.
З початком військового вторгнення до СРСР штурмбанфюрер СС Й. Мюленкамп продовжував командувати розвідувальним батальйоном. 15 жовтня 1941 року під час мінометного обстрілу в районі Єльні отримав важке поранення й протягом 4-ї місяців перебував у шпиталі. Ще перебуваючи у шпиталі дізнався про своє нагородження Золотим Німецьким Хрестом.
Після одуження 11 лютого 1942 року був призначений командиром першого у військах СС танкового батальйону, який був включений до складу дивізії СС «Вікінг». Під час боїв за Ростов-на-Дону влітку 1942 року танкісти батальйону відзначились, переломивши хід бою на свою користь, за що 3 вересня 1942 року Й. Мюленкамп був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
З 1 березня 1943 року — командир 5-го танкового полку СС у складі 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг».
З 12 серпня по 9 жовтня 1944 року — командир 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг». У квітні 1944 року танкісти полку здійснили прорив радянської оборони і деблокували оточений в Ковелі німецький гарнізон. За цей успіх оберштурмбанфюрер Й. Мюленкамп отримав військове звання штандартенфюрера, а 21 вересня 1944 року був нагороджений Лицарським хрестом з дубовим листям.
9 жовтня 1944 року переведений в Інспекцію танкових частин військ СС при Головному оперативному управлінні СС.
З 30 січня по 5 лютого 1945 року очолював 32-гу панцер-гренадерську дивізію СС «30 січня».
Згодом знову повернувся до Інспекції танкових частин військ СС на посаду інспектора.
У травні 1945 року здався в полон американським військам. Був засуджений, після звільнення займався родинним бізнесом. Помер 23 вересня 1986 року в Госларі.
Звання
Манн СС (1 жовтня 1934) Гауптшарфюрер СС (5 квітня 1936) Унтерштурмфюрер СС (20 квітня 1936) Оберштурмфюрер СС (9 листопада 1937) Гауптштурмфюрер СС (30 червня 1939) Штурмбаннфюрер СС (30 січня 1942) Оберштурмбаннфюрер СС (30 січня 1943) Штандартенфюрер СС (20 квітня 1944)
Нагороди
Нагрудний знак Німецької асоціації порятунку життя в золоті Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі Спортивний знак СА в бронзі Почесна шпага рейхсфюрера СС Кільце «Мертва голова» Йольський свічник для членів Кола друзів рейхсфюрера СС Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (2 березня 1939) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (4 травня 1939) Залізний хрест 2-го класу (3 жовтня 1939) 1-го класу (11 листопада 1939) Нагрудний знак «За танкову атаку» 3-го ступеня «50» Німецький хрест в золоті (2 січня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям Лицарський хрест (3 вересня 1942) Дубове листя (№596; 21 вересня 1944) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (15 вересня 1942) в золоті (13 січня 1943) Орден Корони короля Звоніміра 1-го класу з дубовим листям (Хорватія) (24 грудня 1943) Відзначений у Вермахтберіхт (11 липня 1944)
Література Куровски Франц «Немецкие танковые асы». — М.: Яуза, Эксмо, 2008, стор. 270–273. Paul Oosterling / Hans Fischer / Ron Erlings: SS-Standartenfuhrer Johannes Mühlenkamp – Kommandeur des SS-Panzerregiment 5 „Wiking“ und seine Männer, Band I und II, De Krijger (2005), ISBN 978-9058681461