Євген Деслав (, Євген Антонович Слабченко, 8 грудня 1899, Таганча — 10 вересня 1966, Ніцца) — французький та іспанський кінорежисер українського походження, активний діяч українського емігрантського руху, засновник українського скаутського руху на Наддніпрянщині. За власним твердженням — родич видатного українського історика, академіка ВУАН Михайла Слабченка.
Біографія Народився 1899 (за записом у дипломатичному паспорті — 1898) року в селі Таганча на Черкащині. Закінчив гімназію у Білій Церкві, де в травні 1917 року виступив організатором одної з перших скаутських дружин у Наддніпрянській Україні (доти був інструктором в російському скаутському гуртку). 1918 року пише підручник «Український Скаутинг», організовує першу дружину скаутів у Києві. З 1918 року скаутські гуртки, які за розпорядженням гетьмана Скоропадського було запроваджено при кожній школі, спиралися на статут Білоцерківського бой-скаутського куреня, розроблений Слабченком.
З серпня 1918 Слабченко служить в Головному Штабі Окремого Корпусу Січових Стрільців в Фастові вартовим старшиною при полковникові Василю Тютюннику, з поваленням Гетьманату — старшиною для доручень при Директорії УНР. В листопаді 1918 року Слабченко бере участь у повстанні Окремого Корпусу Січових Стрільців проти влади гетьмана Скоропадського. В січні 1919 року був призначений Директорією до складу Української дипломатичної місії до США, а в 1920 році — українським дипломатичним кур'єром у Європі, де й залишився на еміграції після розформування дипмісій УНР.
Студіював міжнародне право у Празькому і Берлінському університетах, а згодом — у паризькій Сорбонні. 1925 року змушений був полишити вивчення дипломатії та вступив до Паризької кінотехнічної школи (1925—1926). Однак ця інформація, що подається в більшості енциклопедичних статей про Слабченка, на думку найбільшого знавця творчості Деслава — кінознавця Любомира Госейка, є сфальсифікованою самим Слабченком.
Працював у галузі кіножурналістики (виступав у 1925—1933 роках на сторінках журналу «Кіно»), заснував у Парижі товариство «Друзі українського кіно» (), що сприяло пропаганді українських фільмів за кордоном.
Фільмографія Створив як кінорежисер стрічки: «Марш машин» (1926), «Електричні ночі» (1929) та ін.
Був співрежисером кінокартини «Війна дітей», удостоєної 1938 року премії Національнаї ради кінокритиків США як найкращий іноземний фільм.
У 1939 році переїхав до Іспанії, де поставив:
«Ревеляцію» (1948), «Баладу трьох кохань» (1951), «Країну чорної землі» (1955), «Картини в негативі» (1956), «Фантастичну візію» (1957) тощо.
Пам'ять «Євген Деслав. Фантастична мандрівка» — документальний фільм (2008, режисер та автор сценар. Леонід Череватенко) . У 2011 році у місті Біла Церква було засновано Білоцерківський Кінофестиваль Сучасного Експериментального Кіно «Деслав Сінема Фест». 9 грудня 2012 року у місті Черкаси було створено Підготовчий курінь УПЮ імені Євгена Деслава. Створено курінь імені Євгена Деслава В Білій Церкві існує вулиця Євгена Деслава. В 2016 році в Білій Церкві було створено Deslaw Cinema Club. В Черкасах існує провулок Ежена Деслава.
Джерела Мицик Ю. А. Слабченко Євген // Француженко М. Українські візії Євгена Деслава // 2000. – Зима/весна, 1999–2000 (№ 4/5). – С. 108–119
Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. -К.,2010.-С.796.
VOX.com.ua — «Український кіноклуб» у Парижі Берест Б. Історія українського кіна. Нью-Йорк, 1962. — С. 84— 186; Бучко Р. Забуте ім'я // Новини кіноекрана. 1990. № 2 — С.18.
Французький авангард 1920-х з українським корінням (рос.) Посилання Слабченко Євген Антонович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.204-207
Примітки