Полілог ( — багато, — слово) — форма мовлення, яка характеризується зміною висловлювань декількох мовців і безпосереднім зв'язком висловлювань з ситуацією. Полілог часто набуває форми групового спілкування (бесіда, збори, дискусія, гра тощо). У полілозі відбувається накопичення інформації, що вноситься окремими його учасниками. Для полілогу характерні тематичні перескакування, складна взаємодія реплік, розрив діалогічних єдностей та ін.
Важливими компонентами у полілозі є репліки (конструктивні і деструктивні), обговорення теми, що репрезентує діалог, обмін інформацією, а також підсумковий діалог, який спрямований на з'ясування успішності цього мовленнєвого акту.
Схематично полілог може виглядати так:
початок: відкриття обговорення; вступне слово ведучого; основна частина: виступ А; репліки; виступ Б; репліки; резюме ведучого; виступ В і т.д.; підсумковий монолог ведучого; підсумковий діалог / аналіз самого обговорення.
Література
, . Основи мовленнєвої діяльності. Навчальний посібник для студентів денної, безвідривної та очно-заочної прискореної форми навчання спеціальності. — Донецьк : Український культурологічний центр, 2001. — 56 с. — ISBN 966-7517-14-4. Язык, речь, речевая деятельность. — , 1969. Основы теории речи. — , 2000.