Перевізька (Інгульська) паланка — адміністративно-територіальна одиниця Війська Запорозького низового часів Нової Січі (1734–1775).
Географія Паланка була розташована вздовж лівого берега річки Інгульця, у північній частині майбутнього Херсонського повіту. Центром її була так звана Перевізка, біля правого берега Дніпра, на 2 версти нижче гирла Інгульця й на 2,5 версти нижче садиби власника села Фалєєвка — М.Комстадіуса (село Садове при впаданні річки Інгулець у Дніпро).
Окрім того, до неї належали села та кілька зимівників: Квакове, Білі Криниці, Давидів Брід, Блакитне, Шестірня, Пономареве, Кривий Ріг, Милове, Золота Балка, Осокорівка, Станіслав , Верхні Солонці (Софіївка), Бублікови (Олександрівка), Руська (Лимани), Кислякове (Лимани), Нижні Солонці (Олександрівка), Городище (Білозерка), Кізім (Кізомис), Глинище (Дніпровське), Широка Балка, Тернівка, Ракове та інші.
Паланкові полковники
Опанас Недоїд (Недойда, Недонко, Неденко) (1746-листопад 1747) Марко Великий (1750) Яків Дмитрів, Леонтій Таран (1752) Василь Топчій, Яким Ігнатович (Малий) (1753) Дмитро Стягайло (1754) Лаврін Томара 1755 Яким Лелека (1756) Павло Кирилович (1757) Василь Федорів (1758) Прокіп Лебединець (1759—1760) Дем'ян Могила (1760) Карпо Кучер (1761—1762) Прокіп Прангул, Степан Блакитний (1763) Степан Блакитний, Семен Гаплик (1764) Тарас Кравець, Андрій Лях (1766) Тарас Чорний (1768) Федір Великий (1769) Боцко N. (1770) Сафрон Чорний (1771) Іван Кулик (1772) Корній Бородавка, Герасим Малий (1773) Степан Гелех, Корній Бородавка (1774) Корній Бородавка, Григорій Попович (1775)
Джерела та література Д. С. Вирський. Інгульська паланка //