Пол Майкл Ромер (; , Денвер, Колорадо) — американський економіст. Лауреат премії Ректенвальда 2002 року та Нобелівської премії з економіки 2018 року спільно з Вільямом Нордгаузом. З 2016 року — Шеф-економіст Світового банку.
Син колишнього губернатора штату Колорадо Роя Ромера. Бакалавр математики (1977) та доктор філософії (1983) у галузі економіки Чиказького університету.
Професор Стенфордського університету, потім Нью-Йоркського університету.
Основні твори «Нові товари, старі теорії і витрати добробуту торговельних обмежень» (New Goods, Old Theory, and the Welfare Costs of Trade Restrictions, 1994); «Наука, економічне зростання та громадська політика» (Science, Economic Growth and Public Policy, 1996).
Нова теорія економічного зростання Пол Ромер поряд з Робертом Лукасом є основоположником нової теорії економічного зростання, відомої як модель «Лукаса-Ромера». Відповідно до цієї моделі основним фактором економічного зростання є зростання капіталовкладень у НДДКР та інвестиції у людський капітал. Один з висновків моделей Ромера та Лукаса полягає у тому, що економіка, що володіє ресурсами людського капіталу та розвиненою наукою, має у довгостроковій перспективі кращі шанси зростання, ніж економіка, позбавлена цих переваг.
Див. також
Економіка пропозиції
Примітки
Посилання Paul Romer's web site