Ця стаття переважно стосується підготовки юристів до початку практики. Інші типи юридичної освіти, такі як освіта параюристів (paralegals), так званих Limited Practice Officers (у Вашингтоні) і громадян загалом, а також освіта юристів після прийняття до адвокатури (безперервна юридична освіта) не розглядаються в цій статті.

Історія

Юридична освіта в Північно-американських колоніях і США Спочатку було значне несприйняття юристів у колоніальній Північній Америці через ту роль, яку вони відігравали в ієрархічній Англії. Колоніальний уряд повільно став використовувати послуги професіоналів, що пройшли навчання у судових іннах (Inns of Court), і до кінця революції у кожному штаті була функціонуюча адвокатура.Id. at 775. З появою в колоніях інституцій для підготовки юристів, система такої підготовки стала відрізнятися від англійської, де вона була відкрита лише для еліти.Stein, Ralph Michael, The Path of Legal Education from Edward to Langdell: A History of Insular Reaction, Pace University School of Law Faculty Publications, 1981, 57 Chi.-Kent L. Rev. 429 (1981); page 429.

Спочатку в Сполучених Штатах фахівці в галузі юриспруденції проходили навчання в Англії й прибували з неї.Stein, Ralph Michael, The Path of Legal Education from Edward to Langdell: A History of Insular Reaction, Pace University School of Law Faculty Publications, 1981, 57 Chi.-Kent L. Rev. 429 (1981); page 438. Офіційна підготовка або програма навчання клерка (clerkship program) вперше з'явилася в Нью-Йорку в 1730 році — в той час вимагався семирічний підготовчий курс, а в 1756 р. до п'яти років підготовки клерка та іспиту додалася чотирирічна підготовка у коледжі.Id. at 439 Пізніше вимоги були зменшені до двох років освіти в коледжі.Idem. Однак в Англії до XIX-го ст. така система, як судові інни, не розвивалася, вища освіта не вимагалася, тому американська система освіти була унікальною.

Програма підготовки клерка вимагала більше індивідуального навчання. Від юриста, що навчає клерка, очікувалося таке: ретельний підбір матеріалу для навчання та спрямування клерка під час вивчення ним права, щоб гарантувати, що матеріал засвоюється.Moline, Brian J.,Early American Legal Education , 42 Washburn Law Journal 775 (2003); page 781 Студент повинен підготувати свої нотатки щодо читання закону в звичайній книзі («commonplace book»), які він намагатиметься запам'ятати.Id. at 782. Хоча це був швидше ідеальний стан речей, в реальності чиновники були часто перевантажені роботою і рідко мали можливість вивчати закон індивідуально, як це очікувалося. Вони були часто зайняті трудомісткими завданнями, такими як створення рукописних копій документів. Пошук юридичних текстів був також значно виснажливим завданням, не було ніякої стандартизації в книгах, призначених для клерків, тому що вони визначалися їх наставником, чия думка щодо права могла значно відрізнятися від думки їх колег.Id. at 782 and 783. Відомий адвокат в США, Вільям Лівінгстон, заявив в 1745 році в Нью-Йоркській газеті, що програму клерка було сильно зіпсовано, і, що більшість наставників "не турбуються про майбутній добробут своїх клерків. Існувало кілька наставників, які присвятили себе службі, і через їх рідкісність, вони стали настільки затребуваними, що перші юридичні школи еволюціонували від офісів деяких з цих адвокатів, які взяли до себе багато клерків, і стали проводити більше часу у процесі навчання ніж у процесі практики.id at 782.

Протягом багатьох років було помічено, що програма учнівства не була здатна випускати юристів, здатних обслуговувати своїх клієнтів.Sonsteng, John O., «A Legal Education Renaissance: A Practical Approach for the Twenty-First Century». William Mitchell Law Review, Vol. 34, No. 1, 2007 (Revised April 2, 2008); page 13. В учнівських програмах часто використовується стажист, який виконує важку роботу, і хоча він був навчений завдяки повсякденній діяльності в адвокатській конторі, він був взагалі непідготовлений як практик.Id. at 14. До другої половини 18 століття створення формальних юридичних факультетів в університетах США не спостерігалося.Stein, Ralph Michael, The Path of Legal Education from Edward to Langdell: A History of Insular Reaction, Pace University School of Law Faculty Publications, 1981, 57 Chi.-Kent L. Rev. 429 (1981); page 442. Перша ступінь у галузі права, надана університетом США в 1793 році, — ступінь бакалавра права коледжу Вільяма і Мері (the William and Mary College), який скорочується як Б. П. (L.B.). Гарвардський Університет був першим університетом, який використовував цю абревіатуру у Сполучених Штатах.Marion R. Kirkwood and William B. Owens, A Brief History of the Stanford Law School, 1893—1946 , Stanford University School of Law.

Перша університетська юридична програма в Сполучених Штатах, така як у Мерілендському університеті (University of Maryland), заснованому в 1812 році, включає багато теоретичних і філософських студій, в тому числі такі твори, як Біблія, праці Цицерона, Сенеки, Арістотеля, Адама Сміта, Монтеск'є і Гроція.Moline, Brian J., Early American Legal Education , 42 Washburn Law Journal 775 (2003); page 794. Говорять, що ранні університетські юридичні школи початку 19 століття готували студентів скоріше до кар'єри державних діячів, аніж до кар'єри юристів.Id. at 795. В програмах LL.B..(LL.B. programs) на початку 1900-х років у Стенфордському університеті продовжували включати «культурологію», яка складалася з курсу мов, математики та економіки.Marion R. Kirkwood and William B. Owens, A Brief History of the Stanford Law School, 1893—1946 , Stanford University School of Law; page 19.

У 1850-х роках з'явилися різні приватні школи, які виникли в результаті того, що кілька практиків взяли на себе обов'язок навчати учнів, і створення школи, яка надавала практичну юридичної освіту, на противагу тій, яку пропонували в університетах освіту в галузі теорії, історії і філософії права.Sonsteng, John O., A Legal Education Renaissance: A Practical Approach for the Twenty-First Century. William Mitchell Law Review, Vol. 34, No. 1, 2007 (Revised April 2, 2008); page 15 В університетах припускають, що набуття навичок буде відбуватися на практиці, в той час як приватні школи зосереджені на практичних уміннях та навичках у процесі навчання.idem.

Через конкуренцію з малими професійними юридичними вузами в Америці почалися великі зміни в університетській юридичній освіті. Протягом короткого часу, на початку 1826, Єльський університет став пропонувати повний «практичний курс», який тривав два роки і включав практичні курси, такі як складання заяв.Moline, Brian J., Early American Legal Education , 42 Washburn Law Journal 775 (2003); page 798. Член Верховного Суду США Джозеф Сторі започаткував значні зміни у юридичній освіті в Гарварді, коли, на початку 19 століття, він виступає як лектор за більш «наукове вивчення» права.Id. at 800.

Тому в Гарварді підготовка була більше подібна до того підходу у юридичній освіті, що існував у школах торгівлі, на відміну від більш ліберальної художньої освіти, що пропагувалася Блекстоун в Оксфорді і Джефферсоном в коледжі Вільяма і Мері.Id. at 801. Тим не менш, як і раніше існують дискусії серед педагогів з приводу того, що юридична освіта повинна бути більш прикладною, як у приватних школах права, чи заснованою на науковому методі, наприклад розробленому Сторі і Ленгделл.Stein, Ralph Michael, The Path of Legal Education from Edward to Langdell: A History of Insular Reaction, Pace University School of Law Faculty Publications, 1981, 57 Chi.-Kent L. Rev. 429 (1981); page 445.For detailed discussions of the development of Langdell's method, see LaPiana, William P., Logic and Experience: The Origin of Modern American Legal Education , Oxford University Press (New York, 1994); and Stein, Ralph Michael, The Path of Legal Education from Edward to Langdell: A History of Insular Reaction, Pace University School of Law Faculty Publications, 1981, 57 Chi.-Kent L. Rev. 429 (1981); pages 449—450. За словами Дорсі Елліс, "Ленгделл розглядала право як науку, як юридичну бібліотеку, як лабораторію, у якій містяться випадки, що створюють основу для вивчення тих 'принципів або доктрин', з яких складається право як наука.Dorsey D. Ellis, Jr., Legal Education: A Perspective on the Last 130 Years of American Legal Training, 6 Wash. U.J.L. & Pol'y 157, 166 (2001). Тим не менш, в 1900 році більшість штатів не вимагають університетської освіти (хоча учнівство часто є обов'язковим) і більшість практиків не відвідували юридичну школу або коледж.Moline, Brian J., Early American Legal Education , 42 Washburn Law Journal 775 (2003); page 801.

Тому сучасна система правової освіти в США є поєднанням викладання права як науки і як практичних навичок,Moline, Brian J., Early American Legal Education , 42 Washburn Law Journal 775 (2003); page 802. що втілюється в таких її елементах, як клінічна підготовка, яка стала невід'ємною частиною юридичної освіти в США і в програмі навчання J.D. (J.D. program of study)Sonsteng, John O., «A Legal Education Renaissance: A Practical Approach for the Twenty-First Century». William Mitchell Law Review, Vol. 34, No. 1, 2007 (Revised April 2, 2008); page 19. У той час як у 18-му і 19-му століттях, кілька американських юристів, навчених в учнівствах «досягли рівня компетентності, що необхідний для того щоб належним чином обслуговувати своїх клієнтів» сьогодні в результаті розвитку американської правової системи освіти, «випускники юридичних закладів вважають, що вони готові після закінчення навчання» до юридичної практики.Id. at 9 and 13.

Викладацький склад

AALS Faculty Recruitment Conference

Близько половини викладацького складу наймається правовими школами США в результаті співбесід, які проводяться на щорічній AALS Faculty Recruitment Conference, що проходить у Marriott Wardman Park Hotel у Вашингтоні, Округ Колумбія.

Академічні ступені

Юридична освіта, як правило, отримувалась через програму юридичної школи. Професійний рівень, наданий юридичними школами США, є (Juris Doctor). Майбутні адвокати, яким було присвоєне звання доктора юридичних наук (або іншої відповідної атестації), повинні відповідати додатковим, визначеними державою вимогам для того, щоб отримати допуск до адвокатської діяльності у США.

, як і доктор медицини (Doctor of Medicine) — це професійний докторат. Американська Асоціація юристів видала Постанову Ради про те, що доктор наук — еквівалентний кандидат для освітніх цілей працевлаштування. Доктор юридичних наук (S.J.D.) («Scientiae Juridicae Doctor» латинською), і доктор порівняльного правознавства (Doctor of Comparative Law), є науково-дослідними та академічними на основі докторського ступеня. У США звання доктора наук Леґум (the Legum Doctor)може бути отримане тільки як почесний ступінь.

Станом на липень 2012 року, юридичний факультет Єльського університету пропонує отримати звання доктора філософії розроблений для студентів, які вже досягли звання доктора наук, і бажають поглибити свої знання в галузі юриспруденції.

Навчальні ступені для неюристів доступні в бакалавраті та магістратурі. Загальний рівень бакалавра — ступінь бакалавра наук в області правових досліджень (бакалавра). Доступні також академічні магістерські ступені в області правових досліджень, такі як майстер досліджень (Master of Studies), і майстер професійного навчання (Master of Professional Studies).

Іноземні адвокати, які намагаються практикувати в США, і не мають ступінь доктора, часто прагнуть здобути ступінь магістра (Juris Master), Магістра права (Master of Laws), Магістра порівняльного правознавства (Master of Comparative Law), або Магістра юриспруденції (Master of Jurisprudence).

Допуск до адвокатської діяльності

Випускники зазвичай мають пройти процедуру допуску до адвокатської діяльності у США. Залежно від штату, адвокати також повинні відповідати вимогам щодо продовжуваної юридичної освіти (Continuing Legal Education).

Професійні досягнення, престиж і кар'єра юриста