Борис Павлович Обручников — один з керівників радянських органів державної безпеки, генерал-лейтенант (09.07.1945).
Ранні роки Народився в родині коваля.
У вересні 1913 — червні 1916 року навчався в парафіяльній школі в Сизрані, потім до 14 років жив на утриманні батька. Трудову біографію розпочав у серпні 1919 року робочим-візником артилерійського складу № 22, з січня 1921 року — ремонтний робочий залізничної станції Сизрань, з липня 1921 року перебував на утриманні брата-робітника, з лютого 1922 року працював на державному млині № 75: учень борошномела, мастильник-слюсар, з 1925 голова профкому.
Член ВКП(б) з січня 1926 року, з лютого 1927 — секретар осередку ВКП(б). У вересні 1927 призваний на військову службу, служив на флоті.
У РСЧФ з 1927 року. Курсант-червонофлотець машинної школи, Кронштадт, в серпні 1928 був поранений, перебував на лікуванні в госпіталі. У жовтні 1928 року демобілізований.
Після демобілізації повернувся в Сизрань, був інструктором окружної профради, з липня 1929 року — заступник завідувача відділу кадрів окружкому ВКП(б), голова окружної профспілки металістів, з червня 1930 року секретар парткому ВКП(б) при державному млині № 75, секретар міськради, з 1931 року завідувач відділом кадрів, з червня 1932 року організаційним відділом міськкому ВКП(б). З серпня 1933 року — Заступник секретаря Самарського крайвиконкому, з лютого 1934 року — 2-й секретар Середньоволзького крайкому ВЛКСМ, з 1935 року відповідальний інструктор Середньоволзького крайкому ВКП(б).
В органах держбезпеки В органах держбезпеки з липня 1936. Обіймав посади: Помічник начальника 7-го відділення ОВ ГУГБ НКВС СРСР (7 липня — 25 грудня 1936 г.); Помічник начальника 7-го відділення 5-го відділу (особливого) ГУДБ НКВС СРСР (25 грудня 1936 — 23 квітня 1937) Заступник начальника 4-го відділення 3-го (контррозвідувального) відділу ГУДБ НКВС СРСР (23 квітня — 21 жовтня 1937); Заступник начальника 5-го відділення 3-го відділу ГУДБ НКВС СРСР (21 жовтня 1937 — квітня 1938); Начальник 6-го відділення 7-го відділу 1-го Управління (держбезпеки) НКВД (квітень — жовтень 1938); Начальник 6-го відділення 2-го відділу ГЕУ НКВС (жовтень 1938 — 1 серпня 1939); Заступник начальника 5-го відділу (торгівля, кооперація, фінанси) ГЕУ НКВС (1 серпня 1939 — 26 лютого 1941); Заступник наркома — міністра внутрішніх справ СРСР з кадрів — начальник відділу (з 29 січня 1947 — Управління) кадрів (25 лютого 1941 — 5 липня 1952) Заступник міністра держбезпеки СРСР (5 липня 1952 — 11 березня 1953) Начальник Управління кадрів МВС СРСР (12 березня — 3 липня 1953)
З 3 липня 1953 року перебував у розпорядженні, з 25 листопада 1953 року — у резерві Управління кадрів МВС СРСР. 29 січня 1954 виключений з партії парторганізацією КК МВС СРСР «за грубе порушення встановленого партією принципу підбору кадрів». 5 березня 1954 року звільнений з МВС «за фактами дискредитації».
З 1954 року працював заступником директора технікуму, потім вільнонайманий ГУГСК МВС СРСР. З 1956 року — На пенсії. Мешкав у Москві.
Звання Лейтенант ГБ (22 грудня 1936); Старший лейтенант ДБ (5 листопада 1937); Капітан ДБ (14 березня 1940); Старший майор ДБ (9 липня 1941, минаючи звання майора ДБ); Комісар державної безпеки 3-го рангу (14 лютого 1943); Генерал-лейтенант (9 липня 1945)
Постановою РМ СРСР № 9-4сс від 3 січня 1955 позбавлений звання («дискредитував себе за час роботи в органах держбезпеки і недостойний у зв'язку з цим високого звання генерала»).
Примітки
Посилання Обручников на сайті «Хронос» Обручников на сайті «shieldandsword.mozohin.ru» Довідник з історії КПРС