Інтерактивний метод — це певний підхід до навчального процесу, пов'язаний з вивченням навчального матеріалу в ході інтерактивного уроку. Інтерактивний метод Основою інтерактивних методів є інтерактивні вправи та завдання, які виконуються учнями. Основна відмінність інтерактивних вправ і завдань від звичайних в тому, що вони спрямовані не тільки і не стільки на закріплення вже вивченого матеріалу, скільки на вивчення нового. Сучасна педагогіка багата цілим арсеналом інтерактивних підходів, серед яких можна виділити наступні:
Творчі завдання Робота в малих групах Робота в парах Навчальні ігри (рольові ігри, імітації, ділові ігри та освітні ігри) Використання суспільних ресурсів (запрошення фахівця, екскурсії) Соціальні проекти та інші поза аудиторні методи навчання (соціальні проекти, змагання, радіо і газети, фільми, вистави, виставки, вистави, пісні і казки) Розминки Вивчення та закріплення нового матеріалу (інтерактивна лекція, робота з наочними посібниками, відео- і аудіоматеріалами, «учень в ролі вчителя», «кожен навчає кожного», мозаїка (ажурна пила), використання питань, Сократичний діалог) Обговорення складних і дискусійних питань і проблем («Займи позицію (шкала думок)», ПОПС-формула, проективні техніки, «Один - удвох - усі разом», «Зміни позицію», «Карусель», «Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу », дебати, симпозіум)
Вирішення проблем («Дерево рішень», «Мозковий штурм», «Аналіз казусів», «Переговори та медіація», «Сходи і змійки») Кейс-метод Презентації Провідними ознаками інтерактивної взаємодії є: Багатоголосся. Це можливість кожного учасника педагогічного процесу мати свою індивідуальну точку зору з будь розглянутої проблеми. Діалог. Діалогічність спілкування педагога і учнів передбачає їх вміння слухати і чути один одного, уважно ставитися один до одного, надавати допомогу у формуванні свого бачення проблеми, свого шляху вирішення завдання. Розумова діяльність. Вона полягає в організації активної розумової діяльності педагога і учнів. Чи не трансляція педагогом у свідомість учнів готових знань, а організація їх самостійної пізнавальної діяльності. Розумова творчість. Це процес усвідомленого створення учнями і педагогом нових для себе смислів з досліджуваної проблеми. Цей вираз свого індивідуального ставлення до явищ і предметів життя. Свобода вибору. Створення ситуації успіху. Провідні умови для створення ситуації успіху - позитивне й оптимістичне оцінювання учнів. Рефлексія. Це самоаналіз, самооцінка учасниками педагогічного процесу своєї діяльності, взаємодії.
Література Ю. Г. Фокин «Преподавание и воспитание в высшей школе. Методология, цели и содержание, творчество»; Д. И. Латышина «История педагогики»; А. А. Радугин «Педагогика» Д. Джонсон, Р. Джонсон, Э. Джонсон-Холубек «Методы обучения. Обучение в сотрудничестве»; Джон Дьюи «Демократия и образование». Букатов В. М. Педагогические таинства дидиктических игр.- 2-е изд., испр. и доп.- М, 2003.- 152 с. Букатов В. М., Ершова А. П. Нескучные уроки. Обстоятельное изложение игровых технологий обучения школьников: Пособие для учителей физики, математики, географии, биологии.- Петрозаводск, 2008.- 188 с. Посилання