Хабез (, , ) — аул в Хабезькому районі Карачаєво-Черкесії. Адміністративний центр Хабезького району та однойменного сільського поселення.
Географія Аул розташований в центральній частині Хабезького району, на лівому березі річки Малий Зеленчук. Знаходиться за 33 км на північний захід від міста Черкеськ (по дорозі), на трасі Р 265 Черкеськ — Архиз. Площа сільського поселення становить — 65 км 2 . Межує з землями населених пунктів: Алі-Бердуковський на півдні, Ельбурган на північному сході і Інжич-Чукун на сході. На заході землі сільського поселення переходять в пасовищні луки. Населений пункт розташований в передгірській зоні республіки. Рельєф місцевості являє собою горбисту рівнину. Середні висоти на території сільського поселення становлять 684 метрів над рівнем моря. Перепад висот з південного сходу на північний захід складає більше 400 метрів. Гідрографічна мережа представлена річкою Малий Зеленчук і потужними підземними джерелами. Клімат помірний. Середня річна температура повітря становить + 9°. Найхолодніший місяць — січень (середньомісячна температура — 4°), а найтепліший — липень (+ 22°). Заморозки починаються на початку грудня і закінчуються на початку квітня. Середня кількість опадів на рік становить близько 600 мм на рік. Основна їх частина припадає на період з квітня по червень.
Історія
Наприкінці XVIII століття, частина жителів аулу Касею-Хабл з Кабарди переселилася на берег річки Великий Зеленчук (район нинішнього села Даусуз). Переселенці потім ще не раз змінювали місце свого поселення, виходячи із ситуацій Кавказької війни.
В 1830 році аул був переселений в долину річки Малий Зеленчук до гирла струмка Червоний, де він і влаштувався на правому березі річки, біля підніжжя вежі Адиюх.
В 1833 році аул переселився на лівий берег річки, де в цей час розташовувався бесленеєвський аул Кірмізей. При об'єднанні цих поселень правителем аулу став кабардинсЬкий князь Касбот Касаєв, а сам аул отримав назву Касаєвський.
В 1920 році аул Касаєвський був перейменований, через присутність у його назві дворянського прізвища. Нову назву аул отримав, за назвою урочища Хабез. Хабез (Хьэбэз) в перекладі з черкеської означає — «багато ячменю».
Аул відомий своєю пам'яткою, розташованоЮ неподалік вежею, в якій, згідно з давньою легендою, жила княгиня Адиюх («Світлорука»). Коли її чоловік, який промишляв крадіжками коней, повертався з награбованим, княгиня перекидала через річку полотняний міст і простягАла в темряву свої освітлені руки. Одного разу чоловік образив Адиюх, вона не стала наводити й висвітлювати переправу, через що князь разом з краденими кіньми потонув (див. Також античний міф про Геро і Леандра).
На південь від аулу Хабез розташований готельно-оздоровчий комплекс — «Адиюх-Пелас».
Населення Населення — 6349 осіб.
Щільність — 97.68 чол./км².
Національний склад За даними Всеросійського перепису населення 2010 року: Народ Чисельність, чол. Частка від усього населення,% черкеси 6040 96,8% Абазини 122 2,0% Росіяни 35 0,6% Інші 43 0,6% Всього 6240 100%
Іслам
Центральна мечеть Мечеть верхньої частини аулу Мечеть нижньої частини аулу
Примітки