Саламін () — стародавнєA.T Reyes, Archaic Cyprus (1993):124 давньогрецьке портове місто, яке знаходиться на східному узбережжі острова Кіпр. Місто згадується в записах на табличках царя Ассирії Асархаддона в 673/2 році до нашої ериSir Ernest Alfred Wallis Budge 1880, «The history of Esarhaddon (son of Sennacherib) king of Assyria» (The Names of the Twenty-two Kings, p. 104–108), як одне з десяти міст-держав античного Кіпру.
Історія Тевкр (1200 до н. е.-?) Деметрій Саламіс Кісу (668 до н. е.-?) Евелтон (560—530(525?) до н. е.) Херсіс (Сіром?) (550 до н. е.-?) Горг I (510—499 до н. е.) вперше Онесіл (499—498 до н. е.) Горг I (498—480 до н. е.) вдруге Філаон (480-465 до н. е.) Нікодем (465—450 до н. е.) Лахарід (450—430 до н. е.) Евант (430—415 до н. е.) Абдемон (415—411 до н. е.) Евагор I (411—374 до н. е.) Нікокл I (374—361 до н. е.) Евагор II (361—351 до н. е.) Пнітагор II (351—331 до н. е.) Нікокреон (331—310 до н. е.) Менелай (310—306 до н. е.)
Рання історія Виникнення поселення дослідники відносять до XI ст. до н. е. Саме цим періодом датуються найдавніші археологічні знахідки на цьому місці.
Однією з версій є заснування міста племенами з Анатолії та ахейцями з Греції під час міграції в кінці бронзового віку.
Ще одна версія передбачає, що Саламін заснували місцеві жителі, греки, вихідці з міста Енгомі, що був неподалік. Після землетрусу, що стався близько 1050 р. до н. е., його мешканці були вимушені полишити своє місто. У деяких джерелах згадується про втрату Енгомі доступу до моря. Імовірно, що переселення містян на нове місце й дало початок Саламіну.
Також існує легенда про заснування Саламіна Тевкром, у давньогрецькій міфології - сином Теламона, царя острова Саламін, та Гесіони.
Тевкр брав участь у Троянській війні разом із своїм братом Еантом (також відомим як Аякс Теламонід та Аякс Великий). Коли Тевкр повернувся додому, то батько звинуватив його, що він не врятував брата від смерті або ж, принаймні, не помстився за нього. Тевкр намагався довести свою невинуватістьПавсаній. "Опис Еллади"., але врешті решт був вигнаний батьком і, разом із своїми товаришами, полишив батьківщинуГорацій. "Оди"..
За вказівкою АполонаЕврипід. "Єлена" оселився на Кіпрі, де заснував другий СаламінПаровська хроніка.Піндар. Немейські пісні. на землі, що була йому надана сідонським царемВергілій. Енеїда.. Місце, де висадився Тевкр, за переданням, називалося Узбережжя ахейців.Страбон. Географія. Він заснував храм Зевса СаламінськогоТацит. Аннали., приніс Зевсу людську жертвуЛактанцій. Божественні установи.. На Кіпрі він оселив також і бранців з Трої.Афіней. Бенкетуючі софісти.
Оженився Тевкр на Евні, дочці кіпрського царя Кинира, мав від неї дочку Астерію. Від Тевкра та його дружини виводив свій родовід кипрський цар Евагор (IV ст. до н. е.).
Є думка, що в цьому переданні знайшло відображення заселення Кіпру близько 1193 р. до н. е. народами моря, зокрема тевкрами.Wikipedia. Тевкр Теламонид. - Російською.
Грецький період В 11 столітті до нашої ери місто було обмежене досить невеликою територією навколо гавані, але незабаром розширилося на захід і зайняло територію, яка сьогодні вкрита лісом. До речі, деякі дослідники зазначають, що затока Саламіну була більш придатною для морської торгівлі, ніж у Енгомі.Alexandre Rabot. "Salamis, Cyprus. A walk through the religious landscape of the ancient city." - 29.03.2021. - Англійською.
Прибрежне положення Саламіну стало важливим чинником його економічного зростання. Розташування на узбережжі Середземного моря сприяло інтенсивному комерційному обміну з іншими містами. А видобуток міді на Кіпрі робив увесь острів важливим вузлом торгових мереж.
Зокрема, дослідники відзначають тісні комерційні зв'язки Саламіну з Кітіоном, де видобували мідну руду.
Асирія, Єгипет і опір перському правлінню
Асирія У 877 році до н. е. асирійська армія вперше досягла берегів Середземного моря, а в 708/9 році до н. е. місто, разом із островом, переходить під владу Асирії. Про це свідчить стела, знайдена в Кітіоні, яка вшановує перемогу царя Саргона ІІ над сімома царями в землі Ія, в районі Яднана або Атнана.Nadav Na'aman, "Sargon II and the Rebellion of the Cypriote Kings against Shilta of Tyre". Orientalia - NOVA SERIES, Vol. 67, No. 2 (1998), pp. 239-247 (9 pages). - Англійською "Ія" є ймовірно асирійською назвою Кіпру, в "Яднана" дослідники бачать позначення інколи КіпруAndreas P. Parpas, "Dilmun (Bahrain) and Iadnana (Cyprus) the two extreme outposts in the east and the west of the Assyrian Empire". Bahrain History and Archaeology Society - Seminar - 25th February 2016. - Англійською, інколи - ГреціїAncient History of Cyprus. - Англійською.
Ще одна згадка у асирійців про це давнє місто знаходиться в палаці Саргона в Хорсабаді і відноситься до 673/2 року до н. е. Там перераховані десять королівств Ія (Кіпру), серед них дослідники ідентифікували й Саламін.
Греція Хоча Саламін підтримував прямі зв’язки з Близьким Сходом протягом VIII-VII століть до нашої ери, існували також зв’язки з Егейським морем.
Одна королівська гробниця містила велику кількість грецької геометричної кераміки, і це було пояснено як придане грецької принцеси, яка вийшла заміж за королівську родину Саламіну. Грецьку кераміку також знайшли в могилах простих городян. У цей час греки почали експансію на схід, заснувавши колонії в Малій Азії та Сирії; Саламін мав служити проміжною станцією.
Незалежність міста (місто-держава) З 699 року до н. е., після закінчення асирійського панування, місто існує деякий час як незалежна держава.
Існують відомості про те, що в цей період Саламін став багатим містом із тісними торговельними зв'язками з фінікійцями.Yönetmen Tekin Gün, "Kıbrıs Gazi Magosa Salamis Harabeleri" . - 09.03.2013. - Турецькою
Єгипет У 570 році до н. е. Кіпр було завойовано фараоном Амасісом, і Саламін, разом із островом, переходить під владу Єгипту.
Персія У 525 році до н. е. Евелтон, перший достеменно відомий нам цар Саламіну, визнав зверхність перського царя Ксеркса I, проте ця залежність була суто номінальною. Він зумів також розповсюдити свою владу на більшість грецьких міст острова.
Найважливішою відомою подією стало початок карбування власною срібної монети: на реверсі було зображення барана, на аверсі — ім'я Евертона.
Ставлення царів Саламіну до Іонійського повстання З початком повстання іонічних міст у 500 році до н. е. у правлячій верхівці Саламіну стався розбрат.
При владі був старший брат, Горг І, який провадив проперську політику, в тому числі - надавав флот для походів персів в Егейському морі.
Один з його молодших братів, Онесіл, закликав Горга долучитися до повстання проти Перської держави, але отримав відмову. Втім, успіх іонійців у 498 році до н. е., коли вони захопили Сарди, призвів до активізації Онесіла. Він влаштував змову та повалив брата, який втік до царя Дарія.
Онесіл став царем Саламіну та очолив повстання на Кіпрі проти Персії. Перський цар Дарій відправив проти нього війська.
У вирішальній битві кіпріоти завдали поразки флоту, але у битві на суходолі грецьке військо зазнало поразки, незважаючи на те, що Онесіл у герці вбив ворожого воєначальника. Під час втечі Онесіл загинув. Після цього відновилося перське панування. Царем Саламіну знову став Горг.
Він правив до самої смерті, його наступником став його брат Філаон. Спочатку він виступав на боці Перської держави.
Перша битва при Саламіні проти Персії (продовження Іонійського повстання) У 480 році до н. е. при Саламіні відбулася морська битва між об'єднаним флотом грецьких полісів і перським флотом. Одним із підрозділів перського флоту командував особисто саламінський цар Філаон. Перемога лишилася за греками.
У 479 році до н. е. саламінський флот брав участь у битві при Мікале.
У 478 році до н. е., коли персам на Кіпрі було завдано поразки, Філаон скинув зверхність Перської держави, уклавши союз з Афінами і Спартою. На боці останніх боровся до самої смерті у 465 році до н. е. Йому наслідував син Нікодам.
Але незабаром цар Дарій І усвідомив масштаб небезпеки та кинув на придушення заколоту потужну армію та величезний флот, і привів до покірності спочатку - грецькі міста Кіпру, а згодом - і інші повсталі міста та поліси.
Друга битва при Саламіні проти Персії (часи війн Делосської ліги) Вдруге Саламін став місцем визначної одночасної сухопутної та морської битви у 450 році до н. е., під час війн Делосської ліги.
Війська та флот ліги під командуванням Кімона обложила місто Кітіон на Кіпрі. Але під час облоги Кімон помер, чи то від хвороби, чи то від пораненняПлутарх. "Порівняльні життєписи. Кімон"..
Афінянам не вистачало провіанту, і, ймовірно, за вказівками Кімона на смертному ложі афіняни відступили до СаламінаФукідід. "Історія Пелопоннеської війни".. Але смерть головнокомандувача трималася в таємниці від афінської армії.
Коли афіняни та їхні союзники відпливли від Саламіна, вони були атаковані перськими силами. Під "командуванням" померлого Кімона вони перемогли в битві як на морі, так і на суші.
Царем Саламіну в цей час був Нікодам. Невдовзі після цієї битви він помер, новим правителем міста став його син або небіж - Евант, який за умовами Каллієвого миру вимушений був знову визнати зверхність Персії.
Елліністичний і Римський періоди Після того, як Александр Македонський завоював Ахеменідську імперію, саламінський цар Нікокреон зберіг свій трон, в подальшому активно брав участь у війнах діадохів на боці Птолемея I, царя Єгипту. За це отримав верховну владу над Кіпром та міста Кітіон, Кіренія, Лапітос, Маріон. Втім згодом вступив у конфлікт з Менелаєм Лагідом, що керував військами Птолемея на острові. У 310 або 309 році до н. е. інтриг Менелая (Нікокреона звинувачено у таємних перемовинах з Антигоном), цар Птолемей I наказав схопити й стратити Нікокреона. Внаслідок цього Менелай став царем Саламіну і фактично усього Кіпру. Проте 306 року до н.е. Деметрій I Поліоркет після битви при Саламіні повалив Менелая, захопивши Саламін та весь острів. Ймовірно близько 301 року до н.е. Птолемей I відвоював Кіпр. з цього часу до 58 року до н.е. він перебував під владою Птолемеїв.
У 58 році до нашої ери Римська республіка анексувала Кіпр; Сенат доручив Катону Молодшому додати Кіпр до володінь Республіки. Птолемей Кіпрський, останній кіпрський цар, покінчив життя самогубством, замість того, щоб здатися Риму.
У римські часи Саламін був частиною римської провінції Кілікія. Резиденцію губернатора було перенесено до Пафосу. Місто сильно постраждало під час юдейського повстання 116–117 років. Хоча Саламін перестав бути столицею Кіпру з елліністичного періоду, коли його замінив Пафос, його багатство та значення не зменшилося. Місто було особливо улюбленим римськими імператорами Траяном та Адріаном, які відновили та звели його громадські будівлі. Саламін став найважливішим торговим центром, куди прибували кораблі з усього світу, незважаючи на те, що офіційною столицею (метрополією провінції) був Пафос. Саламін простягся на два кілометри вздовж берегової лінії та на кілометр углиб острова. Чудова гавань робила місто морською брамою острова. Більшість пам'яток матеріальної культури на нинішньому городищі належить саме римському часу.
«Культурний центр» Саламіна в римський період розташовувався в найпівнічнішій частині міста, де було виявлено гімназію, театр, амфітеатр, стадіон та громадські лазні. Тут є лазні, громадські туалети (на 44 місця), різні дрібні мозаїчні елементи, портова стіна, елліністична та римська агора та храм Зевса, який мав право надавати притулок.