Володимир Володимирович Мацкевич (, село Марієнталь (Marienthal), Катеринославської губернії, тепер село Придніпровське Запорізького району Запорізької області, Україна — , Москва, Росія) — український радянський партійний і державний діяч. Член ЦК КП(б)У в 1949—1952 р. Член Політбюро ЦК КП(б)У в квітні 1950 — травні 1952 року. Член ЦК КПРС у 1956—1961 і 1966—1981 р. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 3—8-го скликань.
Біографія Народився в родині агронома земства. У 1927 році закінчив Олександро-Гнідинську сільськогосподарську профшколу і одержав диплом агротехніка-полевода.
У 1927—1932 роках — студент Харківського зоотехнічного інституту. Під час навчання, у 1929—1930 роках працював уповноваженим із колективізації у селах Костянтинівської сільської ради Велико-Янісольського району на Донеччині, а у жовтні 1930 році працював у тваринницькому радгоспі «Червоний велетень» на Харківщині.
У 1932—1933 роках — викладач спеціальних дисциплін, заступник директора Липкуватівського технікуму Нововодолазького району Харківської області. У 1933 році — директор і викладач Маріупольського зоотехнікуму. У 1933—1938 роках — директор і викладач спеціальних дисциплін Донецького технікуму-радгоспу. У 1936 році із відзнакою закінчив вищі педагогічні курси при Московській сільськогосподарській академії.
У листопаді 1938 — 1941 року — директор Харківського зоотехнічного інституту. У вересні — жовтні 1941 року евакуював інститут до міста Алма-Ати Казахської РСР.
Член ВКП(б) з 1939 року.
У 1942—1944 роках — директор Томського зооветеринарного технікуму. У 1944 — червні 1946 року — директор Харківського зоотехнічного інституту.
У червні 1946 — січні 1947 року — 1-й заступник міністра тваринництва Української РСР із загальних питань.
20 січня — 10 лютого 1947 року — міністр тваринництва Української РСР. У лютому 1947 — січні 1949 року — заступник міністра сільського господарства Української РСР з тваринництва.
31 січня 1949 — 15 квітня 1950 року — міністр сільського господарства Української РСР.
15 квітня 1950 — 17 березня 1952 року — 1-й заступник Голови Ради Міністрів Української РСР.
У 1952—1953 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Ставропольської крайової ради депутатів трудящих.
У 1953 — жовтні 1955 року — 1-й заступник міністра сільського господарства СРСР.
14 жовтня 1955 — 29 грудня 1960 року — міністр сільського господарства СРСР. Одночасно, 9 квітня — 25 грудня 1956 року — заступник голови Ради Міністрів СРСР по сільському господарстві.
У грудні 1956 — травні 1957 року — 1-й заступник голови Державної економічної комісії Ради Міністрів СРСР по поточному плануванню народного господарства. У 1957—1961 роках — заступник голови Державного планового комітету Ради Міністрів СРСР.
У січні 1961 — лютому 1965 року — голова Цілинного крайового виконавчого комітету Казахської РСР.
17 лютого 1965 — 2 лютого 1973 року — міністр сільського господарства СРСР.
У квітні 1973 — лютому 1980 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Чехословаччині.
З 1980 року — персональний пенсіонер у місті Москві.
Нагороди чотири ордени Леніна (23.01.1948, 11.01.1957, 14.12.1959, 12.12.1969) два ордени Трудового Червоного Прапора (28.08.1944, 14.12.1979) орден Жовтневої Революції медаль «За трудову доблесть» (25.12.1959) медалі
Джерела Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991