Амілоїд — аномальний білок (глікопротеїн), основним компонетом якого є нерозчинні фібрилярні (фибрилярный компонент, F-компонент) та глобулярні (плазменный компонент, P-компонент) протеїни, а також полісахариди. Скупчення амілоїду призводить до утворення стромально-судинного диспротеїнозу — амілоїдозу.
Історія В 1844 році Карл Рокитанський описав зміни паренхіматозних органів, що демострували «сальний» вигляд. В 1859 році Рудольф Вірхов описав особливу речовину, що під дією кислоти та йоду фарбувалась в синій колір. Враховуючи ці властивості Вірхов помилково назвав дану речовину «крохмалем» — або амілоїдом від .
Структура
Фібрилярні білки амілоїду складаються з 4 типів: AА-білок — утворюється з плазменого аналога AL-білок — утворюється з L-ланцюга імуноглобулінів AF-білок — утворюється з преальбуміну ASC-білок — утворюється з преальбуміну
Клінічне значення Амілоїд визначається при наступних хворобах: Хвороба Альцгеймера Хвороба Паркінсона Фатальне сімейне безсоння Хвороба Гантінгтона Медулярний рак щитоподібної залози Атеросклероз Ревматоїдний артрит Пролактинома Фамільна амілоїдна полінейропатія Спадковий ненейропатичний системний амілоїдоз Діаліз-асоціойваний амілоїдоз Фінський амілоїдоз Решітчаста дистрофія рогівки Церебральна амілоїдна ангіопатія
Посилання