Мавзолей Галли Плацидії — (італ. Mausoleo di Galla Placidia) — хрестокупольна споруда, розташована поруч з базилікою Сан-Вітале в Равенні

Мавзолей збудований приблизно в другій чверті V століття та оздоблений найдавнішими зі збережених равеннських мозаїк.Лазарев В. Н. Мозаики Равенны: мавзолей Галлы Плацидии и Баптистерий православных. История византийской живописи. Христианство в искусстве: иконы, фрески, мозаики. Хоча споруда приписується Галлі Плацидії, дочці імператора Феодосія Великого, мавзолей не став місцем її поховання. У 1996 році мавзолей в числі інших ранньохристиянських пам'яток Равенни був включений в число об'єктів Всесвітньої спадщини під № 788.Early Christian Monuments of Ravenna

Історія мавзолею Мавзолей довгий час служив ораторієм при палацовій базиліці Санта-Кроче. Ймовірно, він був капелою-молитовнею великомученика Лаврентія, який був найшанованішим святим в роду Галли Плацідії та чиє зображення поміщено в люнеті навпроти входу.Джузеппе Бовини Равенна. Искусство и история. — Равенна: Лонго, 2008. — С. 13. — 160 с. — ISBN 88-8063-085-7.

Споруда, незважаючи на мозаїки, пов'язані з заупокійним культом, не стала місцем поховання Галли Плацідії — вона померла 27 листопада 450 року в РиміДжузеппе Бовини Равенна. Искусство и история. — Равенна: Лонго, 2008. — С. 12. — 160 с. і, більш ніж ймовірно, була похована в родовій усипальниці імператора Феодосія Сан-Петроніла недалеко від собору святого ПетраРавенна. Город искусства. — Равенна: EDIZIONI SALBAROLI, 2006. — С. 86.. Ні один античний історик не згадував про поховання імператриці в Равенні, мовчить про це і Андрео Аньєллі у своїй хроніці «Liber Pontificalis EcclesiaeRavennatis». Наявні в мавзолеї саркофаги приписували самій Галлі та її найближчим родичам, проте, на думку ряду дослідників, спочатку вони не перебували в ньомуРавенна. Город искусства. — Равенна: EDIZIONI SALBAROLI, 2006. — С. 100.. Перший раз про них згадує у XIV столітті єпископ Рінальдо да Конкореджіо. Після XIV століття численні джерела вже впевнено називають будівлю мавзолеєм Галли Плацідії. Серед можливих причин цього можна назвати, як певну зовнішню схожість мозаїк мавзолею з мозаїками римської церкви Санта-Констанца (місцем поховання однієї з дочок Костянтина Великого), так і незвичну форму поховання тіла в одному з саркофагів (тіло було посаджено на кипарисовий трон).

Архітектурні особливості Будівля побудована в техніці ломбардської цегляної кладки. Зовнішній вигляд нагадує фортечну будівлю, що підкреслюється товстими стінами і вузькими вікнами. Пропорції будівлі трохи спотворилися через те, що за минулі століття культурний шар піднявся на 1,5 метраRavenna. City of art. — Ravenna: SALBAROLI, 2008. — С. 86. — 144 с.. Мавзолей на плані виглядає як латинський хрест (довга вісь — 12,75 м, поперечна — 10,25 м)Джузеппе Бовини Равенна. Искусство и история. — Равенна: Лонго, 2008. — С. 13. — 160 с. Середохрестя увінчане кубічною вежею, в яку зсередини вписаний купол, невидимий ззовні будівлі.

Довга вісь будівлі спрямована не по лінії захід — схід, як зазвичай прийнято в християнських храмах, а по лінії північ-південь. Дослідники пояснюють цю особливість тим, що при будівництві мавзолей вписували в нартекс церкви Санта-Кроче. Таку архітектурну помилку двічі виправляли мозаїсти, орієнтуючи мозаїки всередині мавзолею на східДжузеппе Бовини Равенна. Искусство и история. — Равенна: Лонго, 2008. — С. 16. — 160 с. — ISBN 88-8063-085-7..

Зовнішній аскетичний вигляд мавзолею прикрашають тільки плоскі вертикальні виступи — лопатки, з'єднані з плоскими арками («глуха аркада»). Останні своїм ритмічним чергуванням пожвавлюють зовнішній вигляд трьох сторін мавзолею. Четвертий (північний) головний фасад прикрашений фризом з двома пантерами і виноградними лозамиRavenna. City of art. — Ravenna: SALBAROLI, 2008. — С. 86. — 144 с.

Чотирнадцять вікон мавзолею мають форму бійниць та розширюються всередину будівлі. У 1908 році вікна були зашиті алебастровими плитами — даром італійського короля Віктора Еммануїла III.

Особливості інтер'єру Гілки «хреста» (всередині як рівнокінцевого) перекриті циліндричними склепіннями, а центральний простір увінчаний важким куполом на «вітрилах» без барабана. Всі поверхні купола, арок і люнет покриті мозаїками. Реставраційні роботи, проведені на рубежі XIX–XX століть, ще дужче посилили м'який і стриманий настрій, який створюють мозаїки. Таким чином світло, що проникає в мавзолей крізь невеликі вузькі вікна, набуває золотого відтінку через те, що проходить через алебастрові плити, якими зашили вікна в 1908 році. Враження від золотистого світла підсилюють жовтуваті мармурові плити, якими нижня частина стін була облицьована в кінці XIX століття.

Мозаїки Мозаїчне оздоблення мавзолею відрізняється рідкісною пишнотою і ставить його в ряд найважливіших пам'ятників ранньохристиянського мистецтва. Мозаїки, хоч і присвячені різним сюжетам, утворюють органічно єдине ціле. Всі вони наслідують античну римсько-елліністичну мозаїчну традицію, хоча походження самих майстрів залишається спірним (на думку деяких дослідників, мозаїсти могли бути родом з Риму, Медіолану, Константинополя, Сирії, Африки)Джузеппе Бовини Равенна. Искусство и история. — Равенна: Лонго, 2008. — С. 19. — 160 с. — ISBN 88-8063-085-7.. В мозаїках римська художня спадщина з її ретельно виконаними деталями та пластичними фігурами злилася з християнським прагненням до абсолютності і трансцендентності, що створило неповторний мозаїчний ансамбль.

Мозаїки зводу і стелі У центрі напівсферичного купола поміщений золотий латинський хрест, який оточений 800 золотими зірками, об'єднаними в концентричні кола. Хрест і зірки поміщені на синьому тлі, реалістично зображаючи нічне небо. Ця мозаїка демонструє торжество Христа над смертю, Його абсолютну владу над створеним світом. Христос символічно показаний як Сонце правди (Мал. 4:2), оточене Його вірними, освіченими ним і сяючими в світі Його світлом (Мф. 5:16). Мозаїка вказує на Христа як на невечірнє світило (Зах. 14: 6-7), яке не може осягнути тьма (Ін. 1: 4-5). Христос є змістом і центром існування всесвіту, готовим і бажаючим об'єднати навколо себе все людство. Підкреслюючи високий сенс мозаїки, художник направив довгий кінець хреста не вздовж довгої осі мавзолею (тобто по лінії північ-південь), а на схід, у бік якого традиційно орієнтувалися вівтарі в християнських храмахДжузеппе Бовини Равенна. Искусство и история. — Равенна: Лонго, 2008. — С. 14-16. — 160 с. — ISBN 88-8063-085-7..

В хоровод зірок включаються євангелісти по кутках зводу, представлені їх золотими символічними зображеннями: левом (Марк), телям (Лука), орлом (Іван Богослов) і ангелом (Матвій).

Стеля в «гілках» мавзолею покрита складним мозаїчним орнаментом, що символізує райський сад. На темно-синьому тлі розкидані кола, зірки і квіти. Такий орнамент є незвичайним для західної частини Римської імперії, щось подібне можна знайти тільки в римській церкві Санта-КонстанцаДжузеппе Бовини Равенна. Искусство и история. — Равенна: Лонго, 2008. — С. 14. — 160 с. — ISBN 88-8063-085-7..

Апостоли У верхніх люнетах по боках від вікон розміщено парні зображення восьми апостолів з дванадцяти. Так як в середині кожного з чотирьох люнетів знаходиться вікно, мозаїст був поставлений перед вибором: зобразити всіх 12 апостолів і порушити симетрію (в цьому випадку в кожному люнеті два апостола виявлялися б по праву сторону вікна і тільки один — по ліву), або зберегти симетрію, пожертвувавши чотирма апостолами. Прагнення до симетрії перемогло: «Зайві» чотири апостоли витіснені в «гілки» мавзолеюДжузеппе Бовини Равенна. Искусство и история. — Равенна: Лонго, 2008. — С. 16-17. — 160 с. — ISBN 88-8063-085-7..

Учні Христа зображені у повний зріст з руками, піднятими до зображеного на стелі хреста, висловлюючи євангельський заклик Ісуса: «візьми хрест свій і йде за Мною» (Мф. 16:24). Апостоли зображені в сенаторських тогах, їх рука піднята вгору в традиційному сенаторському жесті вітанняRavenna. City of art. — Ravenna: SALBAROLI, 2008. — С. 90. — 144 с.. Всі апостоли наділені специфічним портретними рисами, хоча зважаючи того, що іконографічний канон в V столітті ще не сформувався, пізнати зображених персонажів неможливо. Винятками є апостоли Петро (зображений з ключами) і Павло (високе чоло, типові єврейські риси)Джузеппе Бовини Равенна. Искусство и история. — Равенна: Лонго, 2008. — С. 17. — 160 с. — ISBN 88-8063-085-7.

Апостоли зображені так, що продовжують поворотами своїх фігур розпочатий в мозаїці купола круговий рух. Він завершується в східному люнеті, де зображені апостоли Петро і Павло. Тут, як і в мозаїці купола, заради направлення на Схід художник порушив логіку в архітектурі будівлі (довга вісь якої орієнтована по лінії північ-південь).

Під вікном у кожному люнеті, тобто між фігурами апостолів, розміщені мозаїчні зображення чаш або фонтанів, з яких п'є (або поруч з якими сидить) пара голубів. Це — ранньохристиянське (часто зустрічається в катакомбах) символічне зображення душ, які п'ють з джерела живої води в раю.

Добрий Пастир — мозаїка північного люнету Мозаїка північного нижнього люнета (стіна над входом). Дослідники відзначають, що сюжет мозаїки часто зустрічається в християнських катакомбах і відноситься до категорії заупокійних.Редин Е. К. Мозаики равеннских церквей. — СПб, 1896. — С. 70.

Ісус зображений в образі молодого безбородого юнака-пастуха, навколо якого по зеленій траві гуляють вівці. Месія лагідно торкається до однієї з них. На відміну від катакомбного живопису, де Пастир був звичайним сільським пастухом, тут Ісус одягнений у золотий хітон, а на колінах лежить пурпурний плащ. Він сидить на пагорбі (образ трону), тримаючи в руці хрест, який виступає в ролі імператорського жезла. Академік В. Н. Лазарев зазначає величну позу Христа: його ноги схрещені, права рука торкається голови овечки, але погляд при цьому звернений в інший бік. Завдяки такій позі, Пастир стає смисловим центром мозаїки: він бачить всіх своїх овець, і всі вівці дивляться на ньогоДжузеппе Бовини Равенна. Искусство и история. — Равенна: Лонго, 2008. — С. 17-19. — 160 с. — ISBN 88-8063-085-7..

Для мозаїки характерні тонкі переходи кольору, використання напівтонів для зображення шкіри. Все це поряд з мозаїкою, яка обрамляє пишну раму свідчить про вплив античного мистецтва.

Мозаїка південного люнета У південному нижньому люнеті поміщена мозаїка наступного змісту. Праворуч людина в білому одязі, з хрестом і книгою в руках йде до центру мозаїки. Зліва в розкритій шафі на полицях лежать чотири книги, підписані Матвій, Марко, Лука та [Іван Богослов|Іван]], тобто чотири Євангелія. У центрі мозаїки під ґратами палає вогонь. Оскільки головний герой мозаїки не підписаний, висловлюється кілька версій, які пояснюють значення мозаїки. Людина в білому одязі — Христос у Своєму другому пришесті. У цьому випадку книга, яку Він тримає в руках, тлумачиться як одна з книг, згідно з якими будуть судимі живі і мертві (Об. 20:12). Вогонь в центрі стає знаком геєнни вогненної. У білому одязі зображений Ангел з «книжкою розкритою» (Об. 10: 1), що оголошує день Страшного суду. Людина в білому одязі — один з Отців Церкви, готовий кинути у вогонь єретичні писанняДжузеппе Бовини Равенна. Искусство и история. — Равенна: Лонго, 2008. — С. 13-14. — 160 с. — ISBN 88-8063-085-7.