Наукова бібліотека Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова — навчальний, інформаційний та культурно-просвітницький підрозділ університету, який забезпечує бібліотечно-бібліографічне та інформаційне обслуговування студентів, аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників та співробітників згідно з їх інформаційними запитами на основі широкого доступу до бібліотечних та інформаційних ресурсів.
Історія бібліотеки Історія Наукової бібліотеки Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова бере свій початок у 1920-х роках.
Восени 1921 року у Харкові було відкрито Всеукраїнський музей комунального господарства, який мав у своєму розпорядженні невелику бібліотеку профільної літератури обсягом 150 томів. У 1922 році музей увійшов до складу щойно створеного Всеукраїнського технікуму комунального господарства, якому й було передано бібліотекуТрипутина Н. П. Листая славные страницы. Научная библиотека Харьковской государственной академии городского хозяйства / Н. П. Трипутина // Очерки истории вузовских библиотек г. Харькова / Народ. укр. акад. ; под общ. ред. В. И. Астаховой. — Харьков, 2001. — С. 317—336.. На той час вона займала дві кімнати загальною площею 90 м² на першому поверсі навчального закладу та через обмеженість книжкового фонду працювала як бібліотека-читальня. Штат співробітників налічував усього 5 осіб.
Подальшому становленню та розвитку бібліотеки сприяла низка реорганізацій навчального закладу: наказом від 12 червня 1930 року його було перетворено на Харківський інститут комунального господарства (нині — ХНУМГ ім. О. М. Бекетова). У другій половині 1930-х років, після надбудови третього поверху будівлі інституту на Куликівському узвозі, 12, бібліотеці було надано два зали, що слугували її приміщенням упродовж наступних сорока років.
З підвищенням авторитету й популярності інституту серед фахівців та абітурієнтів збільшився й обсяг роботи, відбулося кількісне та якісне зростання книжкового фонду. Так, у 1938 році фонд бібліотеки налічував 35 тисяч примірників, у 1939 році — 40 тисяч, а в 1940 році — вже 45 тисяч. Напередодні війни, у 1941 році, книжковий фонд сягнув 70 тисяч примірниківНаукова бібліотека ХНУМГ ім. О. М. Бекетова: історія становлення і сьогодення (1922—2022 рр.) [Електрон. ресурс] / Наук. б-ка Харків. нац. ун-ту міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова ; [редкол.: В. М. Бабаєв (відп. ред.), Н. О. Євсюкова ; упоряд. С. І. Федяй]. – Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2024. – С. 11–33. – Режим доступу: https://eprints.kname.edu.ua/67909/1/Science%20library.pdf, вільний (дата звернення: 23.06.2025)..
Під час Другої світової війни, у роки окупації Харкова (1941—1943), інститут зазнав значних руйнувань: було пошкоджено навчальний корпус, знищено та розграбовано обладнання кабінетів та лабораторій, спалено майже всі фонди бібліотеки. Частина книжок, яку вдалося вивезти під час евакуації спочатку до м. Адлера на територію радгоспу «Південні культури», а згодом — до столиці Киргизії м. Фрунзе (нині — Бішкек, Киргизстан), була збережена. Загалом у серпні 1943 року з евакуації повернули близько 10 тисяч книг. Завдяки зусиллям співробітників інституту до 1949 року вдалося відновити 15 тисяч примірників довоєнного фонду.
Упродовж 1950-х років колектив бібліотеки, що налічував уже 9 працівників, зосередив зусилля на збереженні, оновленні та ефективному використанні книжкового фонду. У цей період поступово вдосконалювався довідковий апарат бібліотеки: крім генерального алфавітного каталогу, у 1955 році було створено систематичний каталог, у 1960-х роках — читацький алфавітний каталог і алфавітно-предметний покажчик до систематичного каталогу, а у 1970-х роках — топографічний каталог та алфавітні каталоги фондів читальних залів. У середині 1960-х років книжковий фонд бібліотеки було переведено на таблиці Універсальної десяткової класифікації (УДК), яка зберігається як основна класифікаційна система й донині.
Книжковий фонд бібліотеки продовжував активно зростати: у 1960 році він становив 100 тисяч друкованих документів, у 1967 році — 212 тисяч, а станом на 1 січня 1970 року — 272 501 друковану одиницю. Штат бібліотеки у цей час налічував уже 17 співробітників. За таких умов наявне приміщення — шість кімнат на третьому поверсі старого корпусу загальною площею 290 м², включно з читальним залом на 60 місць, — не відповідало потребам ані зберігання фонду, ані обслуговування читачів. Незважаючи на організацію пунктів видачі в гуртожитках, загальна площа бібліотеки залишалася недостатньою, а саме приміщення на Куликівському узвозі, 12 перебувало в аварійному стані.
У 1974 році за підсумками роботи бібліотеку інституту було переведено з IV до III категорії бібліотек закладів вищої освіти.
У 1975 році, після завершення будівництва нового навчального корпусу інституту за проєктом архітектора Г. В. Сіхарулідзе на вулиці Чорноглазівській, 17, бібліотека отримала нове просторе приміщення. Її загальна площа зросла з 570 м² до 2165 м², що зробило бібліотеку однією з найбільш оснащених у місті на той час. До 1976 року, у зв'язку зі зростанням кількості читачів і розширенням простору, штат бібліотеки було збільшено до 35 працівників.
У наступні роки у структурі бібліотеки відбулися суттєві зміни, спрямовані на оптимізацію її роботи та розширення спектра послуг: у 1979 році сектор книгозберігання було реорганізовано у самостійний відділ; у 1980-х роках в бібліотеці виокремлено сектор виховної роботи; у 1984 році почав функціонувати абонемент художньої літератури з відкритим доступом до найпопулярніших вітчизняних і світових творів; у 1987 році було відкрито абонемент наукової літератури, а в 1990 році — абонемент навчальної літератури для студентів заочного відділення.
У 1990—1991 роках інтер'єри приміщень бібліотеки було оздоблено серією декоративних вітражів, виконаних під керівництвом професора, художника монументально-декоративного мистецтва Олександра Федоровича Проніна. Ці вітражі стали однією з мистецьких візитівок бібліотекиКас'яненко Т. В. Автор вітражів університету Пронін О. Ф., професор, художник монументально-декоративного мистецтва / Т. В. Кас'яненко // Спадщина університету: Історія. Освіта. Наука. Культура. Особистість: матеріали V всеукр. наук.-практ. конф., Харків, 21–22 листоп. 2019 р. / [керівник вид. проєкту В. М. Бабаєв ; редкол.: В. М. Бабаєв (голова) та ін.] ; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. — Харків, 2020. — С. 137—139..
Із 1999 року у бібліотеці розпочався новий етап розвитку, пов'язаний з автоматизацією бібліотечних процесів. Перші кроки в цьому напрямі були зроблені у межах міжнародного грантового проєкту TEMPUS — TACIS «Environment and Energy», завдяки якому бібліотека отримала фінансування на придбання комп'ютерного обладнання, програмного забезпечення, а також на стажування в бібліотеці Університету Абертей Данді (Шотландія)Наукова бібліотека ХНУМГ ім. О. М. Бекетова: історія становлення і сьогодення (1922—2022 рр.) [Електрон. ресурс] / Наук. б-ка Харків. нац. ун-ту міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова ; [редкол.: В. М. Бабаєв (відп. ред.), Н. О. Євсюкова ; упоряд. С. І. Федяй]. – Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2024. – С. 66–70. – Режим доступу: https://eprints.kname.edu.ua/67909/1/Science%20library.pdf, вільний (дата звернення: 23.06.2025).. Після стажування було розроблено концепцію автоматизації бібліотеки.
Єдиним доступним для придбання у межах грантового фінансування ліцензійним програмним забезпеченням виявилася автоматизована бібліотечно-інформаційна система (АБІС) «Liber Media» на 5 робочих місць. Із 2000 року у цій програмі бібліотекарі почали створювати електронний каталог нових надходжень та активної частини фонду. У 2002 році стартував процес введення ретрофонду наукового абонемента. Паралельно тривало навчання персоналу: упродовж 2000—2003 років 24 працівники бібліотеки пройшли курс підготовки з роботи в системі. За три роки у каталозі було створено понад 20 тисяч бібліографічних описів документів.
У 2007 році на базі одного з читальних залів було створено електронний читальний зал (нині — зал інформаційного сервісу), обладнаний спочатку 12 комп'ютерами, а у 2010 році — 50 комп'ютерами з доступом до локальної мережі ЗВО та мережі Інтернет.
Упродовж 2008—2009 років бібліотека перейшла на АБІС Koha — повнофункціональну систему з відкритим кодом, яка й надалі залишається основною платформою для створення електронного каталогу. У цей період було розпочато штрихкодування фонду, що дало змогу реалізувати автоматизовану систему книговидачі.
У 2010 році були розроблені дві внутрішні програми: для формування штрихкодів, а також для автоматичного перенесення даних про студентів із деканатів до системи Koha з метою створення електронного читацького формуляра. У 2011 році бібліотека розпочала процес штрихкодування нових надходжень до фонду та внесення відповідної інформації до бази Koha за допомогою двох сканерів.
У березні 2015 року ХНУМГ ім. О. М. Бекетова було нагороджено золотою медаллю та дипломом І ступеня на міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти — 2015» за інноваційну розробку бібліотеки «Упровадження вільного програмного забезпечення Koha для автоматизації бізнес-процесів бібліотеки вищого навчального закладу».
У вересні 2015 року в межах діяльності Українсько-польського культурно-освітнього центру університету на базі читального залу гуманітарних наук було відкрито «Бібліотеку Українсько-польського культурного центру», фонд якої склали близько 500 наукових і художніх видань, подарованих Генеральним консульством Республіки Польща у Харкові, Польським інститутом у Києві, Європейським інститутом нерухомості у Кракові та Інститутом національної пам'яті у Варшаві. 25 травня 2017 року в бібліотеці було започатковано «Польський кіноклуб».
26 лютого 2016 року рішенням Вченої ради ХНУМГ ім. О. М. Бекетова бібліотеці було надано статус «Наукова бібліотека».
У червні 2016 року бібліотека приєдналася до консорціумів ELibUkr та e-VERUM і отримала тестовий доступ до міжнародної бази електронних журналів De Gruyter. Із 2017 року користувачам бібліотеки було надано доступ до міжнародної наукометричної бази даних Web of Science, з 2018 року — до Scopus, з жовтня 2019 року — до EBSCO, а з 2020 року — до повнотекстової колекції електронних книг бази даних ScienceDirect, яка є однією з найбільших онлайн-колекцій опублікованих наукових досліджень. Це сприяло інтеграції університетської наукової спільноти у світовий інформаційний простір.
З вересня 2016 року в структурі бібліотеки почав функціонувати відділ рідкісних і цінних книг, створений у межах університетського «Фонду історичної, освітньої, наукової, інтелектуальної та культурної спадщини».
Із 2016 року бібліотека бере участь у реалізації концепції «Зелений університет», розробленої в межах проєкту «Ефективне управління енергією — перший крок до зеленого університету» за підтримки Посольства Польщі в Україні. Зокрема, було встановлено 66 світлодіодних освітлювальних приладів у читальних залах і відділах бібліотеки. Також із березня 2016 року бібліотекою реалізується ініціатива «Зелені проєкти університетських бібліотек», у межах якої організовано кампанію зі збирання макулатури в підрозділах університету.
У тому ж році бібліотека розробила дистанційний курс «Інформаційні ресурси Наукової бібліотеки ХНУМГ ім. О. М. Бекетова» на платформі Moodle, спрямований на формування інформаційної культури, навички пошуку літератури в електронному каталозі та цифровому репозиторії, створення бібліографічних описів, оформлення посилань і дотримання академічної доброчесності.
У 2017 році Наукова бібліотека ХНУМГ ім. О. М. Бекетова стала членом Української бібліотечної асоціації (УБА) і долучилася до її проєкту «Культура академічної доброчесності: роль бібліотек», спрямованого на формування етичних стандартів у науковій та освітній діяльності.