Петро Франциск Браницький герба Корчак (? — 20 березняBarącz S. Pamiętnik dziejów Polskich. Z aktów urzędowych Lwowskich i z rękopismów. — Lwów, 1855. — S. 213. ) / 14 лютогоBraniccy-korczak (01) 1762, Львів) — польський шляхтич, військовик, урядник Речі Посполитої. Представник роду Браницьких.
Посади, звання: ротмістр панцерної коругви, полковник Й. К. М., галицький хорунжий, староста бервальдзький, брацлавський каштелян. Дружина — Валерія Меланія Шембек, донька Петра Войцеха — бургграфа Кракова, освенцимського каштелянаSzembekowie (01) . Діти: Францішек Ксаверій Браницький — великий гетьман коронний, генерал від інфантерії (російський). Ельжбета (бл. 1734 — Кодень, 3.IX.1800) — дружина Яна Юзефа Каласантія (1734—1761), розлучились 1756 року, та Яна ( 13.IX.1757) Сапіг; збудувала в околицях Коденя палац Плаценція (). Єдиний син Ельжбети та Яна — Кази́мир Нестор Сапіга (1757-1798), маршалок литовського сейму (1788—1792), один з творців нової конституції Речі Посполитої (3 травня 1791).
У костелі кармелітів босих Львова були барокова епітафія з чорного мармуру з портретом шляхтича саської доби та довгим віршем польською мовою, який починався рядками: DOM Deo Optimo Maximo , Бог Всемогутній Tu leżę Piotr Branicki, człowiek zbyt ułomny, Cały czas życia swego do rozpusty skłonny; Див. також (цитата з помилками) на стор. 182 книги: Mieczysław Orłowicz. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Wydanie drugie, rozszerzone. Książnica-Atlas. — Lwów-Warszawa: Zjednoczone zaklady kartograficzne i wydawnicze, 1925. — 280 s. (Polska Biblioteka Turystyczna, nr 13) Tu leżę Piotr Branicki (†1762) człowiek zbyt ułomny, Przez czały czas mego życia do rozpusty skłonny Wyznaję, żem zaciągnąłKsiążnica-Atlas, 1925 - 273 na siebie karanie, Kto przeczytasz, proś Boga o ulitowanie, Nieprzyszedł bowiem Chrystus usprawiedliwionych Lecz przygarnąć do siebie grzechem obciążonych. ... AD 1762 D 14 m Febr Anno Domini 1762 diei 14 mensis Februarii. Kościół p.w. św. Michała Archanioła (Nawiedzenia Najśw. Panny Marii) i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych (pierwotnie OO. Karmelitów Bosych) // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków, 2012. — T. 20. — S. 147. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I).
Примітки
Джерела Braniccy-korczak (01)