Packard (Паккард) — з 1899 року американський виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована у Детройті, штат Мічиган. У 1954 році була підписана угода про злиття фірм Packard і Studebaker, утворилася компанія Studebaker-Packard Corporation. У 1958 році компанія припинила виробництво автомобілів.
Брати Паккарди Джеймс Уорд Паккард разом зі своїм молодшим братом Вільямом Доуд Паккардом в 1890 році засновують фірму Packard Electric Company (першому на той момент було 29 років, другому — 27), і починають виробляти дугові лампи освітлення та іншу продукцію електричного характеру.
Незабаром Джеймс Паккард, який мав за плечима освіту інженера-конструктора, захоплюється саморушним екіпажем, першим його придбанням став трицикл De Dion. У 1898 році Джеймс дізнається, що в сусідньому Клівленді почалося серійне виробництво перших американських автомобілів, він їде туди і купує авто марки Winton. Проте по дорозі додому в Воррен, який знаходився в 50 милях від Клівленда, автомобіль постійно ламався, що цікаво, покупка була здійснена 13 серпня 1898 року і серійний номер автомобіля був 13.
Паккард написав листа Олександрові Уінтону, де негативно відгукнувся про автомобіль, на що Олександр Уінтон відповів, що той взагалі не зможе побудувати автомобіль, а якщо і зможе, то не кращим за його авто. Тим самим виклик був кинутий.
Заснування компанії. Початок виробництва автомобілів
На допомогу братові прийшов Вільям Паккард, а також дві людини з фірми Winton Motor Cariage Co. Це був Джордж Льюіс Вайс (акціонер фірми Уінтона) і Вільям Хетчер, менеджер Уінтона, якого переманив до братів Вайс. 3 липня було підписано угоду про спільну роботу і обговорений момент, що винаходи будуть належати і братам, і Вайсу. Робота закипіла на виробничих потужностях заводу New York & Ohio Co, що належав братам, за конструкцію відповідав Джеймс Паккард і Хетчер, Вайс відповідав за доставку комплектуючих, а молодшому Паккарду дісталася роль фінансового директора. І 6 листопада 1899 року на вулицю Воррена виїхав автомобіль Packard А, це був одноциліндровий 2.3 л 9-сильний авто з великими колесами. Мотор розташовувався під сидінням, а замість керма був ще важіль управління.
Автомобіль виявився найкращим серед тих, що випускалися в США на той момент. Що цікаво, перші два автомобілі придбав господар фірми Winton — Вільям Рокфеллер. Він придбав 2 автомобілі з 3-х виставлених на Нью-Йоркському автосалоні 1900 року. Всього їх було побудовано 5. У квітні 1900 року модель А була замінена моделлю В, яка технічно повторювала попередню модель, за винятком колісної бази, що збільшилася на 13 см. Цих машин продали вже 49 примірників. Влітку того ж року з'явилася модель С, на яку встановили звичне кругле кермо, мотор збільшили в об'ємі до 3-х літрів, а потужність — до 12 сил. Машини марки Packard непогано продавалися, оскільки були орієнтовані на багатих клієнтів, так, наприклад, якщо автомобіль Cole 30 коштував 1500 доларів, а «Олдсмобіл» — 650 доларів, то за «Паккард» просили всі 2500 доларів.
Щоб рекламувати свою продукцію, було вирішено брати участь у різних спортивних заходах, так 9 вересня 1901 року 5 машин фірми Packard було виставлено в гонках на витривалість з Нью-Йорка в Буффало, всього було заявлено 80 автомобілів. До кінця дня, коли автомобілі досягли Ротчестера, фінішувало лише 39 автомобілів, з яких 5 були Packard, причому, машини цієї марки фінішували на 2 і 3 місцях, проте перегони не продовжилися у зв'язку з трауром, оскільки в цей час помер 25-й президент США Вільям Мак-Кінлі.
У листопаді 1901 року на наступній автомобільній виставці був представлений прототип майбутньої моделі — модель F, це був одноциліндровий авто з мотором моделі С, однак машина відрізняється збільшеною на 20 см базою, а також 3-ступінчастою коробкою передач. В цей же час на виставці залізничний магнат Генрі Борн Джой купує 2 автомобілі марки Packard, вразившись їхньою якістю, крім цього, він купує 100 акцій фірми.
У січні 1902 року Джой їде в місто Воррен, в офіс фірми, там він зустрічається з братами і наполягає на тому, що треба розширювати виробництво компанії, проте брати пояснюють, що для цього у них немає достатніх коштів, тоді Джой купує ще 150 акцій компанії, і стає основним власником акцій. Тим часом модель «Ф» випускається в кількості однієї машини в день, що було дуже непоганим показником в цей час.
У червні 1902 року з'являється нова модель G, яка має 2-циліндровий мотор, об'ємом 6 л і потужністю 24 сили. Рама цього автомобіля була виготовлена зі сталевих пресованих листів, це була єдина модель Packard з 2-ма циліндрами, і всього 4 подібних машин було вироблено.
У жовтні 1902 року Джой скуповує інші акції, стаючи господарем фірми, і перейменовує компанію в Packard Motor Car Co. Після цього купує в Детройті ділянку землі і наймає найвідомішого архітектора — Альберта Кана, для побудови найсучаснішого автомобільного заводу із залізобетону. Після покупки Джоєм компанії, з неї йдуть Вайс і Хетчер, до речі, автор моделі «Г», вони не згодні переїжджати в Детройт, так що на місце головного інженера приходить француз Шарль Шмідт, в липні 1903 року з фірми хотів піти і Д. У. Паккард, але через місяць передумав і погодився переїхати в Детройт. Однак приїхавши в жовтні в новий офіс компанії, в Детройті він отримує звістку, що померла його мати, він збирає речі і їде в Воррен, більше ніколи не повернувшись до активної діяльності в компанії, однак ім'я Джеймса Уорда Паккарда значилося президентом аж до 1909 року. Однак, незважаючи на це, саме Джеймсу Паккарду приписується народження рекламного слогана: «Ask The Man Who Owns One» («Запитайте у людини, яка вже володіє таким»).
До речі, в січні 1903 року модель F взяла участь у пробігу з Сан-Франциско в Нью-Йорк, машина побила рекорд, встановлений до цього фірмою «Уінтон» на 2 дні, подолавши 3500 миль за 61 день. Модель F отримала після цього власне ім'я — Old Pacific. У 1903 році ж Шарль Шмідт проектує першу 4-циліндрову модель К. Це був 12-літровий автомобіль, що розвивав 57 сил. На його базі головний конструктор побудував полегшений, з мінімальним використанням металу і дерева, спортивний варіант, прозваний Gray Wolf («Сірий Вовк»). Для полегшення ваги він встановив спицьовані колеса замість штатних, з дерев'яними спицями, які називалися в той час «артилерійськими». У вересні 1903 року Шмідт поїхав тестувати свій «болід» на іподром Гленвіла, де він зніс паркан і отримав перелом ребер. Оговтавшись після травм, в січні 1904 року заявився на гонки Ормонд — Дайтона Біч, де побив американські рекорди швидкості для будь-якого типу автомобілів, розвинувши на цій машині 126 км/год. У жовтні 1904 року Шмідт брав участь у перших гонках на кубок «Вандербільда», де йшов 4, коли гонку перервали через глядачів, що заважали на трасі.
«Сірий Вовк» до наших днів не зберігся, однак існує репліка, зроблена за оригінальними кресленнями.
У 1903 році фірма створила школу навчання механіків для дилершипа, Packard стала першою компанією, яка продавала машини через представництва, які належали їй, а не через агентів, як це робили в той час багато виробників. До речі, іншою особливістю ведення угоди було прийняття грошей після безпосередньої передачі автомобіля покупцеві, хоча скрізь практикувалася передоплата та отримання грошей, коли авто тільки вийшло за ворота складального цеху виробника.
У 1904 році з'являється перший автомобіль із знаменитою куполоподібною решіткою радіатора.
Цей автомобіль був 4-циліндровим 4.5 л і потужністю 22 к.с.. Іншим елементом декору, який став фірмовою рисою автомобілів, були шестикутні заглушки коліс, спочатку вони були чорні і встановлювалися тільки на задніх колесах. У 1904 році фірма продала 200 автомобілів, через рік — 500, але фірма несла збитки, в 1905 році з'являється модель N, яка технічно була ідентична моделі L, проте мала довшу базу, в кінці року була представлена модель S, «Еска» оснащувалася 4-циліндровим мотором 5.7 л і потужністю в 70 сил. З цим авто рівні продажів піднялися до 700, і пішли перші прибутки, до речі, іншим цікавим моментом, пов'язаним з цим авто було те, що коли машини проходили обслуговування у офіційних дилерів, то ті мітили шестикутні ковпаки маточин червоною фарбою, зазначаючи перевірені автомобілі, з 1913 року всі шестикутні маточини будуть фарбуватися в рубіновий колір на заводі, вказуючи на те, що машина пройшла контроль якості.
У 1907 році пішли моделі, які носили в імені цифрове позначення, наприклад, Thirty, назва була дана на честь потужності мотора, але в каталозі 1909 року написано, що Brake Horsepower — 85 к.с., податкова потужність же дорівнювала 40. Автомобілі серії 30 мали свої підкатегорії: U, UA, UB, UC і т. д., які відрізнялися один від одного тільки модельним рядом (1909, 1910 і т. д., до 1912 року), машини мали кілька варіантів кузовів, для яких використовувалося одне шасі, проте моделі з кузовом Ранебоут мали базу, укорочену на 20 см (8"), ці моделі легко відрізнити за індексом S на кінці, тобто UBS, UCS і т. д..
Одночасно з 30 на ринок вийшла і випускалася до 1912 року модель Eighteen, більш молодша модель, на базі якої випускалися і вантажівки з в/п в 3 т.
Машина мала мотор в 4.35 л і потужністю в 53 к/с. Ця серія також має свої моделі: NA, NB і т. д..
Тим часом в 1909 році на Packard приходить працювати головним менеджером Алван Макколей, оскільки Джеймс Паккард виходить зі складу фірми, Макколей призводить разом з собою Джесса Вінсента, якого садять на місце головного конструктора.
У 1912 році 4-ки випускаються останній рік, в цей час дебютує 6-циліндровий мотор. Автомобіль з 8.6 л 82 к.с. отримує індекс — 48 (з податкової потужності). Через рік з'являється молодша 6-ка — серія 38, об'ємом 6.8 л. Більша 48 серія отримує свою власну назву — Dominant Six, а в пресі рекламується як «The Boss of the Road» («Король доріг»).
До речі, автомобілі, виходячи з року випуску, мають індекс 48 (1912 рік), 2-48 (1913), 3-48 і 4-48 (у 1914 році, 4-ка мала довшу базу), 5-48 з'явилася в 1915 році, маючи ще більшу базу коліс. 38 серія мала всього 3 генерації: 1-38 в 1913 році, а також в наступні роки 2-38 і 3-38.
У цей час за «Паккардом» була слава дорогих і якісних автомобілів, марку вважали одним з автомобільних стовпів Америки, що входить в так званий «Три П», що складається з: Peerless, Pierce-Arrow і Packard. У 1915 році Цар Микола II придбав свій перший «Паккард», який в 1916 році конструктор, особистий водій царя і за сумісництвом технічний директор царського гаража — Кегресс переробив, встановивши спереду лижі, а ззаду — гусеничні траки.
Під час революції на них будуть роз'їжджати вожді. До речі, на напівгусеничному «Роллс-Ройсі» роботи Кегресса в Червоних Горах буде роз'їжджати Ленін, машина стояла як експонат в цих самих гірках.
У 1914 році автомобілі цієї марки отримують ліве розташування керма, електричний стартер і освітлення, на вибір можна замовити 20 типів кузова. В останній день 1914 року Вінсент бере участь на святкуванні Нового року в Глінвуді, за столом він знайомиться з дівчиною, яка є постачальником аксесуарів компанії Packard, після свята він проводжає її додому, стоячи біля воріт її будинку, дівчина подивилася в очі Джессу і сказала: «У вас будуть близнюки, я бачу це по ваших очах.»
Вранці 1 січня 1915 року Вінсент летить в офіс, де починає накидати начерки 12-циліндрового V-подібного мотора, не дивлячись на святковий день, він дзвонить керівництву і говорить про свої плани. Приїхавши на місце, решта босів дають добро на проект. У травні 1915 року перший американський 12-циліндровий автомобіль був готовий, розвал циліндрів склав 60 градусів, його об'єм становив 7 л, а потужність — 88 к.с.. Не дивлячись на те, що це був 12-циліндровий мотор, важив він менше, ніж 6-циліндрові рівного об'єму, а завдяки всім алюмінієвим поршням, які також вперше були використані в моторах, що випускаються в США.