Сергі́й Таде́йович Адамо́вич ( 2 квітня 1922, Рубіжне, Донецька губернія, УСРР — 12 січня 1998, Київ, Україна) — український і латиський художник; член Спілки художників України від 1950 року. Батько художника Романа Адамовича.
Біографія Народився 2 квітня 1922 у селищі Рубіжне, Лисичанська волость, Бахмутський повіт, Донецької губернії, УСРР (нині у складі міста Лисичанська, Луганської області, Україна). Після закінчення семи класів у середній школі № 5 міста Пролетарська, поступив у Ворошиловградське художнє училище. Будучи обдарованим юнаком, був запрошений як учень школи при Ленінградській академії мистецтв, потім став її студентомВидатні лисичани: Адамович Сергій Тадейович. .
З початком німецько-радянської війни повернувся до Лисичанська, де працював на заводі «Пролетарій». Восени 1941 року пішов на фронт. Воював на Західному, Південно-Західному та Прибалтійському фронтах, де у часи привалів малював картини, які в 1944 році стали основою його першої персональної виставки в Самарканді, під час перебування самого художника в шпиталі. На війні отримав тяжку травму, став інвалідом.
У 1944—1950 роках навчався у Київському художньому інституті у Олексія Шовкуненка. Дипломна робота — картина «Ранок на Донбасі». З 1953 року жив у Ризі. Член КПРС з 1963 року.
Мешкав у Києві. Помер у Києві 12 січня 1998 року. Похований у Києві.
Творчість Працював у галузі книжкової та станкової графіки, живопису. Ілюстрував книги українських та російських класиків, зокрема: «Козаки» Льва Толстого (1950); «Борислав сміється» Івана Франка («Леон Гаммершляг», «Підприємець Гольдкремер», «Збори робітників», «Робітничі патрулі охороняють табір страйкарів», «Робітники Борислава вимагають звільнення товаришів», «Біля шинку», «Кладовище біля Борислава»; 1952, мокрий соус; Національний художній музей УкраїниКиївський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 79.); «Пісня над водами» Ванди Василевської (1953); «Злочин і кара», «Білі ночі» Федора Достоєвського (1957, 1971, шовкографія); «Вибрані твори» Михайла Коцюбинського (1958); «Горпина» Марка Вовчка (1958)Горпина / Бібліотека українського мистецтва.; «Земля» Ольги Кобилянської (1960, ліногравюра 1971); «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя (1962); «Доля людини», «Вони воювали за Батьківщину» Михайла Шолохова (1968, літографія, 1975, туш, перо, акварель); «Кров людська — не водиця» Михайла Стельмаха (1971, шовкографія); «Поезії» Володимира Маяковського (1967); «Сто поезій» Шандора Петефі (1973). Автор ілюстрацій до поем Тараса Шевченка «Сова», «І мертвим, і живим…» (1954) і «Наймичка» (1955) — всі тепер зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка. Також оформив ювілейне видання поеми Шевченка «Гайдамаки» латиською мовою (Рига, 1964).
живописні твори «Донбас. Суботник на шахтному дворі» (1949); «Ранок у Донбасі» (1950; Луганський художній музей); «Взимку в шахті» (1950, у співавторстві з Віктором Ельбертом; Бердянський художній музей); «Юні шефи лісу» (1952, у співавторстві з Віктором Ельбертом); «Данило Галицький» (1953; Дніпровський художній музей); «Урожай кукурудзи» (1984); пейзажі «Морозний день» (1985); «Вечоріє. Карпати» (1986); «Гребля» (1990); «Хата в селі Вишкове» (1990); «Заводі» (1990); «Околиця села Харківці» (1993); графіка «Африка буде вільною» (1961, кольорова ліногравюра, серія); «На бойовому посту» (1963, ліногравюра); «Дорогами війни» (1964, монотипія); «Завжди разом» (1965, кольорова ліногравюра); «Новий Донбас» (1967—1984, ліногравюра, серія); «Прикордонники острову Сааремаа» (1971, кольорова цинкотипія); «Дорогами Великої Вітчизняної війни» (1984—1985, серія); «Гнізда лелек» (1987, серія); «Козацькі вежі» (1989—1991, серія). </div> Брав участь у більш ніж на п'ятдесяти міжнародних, всесоюзних, республіканських та його персональних виставках виставках з 1949 року. Твори експонувалися у Москві, Києві, Ризі, Варшаві, організовувалися пересувні виставки по містах України. 3 грудня 1976 відбулася виставка у Лисичанську. Частина цих картин була подарована міському краєзнавчому музею, з фондів якого неодноразово організовувалися для лисичан виставки його творчості.
Роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Луганському, Бердянському і Дніпровському художніх музеях, Латвійському національному художньому музеї, Третьяковській галереї, а також в США, Канаді та інших країнах.
Відзнаки Орден Червоної Зірки (29 червня 1945)Пам'ять народу.; Медаль «За перемогу над Німеччиною»; Почесний громадянин Лисичанська з 1976 року; Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1985 року; Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР; Золота медаль ВДНГ.
Примітки
Література
Адамович Сергій Тадейович // Адамович Сергій Тадейович // , С. 25; Владич Л. В. «Графіка Сергія Адамовича», 1977; Адамович Сергій Тадейович // ;
Адамович Сергій Тадейович // ; І. І. Верба. Адамович Сергій Тадейович // ; Адамовичі // ;
Адамович Сергій // Імена України. 100 митців. XX століття / С. І. Побожій. — Суми : Університетська книга, 2023. — С. 34 :іл. — ISBN 978-617-521-037-6.