Андара́к ( від — «нижня спідниця»)Андарак // — вид смугастої спідниці, яку носили селянки деяких районів Східної Європи.
Андарак побутував на Поліссі над р. Прип'яттю, в містечках Давидгородок, Турів, Петриків. Андарак шиється з доволі грубої шерстяної тканини, тканої в яскраві червоні горизонтальні смуги. Покроєм андарак нічим не відрізняється від спідниці. Відрізняється він тільки способом носіння: подолок андарака спереду піднімається і запихається за пояс, так що сорочка видна до колін.
До андарака на Поліссі носили виключно білі фартухи, прикрашені іноді вишивкою червоною бавовняною (бумажною) ниткою.
В інших регіонах Волині та Полісся андарак називають по-іншому — літник.
У великоросійських землях андараки були поширені в південних губерніях — Рязанській, Тульській, Курській. Їх шили з вовняної тканини хатнього виробництва: синього, червоного і зеленого кольору в п'ять-сім смуг. Верхній край збирався в складку і обшивався основною тканиною або домотканим полотном. Застібався спереду або збоку на ґудзик, гаплик або просилений у пояс шнур-очкур. Іноді андараки по подолу прикрашали плисовою смугою, мереживом або тасьмою. Андараки однодвірок відрізнялися багатою поліхромною вишивкою рослинного характеру гарусними нитками . Андараки носили підперізаними поверх жіночої сорочки з фартухом. Зазвичай у костюмний комплекс з андараком входили також кікоподібний кокошник, корсетка на шнурівці і кофта .
Примітки
Література Андарак // Український народний одяг: етнографічний словник / Матейко К. І.; Відп. ред. Р. Кирчів. НАН України. Інститут народознавства. ‒ К.: Наукова думка, 1996. — С. 60. ‒ ISBN 5-12-003834-4 Вовк, Хведір. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, [1916?] (Друк. «Легіографія»). — 354, с. : іл., арк. іл. Спідниця // «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский Край» T — 7, Київ, 1877. — 429.