Бібрський повіт, або Бібрецький повіт (, ) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР.

Королівство Галичини та Володимирії

Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Бібрка (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові.

Сам Бібрський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений з 41 самоврядної громади 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту), входив до складу округу Бережани.

Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Бібрського повіту приєднані Ходорівський повіт і частина Журавенського. При цьому Ходорівський повіт зберігся в структурі судової адміністрації.

У 1880 р. повіт поділявся на 81 кадастральних гмін, складався зі 91 самоврядних громад-гмін (1 місто (Бібрка), 3 містечка (Броздовичі, Ходорів, Нові Стрілища) і 87 сіл), 89 фільварків, об'єднаних у 34 окремі території — загалом 125 адміністративних одиниць; проживала 56 561 особа.

На 1910 р. повіт об'єднував 95 громад і 84 фільварки та займав площу 890 км². Населення повіту становило: на 1900 р.— 79 390 особи, на 1910 р. — 88 527 осіб. Українці-грекокатолики становили 70 % населення повіту, євреї — 11 %.

У складі ЗУНР Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був керівник суду Константин Дуб. Міський комісаром (бургомістром) обраний директор торгівельної спілки Роман Кулинич. Комісаром судового округу Ходорів був о. Іван Винницький, ходорівський декан і парох у Залізцях (УНДП); його змінив д-р Осип Когут, адвокат (УРП). Делегатом до УНРади від повіту обраний Дмитро Дикий (УНДП).

Під польською окупацією

Після окупації Галичини поляками в 1919 р. включений до складу Львівського воєводства при його утворенні 3 грудня 1920 р.

Зміни адміністративного поділу

1 квітня 1928 р. вилучено частину гміни (самоврядної громади) Жирава Бібрського повіту і з неї утворено сільську гміну Кремерувка того ж повітуRozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 13 marca 1928 r. o utworzeniu gminy wiejskiej Kremerówka w powiecie bóbreckim, województwie lwowskiem. .

1 серпня 1934 р. здійснено адміністративну реформу внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) гмін, які позначали самоврядну громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни) м. Бібрка містечко Ходорів — місто з 1934 року

Сільські ґміни Кількість:

1920—1928 рр. — 90

1928—1934 рр. — 91

1934—1939 рр. — 10 +Об'єднані сільські ґміни 1934 рокуСтарі сільські ґміниКількість1Ґміна БібркаЕрнсдорф (Благодатівка), Волове, Любешка, Лани, Ланкі Мале (Малі Ланки), Рефельд, Сарнікі (Сірники), Стокі (Стоки), Стжалкі (Стрілки)92Ґміна БортникиБортнікі (Бортники), Букавіна (Буковина), Демідув (Демидів), Добровляни (Добрівляни), Молодиньче, Новосельце (Новосільці), Подліскі (Підліски), Черемхув (Черемхів)83Ґміна БроздовичіБжоздовце (Берездівці), Гранкі, Кути, Ляшкі Дольне (Долішнє), Ляшкі Ґурне (Горішнє), Подгорце (Підгірці), Поднєстжани (Піддністряни), Руда (Рудківці), Станьковце (Станківці), Тужановце (Тужанівці)104Ґміна Великі ГлібовичіХлєбовіце Вєлькє (Великі Глібовичі), Гуціско (Гутисько), Лопушна, Ольховєц (Вільховець), Суходул (Суходіл), Волощизна (Волощина)65Ґміна Нові СтрілиськаБаковце (Баківці), Бертешув (Бертишів), Грусятиче (Грусятичі), Дуліби (Дуліби), Жабокрукі, Калінувка (Калинівка), Кнєсьоло (Кнісело), Лещин (Ліщини), Оришковце (Орішківці), Репехув (Репехів), Стреліска Нове (Нові Стрілища), Стреліска Старе (Старі Стрілища), Трибуховце (Трибоківці)136Ґміна ОстрівБорусув (Борусів), Бориниче (Бориничі), Дроговиче (Дроховичі), Голдовіце (Голдовичі), Городище Цетнарскє (Городищенське), Городище Крулєвскє (Городище), Лучани, Острув (Чорний Острів), Оттиньовіце (Отиневичі), Юшковце (Юшківці)107Ґміна ПідгородищеГородиславичі, Гринів, Звенигород, Коцурів, Миколаїв, Підгородище, Під'ярків, Підсоснів, Романів, Селиська 108Ґміна СоколівкаБриньце Церкєвне (Бринці Церковні), Бриньце Заґурне (Бринці Загірні), Вибранувка (Вибранівка), Дзєвєнтнікі (Дев'ятники), Кологури (Кологори), Мільбах, Пєтнічани (П'ятничани), Соколувка (Соколівка), Ходерковце (Ходорківці), Чижице (Чижичі), Ятвєнґі (Ятвяги)119Ґміна Старе СелоБудкув (Будків), Водники (Відники), Подманастеж (Підмонастир), Старе Село, Шоломия (Шоломинь)510Ґміна ХодорівБородчице (Бородчиці), Вежбіца (Вербиця), Волчатиче (Вовчатичі), Заґуречко (Загірочко), Залєсьце (Заліски), Жирава, Кремерувка (утв. в 1928 році), Сухрув (Сугрів), Чартор'я (Кам'яне)9 * Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Перейменування Рішенням міністра внутрішніх справ 25 листопада 1938 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польськіM.P. 1938 nr 277 poz. 653: Полянка Бубрецка (Polanka Bóbrecka) замість Ернсдорф (Ernsdorf) Млиновіце (Młynowice) замість Мільбах (Mühlbach).

Рішенням міністра внутрішніх справ 11 березня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські: Сарнікі Мале (Sarniki Małe) замість Регфельд (Rehfeld).

У складі СРСР

27 листопада 1939 р. повіт включений до новоутвореної Львівської області .

17 січня 1940 — повіт розділили на три райони, кожен з кількох ґмін: Бібрський район — із ґмін Бібрка, Великі Глібовичі, Підгородище і Старе Село та міста Бібрка; Новострілищанський район — із ґмін Нові Стрілиська, Острів і Соколівка; Ходорівський район — із ґмін Бортники, Броздовичі і Ходорів та міста Ходорів.

Населення

У 1939 році в повіті проживало 106 070 мешканців (73 895 українців-грекокатоликів — 69,67 %, 9 965 українців-римокатоликів — 9,39 %, 11 575 поляків — 10,91 %, 1 945 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,83 %, 8 205 євреїв — 7,74 % і 485 німців та інших національностей — 0,46 %)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 8.

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 97 124 населення ніби-то було аж 30672 (31,67 %) поляків при 60444 (62,23 %) українців, 5533 (5,7 %) євреїв і 211 (0,22 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольським (австрійським 1910 року) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписам.

Див. також Бібрський повіт (Австро-Угорщина) Львівське воєводство Польська Республіка (1918—1939)

Примітки