«Венера» ( ) — картина фламандського художника Яна Массейса (бл. 1509 — 1575), представника стилю маньєризм. Написана в 1591 році. Зберігається в Національному музеї Щвеції, Стокгольм.
Оголена пані в пейзажі
Оголену пані в пейзажі розпізнавали як зображення або Венери, або богині рослин Флори. Дослідників спантеличили квіти в руці жінки, квіти у вазі перед нею і зображення декоративного саду з фонтаном.
Незрозумілим був гірський пейзаж, якесь місто на березі і краєвид з портом і морем. Складові частини картини могли розповісти більше.
Фламандець в Генуї
Автор картини, Ян Массейс, був сином фламандського художника Квентіна Массейса (1465 — 1530), сформувався як художня особистість в відомому художньому центрі, в Антверпені. По смерті батька наслідував його художню майстерню разом із старшим братом Корнелісом, пейзажистом, що більше працював гравером. Художник перехідної доби, Ян працював як в стилістиці антверпенських художників, так і в стилістиці новомодного маньєризму. Ближчий до Антверпена центр маньєризму виник у Фонтенбло, на південь від Парижу. У Фонтенбло працювала низка граверів, твори котрих розповсюджувались у Нідерландах і знайомили тамтешніх художників зі стилістикою школи Фонтенбло. Саме там малювали оголених жінок з видовженими пропорціями, тонкими пальцями тендітних пані, що не знали важкої праці, з вишуканими зачісками і коштовностями.
Саме така пані на картині Яна Массейса. Можливо, якийсь час художник працював у Франції. З мало збереженої біографії художника відомо, що його і його брата Корнеліса як протестантів покарали вигнанням з міста, де агресивно панували іспанські католики. Вони могли відвідати Францію у пошуках порятунку і заробітку.
Достеменно відомо інше. Після вигнання у 1540-х роках з Антверпена він перебрався у місто Генуя, де працював близько шести років. Талановитого іноземця помітив адмірал Андреа Дорія, котрий зробив його придворним художником.
Відомо декілька картин Яна Массейса з оголеними жінками в пейзажі — «Венера з Амуром», «Флора». Всі вони створені за єдиною схемою — шляхетна пані розташована в пейзажі, наче на канапі в палацовій залі. Жінка лише розгорнута у інший бік. Можливо, цей тип користувався популярністю і художник старанно виконав декілька його варіантів. Худорлява (і більше або менше оголена) пані переходила з одної композиції художника в іншу («Юдиф з головою Олоферна», «Давид і Вірсавія», «Лот і доньки»).
Чимало атрибутів в декоративному саду картини натякають на Венеру. Мармурові кулі в 16 столітті вважались довершеною формою і могли бути натяком на довершену красу Венери. Букет на першому плані створено з білих і рожевих квітів, як натяк на кохання. На сходинках в саду видно галантну сцену з закоханою парою, де кавалер чемно вітає панянку, знімаючи капелюха. Нарешті, широкий морський краєвид можна інтерпретувати як море, з якого за міфом вийшла богиня кохання.
Все стає на свої місця, якщо розглядати краєвид з портом і містом як Геную, дійсно приморське місто. А декоративний сад з віллою, як віллу адмірала Андреа Доріа.
Провенанс (історія побутування )
Картина перебувала в мистецькій збірці імператора Рудольфа ІІ в місті Прага. 1648 року, вже після смерті Рудольфа ІІ, Прага була захоплена воякам Швеції і мистецькі скарби (картинна галерея, бронзові скульптури, колекції коштовних виробів) були вивезені у Стокгольм як військові трофеї.
В празьких інвентарних описах картина позначена як «Флора». Але це могло бути або помилкою, або заплутаною інтерпретацією численних символів, поданих на картині.
Див. також
Північний маньєризм Антверпенська школа Массейс Генуезька школа Школа Фонтенбло Національний музей Швеції
Примітки
Джерела https://web.archive.org/web/20141230181029/http://www.nationalmuseum.se/sv/Om-samlingarna1/Hojdpunkter-maleri/Venus-Cytheresia-eller-Flora-Jan-Massys-/ стаття про картину Яна Массейса