Молот, також кувалда — молоток великого розміру для подрібнення каменю, кування заліза, забивання чого-небудь. Відомий з давніх-давен. Невід'ємна частина інструментарію коваля.
Етимологія Праслов. *moltъ, утворене від *melti («молоти»)Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973. Споріднене з («молот», «довбня») та marcus («ковальський молот»), які походять від дієслова molo («мелю»)Школьный этимологический словарь русского языка. Происхождение слов. — М.: Дрофа Н. М. Шанский, Т. А. Боброва 2004, співзвучного слов'янському. Буквально: «те, чим мелють».
Слово «кувалда», яке набуло поширення в українській мові протягом 20 століття, є запозиченням з російської. Російське «кувалда» утворено, найімовірніше, від («ковадло»), шляхом метатези. Буквально: «те, чим кують»Этимологический словарь. — 2004.
Історія Відомий з часів Кам'яної доби. Один з найстаріших інструментів, уживаних людиною. Перші молоти були водночас й сокирами, і мотиками. З початком металургії голівки молотів стали виготовлятися з заліза, а самі молоти почали широко використовуватися при оброблянні металу. У 19 столітті розрізнювали такі види молотів: виварний, відтискний, клинний, бійний, наклепний, кричанийТолковый словарь Даля. В. И. Даль. 1863—1866. Надалі технологія удосконалилася, з'явилися механічні молоти, згодом пневматичні, парові тощо. На теперішній час оброблення металів проводять здебільшого пресуванням, і молот перестав бути головним металообробним знаряддям. Але його досі широко уживають у різних галузях господарства.
Різновиди Балда (від тюрк. balta — «сокира») — у широкому смислі значить «важкий молот», «кувалда» взагалі. У вужчому значенні — одноручний молотСловник Даля наводить у цьому значенні слово «болодка». Дворучний молот — інструмент каменяра, коваля-молотобійця; Вершляг (від ) — важкий молот вагою до 8 кг; Довбня — дерев'яний молот; Кувалда — слово, яке іноді уживається для важких дворучних молотів; Молот-пробійник (?)
Інше Куля-молот (куля-довбня, куля-баба) — прилад для руйнування цегляних стін, який являє собою сталеву кулю вагою 0,5-5 т, підвішену на тросі до стріли екскаватора або крана. Клин-молот — прилад для розпушування ґрунту у будівництві, розбивання покриттів, руйнування склепінчастих цегляних, бетонних і залізобетонних перекриттів. Являє собою сталеву довбню конусоподібної, пірамідоподібної або клиноподібної форми, вагою 0,5-4 т, підвішену на тросі до стріли крана або екскаватора. Метальний молот — спортивний легкоатлетичний прилад для метання. Складається з металевого ядра з тросом та ручкою, що кріпиться на кінці троса для того, щоб спортсмен міг тримати прилад руками. Довжина молота у чоловіків — 117—121,5 см, вага — 7,265 кг (16 фунтів). У жінок довжина 116—119,5 см, вага — 4 кг. Бойовий молот — різновид холодної зброї. Люцернський молот — вид бойового молота. Молотарка — машина для обмолочування сільськогосподарських культур, уживалася до поширення комбайнів.
Символізм Молот — символ праці, промислової роботи, влади та сили. Він одночасно знаряддя створення та руйнування. Особливо часто ототожнювався з ковалями. З молотами зображали богів-ковалів Гефеста, Вулкана й Тора. Цей інструмент також — символ політичних амбіцій робітничого класу, зокрема в комуністичній ідеології. Удар символічного молота вказує на остаточність рішення в суді та на аукціоні.
Див. також Молоток — невеличкий молот вагою до 1 кг. Уживається для забивання цвяхів, слюсарних, шевських робіт тощо. Акула-молот — вид акул. Метання молота — вид спорту, легкоатлетична дисципліна. «Молот відьом» — одна з найвідоміших книг з демонології.
Джерела Толковый словарь Даля. В. И. Даль. 1863—1866. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
Посилання
Примітки