Бережецька волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Бережці.

Склад

Станом на 1885 рік складалася з 39 поселень об'єднаних у 15 сільських громад. Населення — 6423 осіб (3029 чоловічої статі та 3394 — жіночої), 832 дворових господарства.

Основні поселення волості Бережці — колишнє власницьке село при річці Іква за 10 верст від повітового міста; волосне правління; 420 осіб, 46 двори, православна церква, католицька каплиця, синагога, постоялий будинок, 7 лавок, 5 ярмарок, 2 водяних млини, винокурний завод. Двірець — колишнє державне село при річці Іква, 268 осіб, 35 дворів, каплиця. Дунаїв — колишнє державне село при річці Іква, 410 осіб, 49 дворів, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок. Жолоби — колишнє державне село, 750 осіб, 93 двори, православна церква, каплиця, школа, 2 постоялих будинки. Комарівка — колишнє власницьке село, при струмкові, 745 осіб, 93 двори, православна церква, постоялий будинок, млин. Кімнатка — колишнє власницьке село, 380 осіб, 41 двір, православна церква, постоялий будинок, водяний млин. Куликів — колишнє власницьке село при річці Іква, 280 осіб, 42 двори, православна церква. Млинівці — колишнє державне село при річці Іква, 195 осіб, 23 двори, православна церква, 2 водяних млини. Підлісці — колишнє державне село, за 2 версти від річки Іква, 374 особи, 49 двори, каплиця, школа. Рудка — колишнє державне село, 420 осіб, 55 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, млин.

Історія Волость існувала з ХІХ ст. по 1920 р. у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. З 1921 по 1939 роки волость існувала як ґміна Бережці Кременецького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й до 1920 року. В 1921 р. волость налічувала 13 797 жителів (13 351 православний, 177 римо-католиків, 1 євангеліст і 88 юдеїв), складалася з 61 населеного пунктуSkorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. : 1 містечко — Бережці, 22 села: Малі Бережці, Бережецькі Гаї, Богданівка, Хотівка, Дунаїв, Двірець, Града, Новий Кокорів, Старий Кокорів, Комарівка, Комарівка Зелена, Кімнатка Зелена, Кімнатка, Куликів, Млинівці, Підгора, Підлісці, Попівці, Рудка, Савчиці, Валігури, Жолоби; 2 присілки: Рудочка Мала Загребля; 7 колоній: Березина, Діброва, Королівщина, Кушелівки, Мочули, Пашин Луг, Закриничина; 29 хуторів: Білецький Хутір, Хмелі, Чеховиця, Червона, Діброва, Дубина, Духів, Грабина, Голосторони, Ковалики, Ліс, Лісовий, Мглярка, Мидлики, Олексюки, Острівок, Панасюки, Петруки, Плецюки, Росолі, Рудники, Спорне, Шулі, Тернобір (Королівський Міст), Тригуби, Урля, Весела, Зайці, Зарослі.

Польською окупаційною владою інтенсивно велося будівництво польських колоній і переселення поляків на територію ґміни.

1 жовтня 1933 р. у ґміну Бережці включені з ліквідованої ґміни Білокриниця села Колосово, Шпиколоси і Сапанів та поселення Підвисоке, натомість передані до ґміни Почаїв села Валігури, Комарівка і хутір Дунаївщина з села Дунаїв.Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem.

На 1936 рік гміна складалася з 23 громадWołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 40-41 : Бережці — містечко: Бережці; Бережці — село: Бережці та хутори: Бережці, Хотівка, Філики, Королівський Міст, Мочули, Підгора і Підгостра; Богданівка — село: Богданівка та хутір: Бондарі; Дунаїв — село: Дунаїв та хутори: Духів, Панасюки, Петруки, Плетюки, Зайці й Залісся; Хотівка — село: Хотівка; Двірець — села: Двірець і Червона; Гаї — село: Гаї та хутори: Хмелі, Дедереші, Філики, Ковалики, Мидлики, Олексюки, Рудники, Росоли, Срулі й Тригуби; Града — село: Града та хутір: Березина; Кімнатка — село: Кімнатка; Колосова — село: Колосова; Новий Кокорів — село: Новий Кокорів та хутори: Королівщина і Лищуки; Старий Кокорів — село: Старий Кокорів та хутори: Кушелівка і Весела; Куликів — село: Куликів та хутори: Рудечка, Соснина і Зарослі; Хрести — село: Хрести та хутори: Свяхи, Гаврили, Гамери, Яківці, Мисики, Мокре, Синяки й Устини; Млинівці — село: Млинівці; Попівці — село: Попівці та хутори: Хатки і Дубина; Підлісці — село: Підлісці; Рудка — село: Рудка; Сапанів — село: Сапанів та хутори: Порхаівка і Жирівка; Шпиколоси — село: Шпиколоси; Савчиці — село: Савчиці та хутір: Урля; Зелена — село: Зелена; Жолоби — село: Жолоби та хутори: Боцюки, Діброва, Геляни, Ярмошуки, Підвисоке і Вознюки.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.

Джерела

Посилання