Русла́н Ю́рійович Степаню́к ( 16 січня 1992, Веселе, Нікопольський район, Дніпропетровська область, Україна) — український футболіст, нападник рівненського клубу «Верес».

Біографія Ранні роки Вихованець нікопольського футболу, перший тренер — Віталій Міняйло, який порекомендував його в Дніпропетровський спортінтернат. Після закінчення спортінтернату був на перегляді в дублі Дніпра протягом двох тижнів, але контракту так і не підписав. Пізніше вступив до інституту і почав грати на область за «Колос» з Нікополя. Перший матч на аматорському рівні зіграв 5 травня 2002 року, вийшовши на заміну на 61 хвилині проти клубу «Дніпро-2».

У «Колосі» товаришем по кімнаті в гуртожитку був хлопець, який займався у дніпропетровській команді. Руслан попросився з ним на тренування, позаймався там, і Олександр Мельников запропонував йому з'їздити в дубль «Таврії». Невдовзі опинився в сімферопольській команді, але в основним в клубі так і не заграв. Пізніше поїхав на перегляд до «Сталі» з Алчевська, з якою невдовзі підписав контракт.

«Сталь» За «Сталь» дебютував у Першій лізі України 29 березня 2012 року, вийшовши на заміну за 4 хвилини до кінця основного часу в матчі проти «Севастополя». Закріпитися в основному складі алчевців до кінця сезону не вдалося, але у новому сезоні, 14 липня 2013 року, в першому ж матчі вийшов в основі і забив перший гол за «Сталь» у ворота «Титана» з Армянська. У підсумку виграв із командою срібні нагороди в Першій лізі і здобув право підвищитися у класі.

«Говерла» Незабаром Степанюка покликали на перегляд у харківський «Металіст», але, пройшовши двічі збори, так і не підписав контракту . 2 березня 2014 року підписав контракт із «Говерлою» з Ужгорода та 29 березня дебютував у Прем'єр-лізі України, вийшовши на заміну на 80 хвилині в матчі проти полтавської «Ворскли», а в останній грі сезону проти луганської «Зорі» відіграв за основний склад 90 хвилин, але пізніше був замінений на Максима Фещука. Наступний сезон Степанюк розпочав в основному складі ужгородців, але потім перестав потрапляти до основи. В «Говерлі» Русланові довелося діяти в опорній зоні, на позиції, на якій він раніше ніколи не грав, що послужило причиною відходу з клубу.

«Олександрія» В лютому 2015 року перейшов до клубу Першої ліги «Олександрії»Александрия дозаявила Мягкова и Степанюка. 21 березня 2015 року Степанюк вийшов на заміну на 53 хвилині в матчі проти охтирського клубу «Нафтовик-Укрнафта», і дебютував за свій новий клуб. Свій перший гол олександрійців забив 23 травня 2015 року у ворота «Буковини» з Чернівців. Разом з «Олександрією» вийшов у Прем'єр-лігу і 15 серпня зіграв за команду на новому рівні, проти донецького «Олімпіка», вийшовши на заміну замість Василя Грицука на 78 хвилині. 22 серпня, забив гол у ворота «Авангарду» з Краматорська в матчі на Кубок України. 1 грудня 2015 року покинув клубФК «Олександрія» розстався зі Степанюком.

«Олімпік» 28 січня 2016 року стало відомо, що Степанюк гратиме за донецький «Олімпік», в якому він дебютував 6 березня 2016 року, вийшовши на заміну на 65 хвилині замість Івана Матяжа, в матчі проти луганської «Зорі». У травні того ж року, зігравши лише 103 хвилини, за обопільною згодою припинив співпрацю з донецьким клубом.

«Верес» 7 червня 2016 року став гравцем рівненського «Вереса», за який він забив у першому матчі переможний гол у ворота «Буковини». Всього в перших п'яти матчах за новий клуб з урахуванням Кубка забив 6 м'ячів. 9 листопада 2016 року зробив перший хет-трик у своїй кар'єрі, знову забивши у ворота «Буковини», що дозволило випередити Руслана Кисіля і вийти на перше місце серед бомбардирів Першої ліги України з 14-ма голами , яке він не залишив до кінця сезону, разом із клубом виборовши бронзові медалі та путівку в Прем'єр-лігу.

Перший матч у новому сезоні Прем'єр-ліги України зіграв 16 липня 2017 року в основному складі проти «Маріуполя», а в матчі проти «Олімпіка», 30 липня, міг вперше відзначитися на вищому рівні, але на 92-й хвилині матчу його удар з пенальті відбив Артем Кичак.. 10 вересня 2017 року на 53 хвилині після пасу Василя Кобіна забив свій перший гол у Прем'єр-лізі України у ворота львівських «Карпат», зробивши рахунок 3:0. Тим самим допоміг команді здобути найбільшу перемогу в історії елітного українського дивізіону 6:1. 26 лютого 2018 року на 82 хвилині після пасу Дениса Кожанова забив свій перший гол у домашньому матчі у ворота київського «Динамо», встановивши остаточний рахунок у грі 3:1.

«Жетису» У сезоні 2017/18 «Верес» було відправлено до Другої ліги. Зважаючи на цей факт, гравець залишив команду і 30 липня 2018 року поповнив склад казахстанського клубу «Жетису», де провів наступні півтора сезони. За цей час зіграв 44 матчі та відзначився 8 голами в чемпіонаті Казахстану.

«Ворскла» 9 січня 2020 року повернувся на батьківщину, де підписав контракт з «Ворсклою» і того ж року став з командою фіналістом Кубка України 2019/20, забивши гол у фіналі проти київського «Динамо» 1:1, програного у серії післяматчевих пенальті з рахунком 7:8. За п'ять років провів за полтавський клуб 121 гру і відзначився 34 голами. За забитими м'ячами в Прем'єр-лізі є кращим бомбардиром «Ворскли» в історії — 29 голів.

«Верес» 6 червня 2024 року підписав трирічний контракт із «Вересом» і відразу отримав капітанську пов'язку. 3 серпня дебютував в УПЛ за команду після повернення у домашній грі проти львівських «Карпат», матч завершився внічию 0:0. А першого вересня також у домашньому матчі відзначився забитим м'ячем у ворота «Лівого берега».

Досягнення

Командні Переможець Першої ліги України: 2014/15 Срібний призер Першої ліги України: 2012/13 Бронзовий призер Першої ліги України: 2016/17 Фіналіст Кубка України: 2019/20, 2023/24

Особисті Найкращий бомбардир Першої ліги України: 2016/17 Найкращий футболіст Першої ліги України: 2016/17 Кращий бомбардир «Ворскли» в історії за голами в елітному дивізіоні (29 м'ячів)

Статистика виступів Статистика клубних виступів Статистичні дані наведено станом на 26 травня 2024 року СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 2011–12 «Сталь» (Алчевськ) ПрЛ 11 0 КУ 0 0 — — — 11 1 2012–13 ПрЛ 33 11 КУ 1 1 — — — 34 12 2013–14 ПрЛ 16 5 КУ 0 0 — — — 16 5Всього за «Сталь» (Алчевськ)6016 — 11 — 006117 2013–14 «Говерла» УПЛ 3 0 КУ 0 0 — — — 3 0 2014–15 УПЛ 13 0 КУ 3 0 — — — 16 0Всього за «Говерлу»160 — 30 — 00190 2014–15 «Олександрія» ПрЛ 12 1 КУ 0 0 — — — 12 1 2015–16 УПЛ 3 0 КУ 1 1 — — — 4 1Всього за «Олександрію»151 — 11 — 00162 2015–16 «Олімпік» УПЛ 4 0 КУ 0 0 — — — 4 0 2016–17 «Верес» ПрЛ 33 24 КУ 2 1 — — — 35 25 2017–18 УПЛ 32 2 КУ 1 0 — — — 33 2Всього за «Верес»6526 — 31 — 006827 2018 «Жетису» ЧК 12 4 КК 0 0 — — — 12 4 2019 ЧК 32 4 КК 0 0 — — — 32 4Всього за «Жетису»448 — 00 — 00448 2019–20 «Ворскла» УПЛ 9 4 КУ 3 1 — — — 12 5 2020–21 УПЛ 24 7 КУ 1 0 — — — 25 7 2021–22 УПЛ 16 6 КУ 1 0 ЛК 2 0 19 6 2022–23 УПЛ 30 5 — — — ЛК 2 1 32 62023–24УПЛ277КУ42ЛК213310Всього за «Ворсклу»10629 — 93 — 6212134Всього за кар'єру31073 — 176 — 6233388

Примітки

Посилання