Tomahawk (тр. «То́магок», переклад з англ. «томагавк») — родина американських дозвукових крилатих ракет виробництва компанії Raytheon. Tomahawk є стратегічною і тактичною ракетою великої дальності, що долає шлях на гранично малих висотах з оминанням рельєфу місцевості. Ракета випускається у багатьох модифікаціях, що включають різні боєголовки (в тому числі ядерні) та можливість запуску із різних платформ.

Після підписання угоди 1987 поміж США і СРСР про ліквідацію ракет середньої та малої дальності були зняті з озброєння наземні пускові установки і ракети наземного базування, що були знищені 1991 року згідно з розпорядженням Президента Джорджа Буша про зняття з озброєння значної частини тактичної зброї.

Після того, як США і РФ офіційно вийшли з ДРСМД був розроблений і прийнятий на озброєння (з 2023 року) наземний мобільний ракетний комплекс Typhon для запуску крилатих ракет Tomahawk та багатоцільових ракет Standard SM-6.

Історія

Департамент оборони США наказав вивчити можливість транспортування ядерних зарядів без порушення Договору про обмеження стратегічних озброєнь — І (SALT I) (1972). Було запропоновано збудувати маневрений літальний апарат з реактивним двигуном. Основними претендентами на отримання контракту виступили компанії General Dynamics і The Boeing Company, яких відповідно підтримували ВМФ США і ПС США. Boeing 1977 провели перше випробовування у повітрі прототипу AGM-109 — майбутньої AGM-86 Cruise Missile. BGM-109 Tomahawk була розробкою General Dynamics, яка намагалась створити літальний апарат, здатний до старту з кораблів, підводних човнів, літаків, наземних транспортних засобів. У березні 1976 BGM-109 визнали переможцем конкурсу і роботи над іншим претендентом BGM-110 компанії Ling-Temco-Vought припинили.

Перший старт BGM-109 з підводного човна відбувся 1976. У січні 1977 була розпочата програма Проекту єдиної крилатої ракети (). ВМФ і ПС повинні були розробити спільну технологічну базу для крилатих ракет — BGM-109 і AGM-86. Внаслідок уніфікації ракети отримали єдиний тип турбовентиляторного маршевого двигуна Williams F107, системи корекції траєкторії польоту КР згідно з рельєфом TERCOM, систему позиціювання GPS, оптико-електронну систему корекції DSMAC, інерційну навігаційну систему. Завдяки цьому відхилення від цілі становить до 10-15 м. Вартість однієї BGM-109 Tomahawk становить 600 000 — 1 000 000 доларів. При великих замовленнях на певну модифікацію вона може становити до 500 000 доларів. Після порівняльних тестів у лютому 1980 припинили розробку модифікації повітряного базування AGM-109 ALCM.

Ракети BGM-109 вперше випробовували з системи вертикального старту 1979, надводними стартами з есмінця у березні 1980, з підводного човна  — перший у світі старт КР підводного човна, з лінкора USS New Jersey (BB-62) 1982. З березня 1983 їх прийняли на озброєння стратегічні сили США у Європі, ставши разом з ракетами Першинг-1 об'єктами Подвійного рішення НАТО.

Призначення «Томагавк» є функціональним засобом для вирішення широкого спектра бойових завдань і замість штатної бойової частини, ядерної або звичайної, ракета може виконувати функцію носія касетних боєприпасів для ураження групових розосереджених цілей (наприклад, літаків на аеродромі, стоянок техніки або табору). Також вона може бути оснащена розвідувальною апаратурою та виконувати функції безпілотного розвідувального літака для фото та відеозйомки місцевості, або оперативно доставляти на велику відстань корисне навантаження (боєприпаси, спорядження) з приземленням на парашуті для передових сил у ситуаціях, коли доставка вантажу пілотованими літаками неможлива або ускладнена (через погодні умови, протидію засобів ППО противника тощо). Дальність польоту збільшується двома шляхами: по-перше, за рахунок зниження маси корисного навантаження, по-друге, шляхом збільшення висоти польоту ракети на маршовій ділянці траєкторії (до входу в зону активного протидії засобів ППО противника).

Конструкція При старті включається невеликий стартовий ракетний двигун, що розганяє ракету до визначеної швидкості, після чого починає працювати маршовий турбореактивний двигун. Через малу висоту польоту його важко виявити наявними радарними системами за складками місцевості, а мале теплове випромінювання двигуна значно ускладнює виявлення інфрачервоними приладами — тепловізорами. Політ відбувається на максимально низькій висоті (5 м над поверхнею моря) завдяки розвиненій системі позиціювання (GPS), контролю (DSMACN, TOA), тривимірної системи корекції траєкторії відповідно до рельєфу місцевості (TERCOM). Боєголовка може нести ядерний заряд чи 450-кг заряд ТНТ різних модифікацій, зокрема уламково-фугасний, бронебійний, для враження цілей бункерного типу.

Боєприпаси TLAM-D містить 166 суббоєприпасів у 24 контейнерах: 22 контейнери по сім суббоєприпасів у кожному і два контейнери по шість у кожному, щоб відповідати розмірам фюзеляжу. Суббоєприпаси – це той самий тип касетного боєприпасу з комбінованим ефектом, який у великих кількостях використовували Повітряні сили США з CBU-87 Combined Effects Munition. Контейнери з суббоєприпасами скидаються по два за раз, по одному з кожного боку. Ракета може опрацьовувати до п'яти окремих сегментів цілей, що дозволяє їй атакувати кілька цілей. Однак для досягнення достатньої щільності покриття зазвичай всі 24 контейнери скидаються послідовно, ззаду наперед.

Запуск Запуск ракет із плавзасобів-носіїв здійснюється через торпедні апарати підводних човнів калібром 533 міліметри і більше, а також з надводних кораблів із пускових установок типу ABL (Mk 143) та установок вертикального пуску Mk 41 (деякі типи підводних човнів також оснащені цими вертикальними пусковими установками). З 2023 року також можливий наземний запуск завдяки мобільному ракетному комплексу «Typhon» (наземний варіант пускової Mk 41).

Носії США Підводні човни типу «Лос-Анджелес» (до 12 ракет на кожному) Підводні човни типу «Огайо» (154 ракети на 4 перероблених човнах для конвенційних операцій) Підводні човни типу «Сівулф» (до 50 ракет в торпедних апаратах) Підводні човни типу «Вірджинія» (до 12 ракет на кожному) Ескадрені міноносці типу «Арлі Берк» (до 96 ракет, залежить від варіанту корабля) Ракетні крейсери типу «Тікондерога» (до 122 ракет) Ескадрені міноносці типу «Зумвольт» (до 80 ракет) Мобільна наземна пускова установка «Typhon» (до 4 ракет в пусковій. Батарея складається з 4 пускових. Загальний залп — 16 ракет на батарею)

Великобританія Підводні човни типу «Свіфтшюр» (до 5 ракет в торпедних апаратах) Підводні човни типу «Трафальгар» (до 5 ракет в торпедних апаратах) Підводні човни типу «Астют» (до 6 ракет в торпедних апаратах)

Модифікації

Огляд

AGM-109 Tomahawk: — модифікація повітряного базування з ядерною і звичайною боєголовками. Дальність 2500 км. Розробка припинена на користь AGM-86 ALCM R/UGM-109A Tomahawk Block I: () — з ядерною боєголовкою W80-0 потужністю 5–150 кТ. Останні зняті з озброєння 2010–2013 роках BGM-109G Gryphon Block I: — () — створена в рамках програми Подвійного рішення НАТО. Ядерна боєголовка W84 потужністю 0,2-150 кТ, дальність 2780 км. Стартовою рампою був захищений контейнер All-Up-Round (AUR) на 4 ракети, встановлений на 10-т вантажівці MAN gl. Вони розміщувались у ФРН, Великій Британії, Італії, Бельгії, Нідерландах. Експлуатувались з 1983 по 1991 рік. R/UGM-109B Tomahawk Block I: — () морського базування. Дальність 460 км. Бойова частина 454 кг. R/UGM-109C Tomahawk Block II: — (). Боєголовка WDU-25/B з 454 кг проти наземних цілей з дальністю 1300 км. R/UGM-109D Tomahawk Block II: — (TLAM-D (Land Attack Missile Conventional-Dispenser)). Встановлено 166 боєголовок BLU-97 проти наземних цілей з дальністю 870 км. R/UGM-109C Tomahawk Block III: — з підвищеною точністю, встановлено боєголовки WDU-36/B з меншою масою нової вибухівки 317 кг, але збереженою потужністю детонації проти наземних цілей типу бункерів. Дальність 1650 км. Перша з системою позиціювання GPS. R/UGM-109E Tomahawk Block III: — (). Встановлено протикорабельні боєголовки BLU-106B, BLU-97B. Тактична ракета з дальністю 1600 км. Розвиток зупинений. R/UGM-109H Tomahawk Block III: — (). Модифікація з проникливими боєголовками проти захищених наземних і морських цілей. Прототип тактичної ракети. Дальність близько 1600 км. R/UGM-109E Tomahawk Block IV: — (). Версія 2004 року. Після запуску можливе перенаправлення через супутник на одну з 15 альтернативних цілей. За посередництвом камери передають зображення цілі, над якою можуть патрулювати тривалий час. Дальність понад 1650 км. Один з перших зразків зброї мережево-центричної війни. У травні 2009 почато розробку модифікації морського базування з радаром AESA, сенсором SIGINT для ідентифікації цілей на великій дистанції, надпотужною бойовою частиною для проникнення у бункери. У лютому 2010 було перевищено кількість 2000 вироблених ракет даної модифікації, а 5 листопада 2013 виготовлено 3000-ну ракету з 2004. Всього планується побудувати 4000 ракет цієї модифікації. 4000-на ракета була передана американським військовим в серпні 2017 року. ВМС США взяли нову модифікацію на озброєння як (MST) де він стане найдалекобійнішою зброєю, наявною у кораблів американського надводного флоту. Нові ракети почнуть надходити на кораблі починаючи з 2017 року. Передбачено, що заради підвищення ефективності буде розроблений механізм використання залишків пального для створення ефекту «об'ємного вибуху». Вперше показана за кордоном в 2018 році на виставці Euronaval 2018. R/UGM-109H Tomahawk Block V: — (). Боєголовка WDU-43/B призначення для атаки наземних бункерів. R/UGM-109H Tomahawk Block V: — нова модифікація TTPV. Завдяки новим матеріалам, складовим, технологіям повинна бути значно дешевшою. Повинні встановлюватись різні модифікації боєголовок. Дальність до 1650 км.

Block V

Буде представлена модифікаціями Block Va та Block Vb.

Індекс Block Va (позначення RGM-109E/UGM-109E) отримають крилаті ракети, переобладнані в варіант Maritime Strike Tomahawk (MST), що оснащуються новою багатоканальною системою наведення для можливості ураження надводних цілей.

Індекс Block Vb (позначення RGM-109M/UGM-109M) отримають ракети, що зберігають основне призначення для ураження наземних цілей і оснащуються новою проникною бойовою частиною Joint Multiple Effects Warhead System (JMEWS), що має також підвищений фугасний ефект.

Матиме важливе значення як противага китайським крилатим ракетам та .

Можуть бути запущені як з вертикальних контейнерів на кораблях, так і з підводних човнів.

Буде модернізовано бортовий радар та засоби зв'язку з метою зменшення сигнатури та захисту від придушення. Ракета буде здатна вражати цілі навіть у випадку відсутності GPS.

Приблизна вартість однієї ракети має залишатись на рівні близько 1 млн доларів США.

В грудні 2020 року есмінець став першим кораблем ВМФ США, який запустив нову версію крилатої ракети «Tomahawk» Block V.

25 березня 2021 року відбулась урочиста церемонія (віртуально) з нагоди передачі перших крилатих ракет модернізованих до рівня Block V військово-морським силам США.

Бойове застосування

Крилаті ракети Tomahawk були використані в численних військових конфліктах після їхнього прийняття на озброєння. Станом на серпень 2017 року було використано понад 2300 ракет для виконання бойових завдань.

Перше масове застосування ракет відбулося 1991 у війні в Перській затоці в період операції «Буря в пустелі» (). ВМС США застосували 297 ракет. З них 9 не стартувало, 6 впало після старту до моря. За даними США 2 ракети були збиті системами ППО, за іракськими даними 29. Операція «Південна варта» (). Ірак. Січень 1993. З уведенням зони заборони польотів було використано 45 ракет Операція «Партизан» (). Ірак. Червень 1993. Випущено 23 ракети. Операція «Обдумана сила» (). У вересні 1995 в час Боснійської війни випущено 13 ракет проти повітряних сил, штабу армії боснійських сербів біля Баня-Луки.