Монастирська сотня також Монастирищенська — адміністративно-територіальна одиниця Прилуцького полку Гетьманської України (1648—1782 роки). Центр — містечко Монастирище.

Географія Сотня займала обидва береги річки Удаю (у верхів'ї) і береги двох його приток — Іченьки і Галки. Територія, зайнята сотнею, поділялася річкою Удаєм на лівобережну — низинну і заліснену, та на правобережну — степову. Площа сотні займала близько 616 км².

Історія

Сформувалася у складі Прилуцького полку восени 1648 року. Юридично закріплена Зборівською угодою в жовтні 1649 у базовій кількості 98 козаків. 1658 року до неї приєднали Галицьку сотню Прилуцького полку.

В 1668 році Монастирська сотня брала участь у Антимосковському повстанні, відомо, що місцеве українське населення відмовилося віддавати харчі московським загарбникам і знищили їх в сотенному центрі — Монастирищі.День 26. Україна (Русь), архиєреї грецької ортодоксії і татаро-монгольська Орда (розділи 524 - 627) В цей час всі міщани покозачились, а війт містечка Монастирища, разом з війтами інших сотенних центрів Прилуцького полку відмовився прибути в Прилуки до царського воєводи Загрязького і дати пояснення про причини заворушень і безладдя.

За даними ревізії 1713 року, у сотні налічувалось 322 господарства селян (козаки не показані), 386 волів, 44 коней.

У 1722 році ця сотня у складі козацького лівобережного війська вирушила в далекий Перський похід. Перший імператор Російської імперії Петро I віддав наказ відправити до перських кордонів тисячі козаків. Майже із 7 тисяч козаків повернулося в Україну лише 646. Чимало померло в поході, серед них і монастирищенський сотник Павло Соханський у 1724 році.

А через півтора року козаків знову відправили в похід на південь до ріки Коломак де в серпні-вересні 1723 року були написані однойменні козацькі петиції, що вимагали відновлення козацьких прав, документ був переданий Петру І майбутнім Монастирським сотником, а в той час — військовим канцеляристом Іваном Романовичем 10 листопада 1723 року. Реакція російської влади на документ було миттєвою, жодних вимог виконано не було, а всіх активістів було заарештовано.Діяльність наказного гетьмана Павла Полуботка

1729 року на території сотні 7 населених пунктів (містечко, 4 села, селище та слобідка), в яких налічувалося 171 господарство козаків, 572 господарства селян і підсусідків.

В листопаді 1728 року постало питання про обрання гідних кандидатів на вакантний уряд сотника Монастирищенської сотні Прилуцького полку, товариство так і не змогло знайти з-поміж себе козака, котрий «до правления сотенного был бы способен и за ними мог обстоювати», і було змушене просити про призначення їм за сотника «прийшлого». Мова йшла про канцеляриста Генеральної військової канцелярії Івана Романовича, котрий був присланий гетьманським урядом із дорученням у сотню. Своєрідним «виправданням» цього вчинку козаків може слугувати (крім імовірного вміння канцеляриста загравати з товариством) той факт, що попередник Романовича на уряді, наказний сотник Григорій Забарний, «прославився» службовими зловживаннями, жорстоким поводженням до підлеглих і саме за клопотанням товариства був позбавлений влади гетьманом і наказом полковника Носенка.Сотник «свій» чи «варяг»: кому надати перевагу ?

Після відновлення гетьманського правління у часи Данила Апостола, з 1728 року до кінця існування сотні в 1782 році сотнею незмінно керувала козацька династія Романовичів.

1737 року до сотні входять 11 населених пунктів (містечко, 4 села, 5 селищ та хутір), 122 господарства козаків (48 виборних, 74 підпомічників) і 39 козачих підсусідків; 340 господарства селян і 134 підсусідків. А вже у 1750-х роках — 18 населених пунктів (містечко, 5 сіл, 4 селища, слобідка та 7 хуторів).

По даних ревізії 1764 року в Монастирській сотні значилося 5529 душ чоловічої статі (355 козаків виборних, 205 козаків підпомічників та 4969 дворян, різночинців і посполитих).

На 1780 рік в сотню входили 44 населених пункти: 1 містечко, 9 сіл, 4 селища та 30 хуторів. В ній знаходилось дворів: 11 дворян і шляхтичів, 20 різночинців, 14 духовенства, 17 церковників, 203 козаків (393 хати, та 8 бездворових), 612 селян (899 хат, та 66 бездворових) та 113 підсобних козаків та посполитих (206 хат, та 73 бездворові).

Сотня незмінно перебувала у Прилуцькому полку до анексії Гетьманщини 1782 року. Територія увійшла до складу Чернігівського намісництва.

Населення + 1713 1729 1737 1764 1780~4,500322 господарства, без врахування козаків, що складали 30% населення, разом близько 420 господарств~7,900743 господарства~6,700635 господарства~11,9005529 душ чоловічої статі, помножено на коефіцієнт жінок 1,145~16,300928 господарств, 1545 хатСередній показник на одну хату в Монастирській сотні згідно сповідних книг 1780-1787 років складав 10,58 осіб

Населені пункти

Колір фону       позначає населені пункти які перейшли з Монастирської сотні в Ічнянську сотню.

Колір фону       позначає населені пункти які перейшли до Монастирської сотні з Прилуцької сотні.

Колір фону       позначає населені пункти які перейшли до Монастирської сотні з розформованої Галицької сотні.

+ № Назва Статус Населення(1780Монастирище, Сальне, Заудайка і Андріївка — за даними 1787 року) Дворів(1718) Дворів(1729) Дворів(1731) Дворів(1737) Дворів(1740) Дворів(1753) Дворів(1780) Дворів(1780Дані опису Олександра Лазаревського «Описание старой Малороссіи») 1 Монастирище містечко3,411Сповідні відомості: Монастирище Михайло-Архангельска церква, 1787Сповідні відомості: Монастирище Різдво-Богородицька церква, 178717330391 (185 хат)226+29 бездворових хат298 (428 хат) 2 Сальне село1,521Сповідні відомості: Сальне, 17873121 (25 хати)14 (66 хат)96+44 бездворові хати78 (122 хати) 3Галиця (з 1672)З 1649 року сотенний центр Галицької сотня, з 1672 в складі Монастирищенської сотні село1,445Сповідні відомості: Галиця, 17809592+79 бездворових хат89 (189 хат) 4 Обичів (з 1750-х) село1,067Сповідні відомості: Обичів, 178064 (81 хата)107+16 бездворових хат24 (47 хат) 5 Петрівка село965Сповідні відомості: Петрівка, 178039 (55 хат)68+41 бездворова хата81 (144 хати) 6Велика Дівиця (з 1750-х)В складі Монастирської сотні з 1750-х років, до — в складі Прилуцької полкової сотні село877Сповідні відомості: Велика Дівиця, 17806038+63 бездворові хати68 (142 хати) 7 Вейсбахівка село852Сповідні відомості: Білорічиця, 17807 (7 хат)3853 (166 хат) 8 Заудайка село650Сповідні відомості: Заудайка, 1787585653 (91 хата) 9 Хаєнки (до 1750-х)В складі Монастирської сотні до 1750-х років, після — в складі Ічнянської сотні село637Сповідні відомості: Хаєнки, 178023 (24 хати)66+2 бездворові хати50 (73 хати) 10 Радьківка (з 1750-х) село637Сповідні відомості: Радьківка, 17805 (10 хат)65+11 бездворових хат21 (34 хати) 11 Андріївка село605Сповідні відомості: Андріївка, 17872749+7 бездворових хат24 (44 хати) 12 Татарівка селище~70021 (92 хати)39 (67 хат) 13 Грабів селище~350812 хат10 хат915 (34 хати) 14 Стефанівка селище~30016 хат21 (29 хат) 15 Шняківка селище~3003 (20 хат)29 хат 16 Воронівка селище~15014 (18 хат)16 (23 хати) 17 Вернигорівський (до 1750-х)Входив до Монастирищенської (1750-х роках), пізніше - до Ічнянської сотні Прилуцького полку хутір 18 Носулівщина (з 1760)Входив до Прилуцької Полкової сотні, пізніше (близько 1760 року) - до Монастирищенської сотні Прилуцького полку хутір 19 Кикальський хутір 20 Келербета Іваша хутір 21 Фарскахія Юрія хутір 22 Бринків хутір 23 Грабівський хутір 24 Киселя хутір 25 Романовича, перший хутір 26 Романовича, другий хутір 27 Сахновського, перший хутір 28 Сахновського, другий хутір 29 Сахновського, третій хутір 30 Селецького, перший хутір 31 Селецького, другий хутір 32 Біля Монастирища хутір 33 Ніжинського грека хутір 34 Шнаківський хутір 35 Кривеньківський хутір

Старшина Сотники

+ № Прізвище, ім'я Термін правління 1Мальченко Дацько? — 1649 — ? 2Городенко Іван? — березень 1650 — ? 3Гарасименко (Герасимов) Семен? — 1651 4Карасенко Левко? — травень 1672 — ? 5Михайлів Іван? — лютий 1676 — ? 6Карасенко Левко? — травень 1682—1704 — ? 7Соханський Павло9 липня 1716—1722 8Ягельницький Михайло? — жовтень 1723 — ? 9Соханський Павло? — 1724 10Карась Павло1725,1727 (наказний) 11Донець Андрій1728 (наказний) 12Зеленський Григорійлипень 1728 — 10 грудня 1728 (наказний) 13Романович Іван1728 — 1763 14Головка Іван1738 (наказний) 15Романович Петро4 жовтня 1763 — 1772 16Романович Михайло15 серпня 1772 — 10 серпня 1781

Отамани

+ № Прізвище, ім'я Термін на посаді 1Клименко Іван? — лютий 1676 — ? 2Коваленко Іван? — травень 1682 — ? 3Донець Андрій? — 1718 — червень 1725 — лютий 1728 — 1732— ? 4Келембет Антон? — 1737 — ? 5Максимчук Іван? — 1738 — ? 6Андруша Петро? — 1740 — 1746 — ? 7Головка? 8Фурса Яків? — 1760 — ? 9Шевченко? — 1772 10Данилевський Іван1773 — 1778 11Фурса Яків1778 — 1782

Писарі

+ № Прізвище, ім'я Термін на посаді 1Петро Будинський? — 1725 — ? 2Грудницький Михайло1745 — 1749 3Данилевський Кирило? — 1759 — ? 4Фурса Яків1772 — 1778 5Юрченко Андрій? — 1771 — ?

Осавули

+ № Прізвище, ім'я Термін на посаді 1Горбаль Роман? — 1732 — ? 2Богданець Іван? — 1737 — ? 3Шендюх Іван? — 1738 — ? 4Киндач Іван? — 1740 — ? 5Федорцов Василь1772 — 1779 — ? 6Головка Йосип1782 Хорунжі

+ № Прізвище, ім'я Термін на посаді 1Вишенський Стефан? — 1725 — ? 2Вишенський Федір? — 1725 — ? 3Дриґа Іван? — 1731 — ? 4Головня Іван? — 1732 — ? 5Фурса Яків? — 1737 — 1740 6Верескун Іван1740 — ? 7Фурса Іван24 серпня 1740 — 1774 — ? 8Писанка Семен6 грудня 1778 — 1779 — ? 9Куриленко Яків? — 1781 — ?

Склад сотні на 1649 рік Старшина + № Прізвище, ім'я Посада 1 Дацько Мальченкосотник Рядові козаки Роман Середа, Богдан Савченко, Карп Павленко, Яків Кіндратенко, Данило Павлюченко, Грицько Чорний, Васько Кіндратенко, Федір Селивоненко, Грицько Чорний, Андрій Євхименко, Лашко Циганенко, Дорош Перетяченко, Іван Семененко, Лаврин Тищенко, Федір Павленко, Пархом Тищенко, Савка Назаренко, Данило Багматенко, Петро Андрієнко, Яцко Кузьменко, Васько Калюжний, Андрій Карпенко, Кузьма Шарченко, Яцко Савченко, Іван Гордієнко, Хома Прокопенко, Курило Булдун, Васько Карась, Степан Білий, Андрій Максименко, Євфим Рогозовець, Конаш Іваненко, Грицько Барбак, Семен Селивоненя, Семен Гарасименко, Олекса Максид, Радько Канівець, Конаш Іваненко, Іван Олексенко, Кузьма Жегало, Левко Кухлювченко, Яким Матвієнко, Радько Гарасименко, Іван Нищименко, Іван Тимошенко, Матвій Бойченко, Максим Нищименко, Андрій Саченко, Хвиль Євсієнко, Пилип Кулешенко, Іван Ісаєнко, Кирик Гриненко, Прокоп Теліженко, Матвій Миценко, Опанас Ярмошенко, Матвій Борченко, Петро Остапенко, Луцик Андрієнко, Стецько Вороновський, Кость Василенко, Мартин Козленко, Яцко Левченко, Фесько Матяшенко, Лесько Квасовенко, Ярмола Савченко, Лесько Олійниченко, Дацько Лазченко, Іван Василенко, Фесько Федоренко, Савка Микитенко, Грицько Ломаченко, Демид Семененко, Іван Ющенко, Васько Федоренко, Ігнат Максименко, Ігнат Кияниченко, Юсько Мельничен, Мартин Лащенко, Ярмош Гребениченко, Степан Чайковський, Іван Безшапка, Максим Розвадченко, Семен Бережний, Хурс Пустовойтенко, Фесько Косовченко, Нестор Коштура, Васько Біленко, Роман Чорний, Сахно Шпаченко, Марко Чудомаренко, Савка Ісаєнко, Максим Севериненко, Федько Ґресенко, Нечипор Половченко, Павло Скрипченко, Семен Кривошиєнко, Федір Гордієнко.Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Упорядн. О. В. Тодійчук (гол. упорядн.), В. В. Страшко, P. І. Осташ, Р. В. Майборода; Ред. кол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.), Г. В. Боряк, Я. Р. Дашкевич, В. І. Крекотень, М. П. Лукичов, Ю. А. Мицик, А. П. Непокупний, В. В. Німчук, В. А. Смолій, П. С. Сохань, Н. М. Яковенко. НАН України. Археографічна комісія, Інститут української археографії, Інститут історії України; Російський державний архів давніх актів. – К.: Наукова думка, 1995. – 592 с. – (Джерела з історії українського козацтва )

Склад сотні на 1725 рік

+ № Прізвище, ім'я Посада 1 Павло Карасьнаказний сотник 2 Стефан Вишенськийхорунжий 3 Андрій Донецьотаман 4 Петро Будинськийписар 5 Павло Івановичвійт 6 Кіндрат Кокурбурмістр

Склад сотні на 1732 рік

Духовенство