Мітлиця собача Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович (Agrostis canina L.) — вид рослин з роду мітлиця (Agrostis) родини тонконогових (Poaceae).
Загальна біоморфологічна характеристика
Багаторічний злак. Стебла 40-90 см заввишки. Листя 3-9 см завдовжки, 1-3,5 мм завширшки. Волоть 10-18 см завдовжки, 2-5 см завширшки, прямостояча, з шорсткими гілочками і віссю. Колоски 1,75 — 2,25 мм завдовжки, фіолетові, рідше світло-зелені; нижня квіткова луска 1,25-1,75 мм завдовжки, з колінчатим остюком, рідше безоста. Верхня квіткова луска недорозвинена. Цвіте у червні-липні.
Анемофіл.
Число хромосом: 2n = 14, 28, 35, 42, 56.
Поширення
Природний ареал Азія Західна Азія: Туреччина Європа Північна Європа: Данія; Фінляндія; Ірландія; Норвегія; Швеція; Об'єднане Королівство Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Нідерланди; Польща; Словаччина; Швейцарія Східна Європа: Білорусь; Естонія; Латвія; Литва; Молдова; Російська Федерація — Європейська частина; Україна (вкл. Крим) Південно-Східна Європа: Албанія; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Румунія; Сербія; Словенія Південно-Західна Європа: Франція (вкл. Корсика); Португалія; Іспанія
Натуралізація Азія Монголія Китай Індійський субконтинент: Індія — Джамму і Кашмір Австралія
Культивування Європа Північна Америка Канада США
Екологія Мешкає в лісові масиви, на вологих та заболочених луках, на низових осокові болотах.
Господарське значення Кормова рослина і газонний злак.
Див. також Список видів роду мітлиця
Примітки
Література
Цвелев Н. Н. Злаки СССР. Ленинград: Наука, Ленинградское отделение, 1976. 788 с. Aldén, B., S. Ryman & M. Hjertson. 2009. Våra kulturväxters namn — ursprung och användning. Formas, Stockholm (Handbook on Swedish cultivated and utility plants, their names and origin). Alderson, J. & W. C. Sharp. 1995. Grass varieties in the United States, U.S.D.A. Agric. Handb. 170, rev. ed. CIBA-GEIGY, Basel, Switzerland. Documenta CIBA-GEIGY (Grass weeds 1. 1980, 2. 1981; Monocot weeds 3. 1982; Dicot weeds 1. 1988) Davis, P. H., ed. 1965–1988. Flora of Turkey and the east Aegean islands. Demilly, D. et al. 1996. Liste alphabétique des principales espèces de plantes cultivées et de mauvaises herbes. Noms latins et noms français, ed. 6. Erhardt, W. et al. 2000. Zander: Handwörterbuch der Pflanzennamen, 16. Auflage. FNA Editorial Committee. 1993-. Flora of North America. Gleason, H. A. & A. Cronquist. 1991. Manual of vascular plants of northeastern United States and adjacent Canada, ed. 2. Hanelt, P., ed. 2001. Mansfeld's encyclopedia of agricultural and horticultural crops. Volumes 1-6. Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. International Seed Testing Association. 1982. A Multilingual Glossary of Common Plant-Names 1. Field crops, grasses and vegetables, ed. 2. Koyama, T. 1987. Grasses of Japan and its neighboring regions. Markle, G. M. et al., eds. 1998. Food and feed crops of the United States, ed. 2. Office of the Union. 2009. UPOV: International Union for the Protection of New Varieties of Plants. List of the taxa protected by the members of the Union. Randall, R. P. 2007. The introduced flora of Australia and its weed status. Sell, P. & G. Murrell. 1996-. Flora of Great Britain and Ireland. Tutin, T. G. et al., eds. 1964–1980. Flora europaea. Wu Zheng-yi & P. H. Raven et al., eds. 1994-. Flora of China (English edition).
Джерела
Посилання http://www.tropicos.org/Name/25502014