Сунджон (); ім'я при народженні Лі Чхок (; 25 березня 1874 — 24 квітня 1926) — корейський правитель, другий і останній імператор Кореї. Правив 3 роки з 1907 по 1910 рік.
Життєпис
Кронпринц Кореї Сунджон був другим сином імператора Коджона та імператриці Мьонсон. У 1876 році, коли йому виповнилося два роки, Сун Чон був проголошений кронпринцом Чосон. У 1882 році він одружився з жінкою з клану Йохин Мін (пізніше імператриця Сун Мьонхьо). Вона померла у віці 31 року 5 листопада 1904 року від важкої депресії, після того як намагалася захистити свою свекруху (імператрицю Мьонсон, також представницю клану Йохин Мін) від вбивства 8 жовтня 1895 року японськими військовими.
Коли його батько проголосив Корею імперією в 1897 році, 12 жовтня 1897 року Сунджон був призначений наступником престолу Корейської імперії. 29 червня 1898 року він був призначений фельдмаршалом Корейської імперської армії. Через 3 роки, 11 грудня 1906 року, Сунджон знову одружився з дочкою Юн Тек-йона, Юн Чжун-сун з клану Хепьон Юн, яка була на 20 років молодша за нього, і вона стала нареченою принцесою Юн (пізніше імператрицею Сунчжон).
Імператор Кореї 19 липня 1907 року Коджон був скинутий з трону в результаті японського тиску, а Сунджон був проголошений імператором Кореї. Його коронація відбулася в Дон-док-чон Імператорський принц Йон, молодший зведений брат Сунджона, був проголошений спадкоємцем престолу і переїхав з палацу Токсугун до імператорської резиденції в палаці Чандоккун.
Самостійної політики він провадити не міг і фактично був маріонетковим правителем в руках японців. За його правління корейська армія, за винятком одного батальйону, була розпущена. Сунджон виписав Лі Ванену загальну довіреність, після чого прем'єр-міністр підписав Договір про приєднання Кореї до Японії.
До своєї смерті в 1926 Сунджон жив у Сеулі в своєму палаці Чхандоккун.
Посилання
Примітки