(слід відрізняти від держави Вей 魏 403—225 до н. е., що утворилася після розпаду держави Цзінь 晉)
Вей 衛 \ 卫 — країна періоду Чуньцю, що продовжила існування навіть за часів об'єднання китайських царств у імперію (221 до н. е.). Утворене ще напочатку династії Чжоу (1046—771 до н. е.), воно було остаточно знищено лише Ер Шихуанді, другим імператором династії Цінь, у 209 р. до н. е. Лінія правителів країни складається з 44 осіб.
Правляча родина Вей належала до династії Чжоу, тобто мала прізвище Цзі 姬. Першим володарем території Вей, що була утворена для контролю над поваленою династією Шан (див. ) близько 1040 до н. е., став брат Ву-вана Чжоу, Кан Шу (:zh:衛康叔). Існування Вей за часів Чуньцю зазнало кризи у 661 до н. е., коли племена ді захопили столицю та вбили правителя Ї 懿 (:zh:衛懿公). За підтримкою держав Сун 宋, Чжен 鄭 та ін. близько 5 тисяч мешканців Вей емігрували до сусідньої країни (曹, 11 ст. — 487 до н. е.).
Престолонаслідування у Вей було відновлене зусиллями гегемона Ці Хуань-ґуна у 659 році до н. е., але з цього часу країна вже не мала попередньої політичної ваги. З 346 до н. е. володарі Вей поступово знижували титули, від попереднього ґун 公 до хоу 侯 та, зрештом, цзюнь 君.
У 254 до н. е. Вей стало васалом царства Вей 魏, з 241 — царства Цінь.
Відомим нащадком правлячого дому Вей був Шан Ян (390—338 до н. е.), реформатор у царстві Цінь. Його мандрівка до сусідньої держави стала однією з ознак глибокого занепаду політичного впливу родини Цзі протягом періоду Чжаньґо. Серед інших відомих осіб з Вей — Ву Ці 吳起, 440—381 до н. е., провідний військовий стратег ().
Географія «Аннали Люй Бувея» (Люй ши чуньцю) називають місцем розташування Вей одну з дев'яти провінцій, Янь 兗.河、濟之間為兗州，衛也。 — 《有始覽》, 1(62), «Ю ши» 有始.
Право Лі Гуй склав перше зведення законів із шести розділів, що мало назву «Фа цзін», що в перекладі з китайської мови означає «Канон законів». Хоча це зведення законів не виявлено досі, за традицією він вважається предком всіх наступних китайських кодексів.
Примітки