Буяновац (, ) — місто і однойменний муніципалітет у Пчиньському окрузі в Сербії. Розташоване в басейні Південної Морави. Воно відоме своїми джерелами мінеральної води, тому також відоме як Bujanovačka Баня (Бујановачка Бања).

Муніципалітет був полем битви у 1999–2001, після війни в Косові. Він лежить у географічному районі, відомому як Прешевська долина. У переписі 2002 року найбільшою етнічною групою в місті були серби, друга за чисельністю етнічна група в місті — албанці. В даний час населення міста і муніципалітету невідомо через бойкот перепису 2011 з боку місцевого албанського населення. Офіційно є 18 542 жителі.

Історія

Середньовіччя Середньовічні сербські держави охоплювали цю територію з 12 по 14 століття. Згодом регіон перебував у складі Османської імперії.

Османська доба Буяновац став частиною Румелії — так називали території Балканського півострова, коли ними керувала Османська імперія. Після Балканських війн регіон перейшов до Куманського дистрикту Королівства Сербія.

Югославія Після утворення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців в 1918 році Буяновац став частиною області Вранє, сформованої в 1921 з утвердженням Видовданської Конституції. З адміністративною реформою 1929 регіон став частиною Вардарської Бановини зі столицею в місті Скоп'є. З 1945 по 1992 Буяновац був у складі Соціалістичної Республіки Сербія.

Розпад Югославії У 1992 році місцеві албанці організували референдум, на якому проголосували за приєднання Буяновця, Прешева та Медведжі до самопроголошеної Республіки Косово. Проте жодних важливих подій не відбувалося до кінця 90-х років. Під впливом Війни в Косові, що тривала до 1999 року, між 1999 і 2001 роками, етнічно албанська паравоєнна сепаратистська організація Армія визволення Прешева, Медведжі та Буяноваца розгорнула конфлікт, метою якого було від'єднання від Югославії трьох вищевказаних громад.

На відміну від випадку з Косовом, західні країни засудили атаки й описали діяльність організації як «екстремізм» і «нелегальні терористичні акти». Після Бульдозерної революції нова влада Югославії змогла припинити конфлікт за підтримки НАТО.

Населення

Згідно з переписом 2002 року населення Буяновця становило 43 302 людини. Більша частина громади живе в сільській місцевості, міське населення становить лише 27,74 %. У муніципалітеті розташовано 59 населених пунктів.

Етнічні групи Більшість населення громади становлять албанці, утворюючи 55 % всього населення. Майже всі етнічні албанці бойкотували перепис населення 2011 року, через що точні дані не встановлено. Етнічна група 1948 1953 1961 1971 1981 1991 2002 2011Албанці27,17428,65316,61821,20925,84829,58823,681244Серби25,14327,68120,03318,84015,91414,66014,78212,989Роми2,838-112,7494,1304,4083,8674,576Македонці29544055105-3647Болгари923----3323Горанці------1060Чорногорці23168232444719Мусульмани314-13481121133615Югослави-911,08115967523Інші4086,2861,14755045133087891Всього55,93862,80439,06443,52246,68949,23843,30218,067

Примітки