Бранська волость — адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — село Брани.
Наприкінці ХІХ ст. до складу волості увійшли села Боротчичі, Галичани та Зборишів ліквідованої Холонівської волості.
Станом на 1885 рік складалася з 15 поселень, 13 сільських громад. Населення — 6423 особи (3186 чоловічої статі та 3237 — жіночої), 835 дворових господарства.
+Земля волостіПлоща, десятинУ тому числі орної, дес. Сільських громад 6867 4538 Приватної власності 8312 3342 Казенної власності — — Іншої власності 273 207 Загалом 15351 8087+
Основні поселення волості: Брани — колишнє власницьке село за 60 верст від повітового міста, волосне правління, 450 осіб, 75 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, вітряк. За 5 версти — черепичний завод. Борисковичі — колишнє власницьке село, 374 особи, 68 дворів, православна церква, постоялий будинок. Бужани — колишнє власницьке село, 845 осіб, 128 дворів, православна церква, каплиця, постоялий будинок, цегельний завод. Довге — колишнє власницьке село, 507 осіб, 80 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини, вітряк. Дружкопіль — колишнє власницьке містечко, 225 осіб, 35 дворів, православна церква, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, 2 постоялих будинки, 2 млини. Пильгани — колишнє власницьке село, 396 осіб, 51 двір, православна церква, постоялий будинок, кузня, водяний млин, вітряк. Ржищів — колишнє власницьке село, 415 осіб, 73 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин. Сільце — колишнє власницьке село, 348 осіб, 53 двори, православна церква, постоялий будинок. Цегів — колишнє власницьке село, 454 особи, 62 двори, православна церква, 2 постоялих будинки.
Історія
Волость існувала з 1861 по 1940 р.: до 1917 р. — у складі Володимир-Волинськоі го повіту Волинської губернії Російської імперії, далі — у складі Української держави, а з 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі і з 1921 по 1939 роки волость існувала під назвою ґміна Брани Горохівського повіту Волинського воєводства в тих же межах, що і до 1921 року. В 1921 р. волость складалася з 44 населених пунктів, налічувала 13 035 жителів (10 701 православний, 1 379 римо-католиків, 4 євангелісти, 27 греко-католиків і 924 юдеї)Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. .
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 22 громадWołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 13-14 : Баторівка — колонії: Рокитна і Зборишів Новий; Борочиче — село: Борочиче; Борисковичі — село: Борисковичі; Брани — село: Брани, фільварок: Брани, військове селище: Брани та колонія: Волиця-Бранська; Бужани — село: Бужани, фільварки: Бужани і Воля та лісничівка: Бужани; Цехів — село: Цехів та фільварки: I Цехів, II Цехів і III Цехів; Довге — село: Довге; Дружкопіль — містечко: Дружкопіль; Дружкопіль — село: Дружкопіль; Галичани — село: Галичани, фільварки: Галичани і Люлівка та колонія: Тараниха; Куповальці — село: Куповальці, колонія: Люлівка-Венгерщина та військове селище: Нове-Гнізно; Пулгани — село: Пулгани, фільварок: Пулгани та лісничівка: Пулгани; Ржищів — село: Ржищів, фільварки: Рищів і Рудка та гаївка: Стара Рудка; Сілець — село: Сільці; Скриголове — село: Скригове; Щирока — колонії: Широка, Червона, Скуратівка і Завалля; Угів — село: Угів; Волиця — село: Волиця та хутір: Конвещина; Зборищів Старий — село: Зборищів Старий та фільварок: Зборищів Старий; Зборищів Новий — колонії: Озерці, Поперечниця і Стависька Застав'я — село: Застав'я та колонії: Пожарниця і Сенява; Журавники — село: Журавники.
Після входження Західної України до складу СРСР ґміну Брани ліквідовано, територію включено до Берестечківського району.
Примітки
Джерела