ЗУ-23 (; індекс ГРАУ — 2А13) — радянська 23-мм спарена зенітна установка, до складу якої входять дві автоматичні гармати 2А14, верстат, приціл ЗАП-23, платформа з ходовою частиною, наземний приціл Т-3.

ЗУ-23 прийнята на озброєння ЗС СРСР 22 березня 1960 року.

Історія ЗУ-23-2 була розроблена наприкінці 1950-х років. Її створили для ураження низьколітних літальних апаратів на висотах до 2,5 км, а також бронетехніки на відстані до 2 км, і для безпосередньої оборони військ та стратегічних об’єктів від повітряних атак, які зазвичай проводяться вертольотами та низьколітними літаками.

У 1955 році КБП представило одноствольну ЗУ-1 та двоствольну ЗУ-14. Перша була зрештою відхилена, а ЗУ-14 обрали та після деяких модифікацій запустили в серійне виробництво.

У Радянському Союзі було вироблено близько 140 000 таких установок. ЗУ-23 також виготовлялася за ліцензією у Болгарії, Польщі, Єгипті та Китайській Народній Республіці.

Розвиток цієї установки як самохідної зенітної установки привів до створення ЗСУ-23-4 «Шилка».

Бойове застосування ЗУ-23-2 була прийнята на озброєння Радянської Армії у 1960 році. Використовувалась під час війни в Афганістані (1979—1989), а також під час громадянських війн у період розпаду СРСР (найперше встановлювалися на різну техніку — від ГАЗ-66 до МТ-ЛБ). У російській армії широко використовувалися під час Чеченських війн.

Широке розповсюдження привело до того, що без цієї установки практично не обходилися війни останнього часу, в тому числі громадянські війни в Лівії та Сирії. Українські установки знаходяться в частинах, які воюють на Донбасі.

Російсько-українська війна

Вже на другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року в Києві було знищено групу російських диверсантів, які пересувались на вантажівці Урал-4320 з встановленою установкою ЗУ-23-2.

Українські військові, зокрема 122-а бригада тероборони, яка базується в Одеській області, також отримали на озброєння фінські установки «23 ItK 61» («Sergej»).

Львівські десантники з 80-ї окремої десантно-штурмової бригади збили російський винищувач Су-30 на початку вересня. Уламки підбитого літака впали неподалік міста Ізюм.

Варіанти та модифікації

Іран Mesbah 1 — система ППО на базі ЗУ-23-2 та ПЗРК. Вперше продемонстрована у 2010. ZU-23-6 — передсерійний прототип Mesbah-1

Китайська Народна Республіка Type 80 — місцева назва ліцензійного ЗУ-23-2, який виготовляється NORINCO. Експортна назва — G-AA-01. Giant Bow — також відома як Shengong (神弓). Це назва системи ППО, яка складається з 8 ЗУ Type 80, а також командної машини. Giant Bow II — також Shengong-II — модернізована версія на експорт (з 2005). В систему також входять самохідний ЗРК TY-90 та 3D РЛС. Type 87 — модернізована версія для снарядів типу 25x183Б. На озброєнні з 1987. Type 95 — ЗСУ на базі Type 87.

Польща

ZU-23-2 — польська назва для базового варіанта. Виготовлявся за ліцензією Zakłady Mechaniczne «Tarnów» S.A. з 1972. ZUR-23-2S «Jod» — польський варіант з установкою електрооптичного прицілу GP-1R та пари ПЗРК «Стрела-2M». Використовується з 1988. ZUR-23-2KG «Jodek-G» — установка ZUR-23-2S з новим прицілом та парою ПЗРК Grom. Виготовляється з 2002. ZUR-23-2KG-I — експортна версія для Індонезії з прицілом CKE-2I. Kobra — модульна система ППО близької дії. Типова батарея: 6 ЗУ (найчастіше ZUR-23-2KG), до 6 систем Poprad, командний пост WD-95 та РЛС Radwar MMSR. ZU-23-2M «Wróbel» — польська версія ЗУ-23-2 для флоту. Виготовляється з 1979. ZU-23-2MR «Wróbel-II» — польський морський комплекс ППО з ZUR-23-2S та ПЗРК «Стрела-2M». Виготовляється з 1986. «Hibneryt» — військова система ППО з ЗУ-23-3 на спеціальній армійській вантажівці Star 266. Перш за все об'єднані електричні системи. ZU-23-2CP — установка з покращеним лафетом меншої маси, придатним для буксирування на швидкості до 90 км/год. Збільшено ресурс стволів та автоматики, а також замінено зенітний приціл на новий, для вогню по наземних цілях.

Pilica

Спарена 23-мм гармата (установка ЗУ-23-2) з двома пусковими ЗКР Grom/Piorun лежить в основі ЗРАК (PSR-A) PILICA. Перша батарея якого була передана польським збройним силам в грудні 2020 року.

До складу батареї PSR-A Pilica входять: командний пункт; радіолокаційна станція SLR-97, побудована на базі ізраїльського 3D-радара IAI/Elta ELM-2106 NG; 6 вогневих установок з артилерійськими тягачами, базовим шасі є Jelcz 442.32 4×4; 2 транспортних автомобілі; 2 вантажівки для перевезення боєприпасів.

Наведення забезпечується комп'ютеризованою системою, що включає оптичний модуль з тепловізором і лазерним далекоміром. Це дозволяє використовувати кожну вогневу установку PILICA автономно, або ж комплексно як систему ППО ближньої дії (SHORAD).

Російська Федерація

ЗУ-23M — варіант модернізації КБ «Точмаш» зі встановленою новою системою керування вогнем. Опціонально монтується разом із парою малогабаритних ЗРК типа 9M32M «Стрела-2M» або 9K38 «Игла» ЗУ-23M1 — Експортний варіант зі встановленою парою ПЗРК 9M342 «Ігла-С»

Словаччина ZU 23M — модернізована версія з автоматичною системою керування вогнем EVPU company. Поставляється в Індію.

Єгипет ZU 23-M — ліцензійна версія ЗУ-23. Також має назву SH-23M та виробляється Abu Zaabal Engineering Industries (Завод 100). Nile 23 — варіант ЗСУ на базі БТР M113. Sinai 23 — подібна Nile 23, однак встановлюється на турелі TA-23E разом з РЛС RA-20S та ПЗРК (або Saqr Eye або FIM-92 Стінгер).

Україна

ДП «КБ „Артилерійське озброєння“», що входить до складу ДК «Укроборонпром» на виконання програми імпортозаміщення, за власні обігові кошти розробило та опанувало виробництво стволів калібром 23-мм — КБА40 для зенітної установки ЗУ-23-2 (2А13). Про це стало відомо на військовій виставці «Зброя та Безпека 2017» в жовтні 2017 року. КБА40 дозволить оперативно замінити аналогічні радянські стволи, які сьогодні використовуються у зенітних установках ЗУ-23-2, що зарекомендувала себе як ефективний засіб знищення як повітряних, так і наземних цілей завдяки високому темпу та дальності стрільби.

Реалізація програми зі створення КБА40 потребувала від ДП «КБ „Артилерійське озброєння“» освоєння нових циклів виробництва для підвищення балістичних характеристик автоматичних гармат.

У квітні 2020 року на Рівненському полігоні відбувались визначальні відомчі випробування локалізованої версії ЗУ-23-2 (2А13) виробництва компанії «Українська бронетехніка». Випробування здійснювала бригада Державного науково-дослідного інституту випробувань та сертифікації озброєння і військової техніки. За результатами випробувань очікується направлення дослідного зразка на підконтрольну експлуатацію у війська та подальше прийняття модифікації ЗУ-23 на озброєння Збройних сил України.

На початку 2021 року стало відомо, що завод «Маяк» освоїв виробництво ЗІП для спареної 23-мм спареної зенітної установки ЗУ-23. Було запущено серійне виробництво запасних частин, інструментів та приладь. На підприємстві також анонсують початок серійного виготовлення ЗІП для капітального ремонту 23-мм спареної зенітної установки ЗУ-23.

В жовтні 2021 року стало відомо, що в 169-му навчальному центрі «Десна» встановлено мультимедійний комплекс для навчання обслуги зенітної установки ЗУ-23-2 від КБ «Логіка». Цей комплекс забезпечує імітацію застосування зенітної установки ЗУ-23-2 для тренування обслуги без використання боєприпасів. За допомогою комплексу можна імітувати знищення повітряних та наземних цілей, піхоти й надводних суден.

Фінляндія ZU-23-2 використовується у Збройних силах Фінляндії під назвою 23 Зенітна гармата 61 (23 ItK 61) 23 ItK 95 — фінський варіант модернізації оригінального 23 ItK 61, розроблений Instrumentointi Oy та Vammas Oy. Встановлено новий гіростабілізований приціл, а також лазерний далекомір. SAKO 23 мм/87 — морський варіант в модифікації 23 M74, 23 M77, 23 M80 та 23 M85. Використовується разом з ПЗРК Mistral.

Чехія ZU-23-2M2 Vlara — комплект для польової модернізації.

Оператори

 — 60

 — 150  — 128

 — Type 80, Type 87  — 8

 — Type 80  — 220 Nile 23 та Sinai 23 + 650 модернізованих з радарним наведенням  — 198, частина на вантажівках MAN 4520 6x6.  — 10  — 1100  — 24  — 200  — 523  — 16  — 800, модернізовані  — 14 ZUR-23-KG-I як частина комплексу ППО «Kobra»

 — встановлюються на МТ-ЛБ польського та болгарського виробництва  — трофейні

 — 2  — 3 ZU-23-2MR Wróbel II на судах Imanta та Viesturs.  — 1000+ переважно на M113.  — 450, переважно на пікапах  — 160  — невелика кількість, на БТР-Д

 — 150  — 380 Type 87

 — 20  — 20  — 5200  — 230  — 444 ZUR-23-2 + морська версія

 — 50  — 36 «Zumlac» на шасі вантажівки SAMIL 100. Трофейні — Ангола, 1980-ті.

 — 40  — 5

 — 250 ZU-23M1

 — 200  — 5 </div>

Україна До 2022 року Сили оборони України мали ЗУ-23-2 радянського та українського виробництва. В рамках МТД для відбиття російської агресії з 2022 року Україна отримувала фінські 23 ItK 61 та польські ZU-23-2CP.

Галерея

Примітки

Посилання

ЗУ-23 на сайті російського виробника Змагання за звання кращого розрахунку ЗУ-23 в Україні