Опера́ція «Акти́вні зуси́лля» — військово-морська операція Організації Північноатлантичного договору. Проводиться в Середземному морі і призначена для запобігання пересування терористів або зброї масового знищення. Вона також направлена на підвищення безпеки судноплавства в цілому. Це одна з перших військово-морських операцій, ужитих НАТО відповідно до 5 статті Північноатлантичного договору, який передбачає колективну оборону, і перша в історії операція, яку Альянс проводить згідно з договором у цілому.

Історія Операція розпочалася 4 жовтня 2001 як одна з восьми відповідей НАТО на теракти 11 вересня, хоча формально активні дії розпочалися 16 жовтня. Військово-морські сили Постійного угруповання НАТО в Середземномор'ї (STANAVFORMED), що брали участь у навчаннях «Destined Glory» 2001 року біля південного узбережжя Іспанії, були перекинуті з метою забезпечення негайного військової присутності НАТО в Східному Середземномор'ї. Поточна операція проводиться почергово постійними військово-морськими угрупованнями НАТО СНМГ-1 і СНМГ-2.

4 лютого 2003 Північноатлантична рада вирішила продовжити операцію «Активні зусилля», включивши до її повноважень (а по суті — обов'язків) ескорт невійськових суден, що проходять через Гібралтарську протоку для підтримки безпеки в цьому районі і для збільшення безпеки кораблів союзників.

29 квітня 2003 відповідно до нового рішення Північноатлантичної ради спеціально сформована група зі складу операції «Активні зусилля» розпочала діяльність у Середземномор'ї для підвищення ефективності поточної військово-морської операції проти підозрюваних у терористичній діяльності. Операція проводиться відповідно до норм міжнародного права. Понад сто шістдесят суден були затримані для перевірки (станом на 1 червня 2010 р.)http://www.nato.int/cps/en/natolive/topics_7932.htm?selectedLocale=en.

Кілька підводних човнів класу Ула Королівських ВМС Норвегії були розгорнуті в Середземному морі для підтримки операції НАТО «Активні зусилля», де їхня здатність до збору інформації перевершила всі сподівання. Їхня готовність до роботи виявилася найвищою з усіх кораблів, що беруть участь в операції.

15 вересня 2006 НАТО дозволив долучитися до операції російському кораблю «Питлівий».

Від початку операції «Активні зусилля» кораблі провели моніторинг понад 100000 суден (станом на червень 2010 року) і затримали 100. Вони також супроводили понад 480 суден через Гібралтарську протоку аж до зупинки супроводу у 2004 році.

4 грудня 2001 судна Алісео, Форміон і Елрод були залучені до операції порятунку 84 цивільних осіб, постраждалих унаслідок катастрофи на нафтовій вишці. При сильному вітрі й складних умовах вертоліт з італійського судна Алісео за 14 рейсів зумів витягнути усіх 84 робітників з палаючої нафтової вишки.

2 січня 2002 іспанський фрегат Естремадура і нідерландський танкер Амстердам, військовий корабель Великої Британії Біґль і грецька берегова охорона проводили операції спрямовану на порятунок пасажирів корабля, що тонув біля берегів Криту. Екіпаж судна Біґль відремонтував протікаючий корпус і пошкоджений двигун постраждалого судна, до того як погода почала погіршуватися, грецькі вертольоти розпочали евакуацію жінок і дітей на Крит і танкер Амстердам. 3 січня 2002 постраждале судно відбуксирував у безпечне місце грецьке рибальське судно.

При проведенні контртерористичних операцій у Середземному морі кораблі зі складу операції «Активні зусилля» також надали допомогу грецькому уряду в протидії нелегальній імміграції. Станом на 23 березня 2006 року сили НАТО попередили грецьку берегову охорону про судно під назвою Кристал. Берегова охорона перехопила корабель і заарештувала капітана і членів екіпажу, які намагалися провезти 126 нелегальних іммігрантів.

Віце-адмірал Роберто Чезаретті щодо цієї події зауважив: «Хоча здебільшого ця подія відноситься до злочинців, є також повідомлення для терористів — ми тут шукаємо вас, і коли ми знайдемо — вам не буде місця, щоб сховатися».

В інтерв'ю контр-адмірал Річард Ліман, начальник штабу морського командування у Неаполі, в червні 2006 року зауважив, що кількість фрегатів, що брали участь в операції, постійно змінювалася і що в той час тільки три фрегати перебували в постійному патрулюванні Середземномор'я, два резервні корвети з Греції і Туреччини, а також невеликий підводний флот. Проте під час активної фази операції кількість кораблів може підніматися до 16 з залученням сил і засобів СНМГ-1 і СНМГ-2.

Ізраїль підписав угоду про взаємодію 4 жовтня 2006, після 6 червня 2007 року — Меморандум про взаєморозуміння між штабом морського командування у Неаполі та ізраїльських ВМС. Ізраїльський офіцер зв'язку був призначений до штабу 29 січня 2008.

Інші країни Середземномор'я висловили зацікавленість у співпраці в операції «Активні зусилля». Договір з Марокко був підписаний 2 червня 2008 року. За його умовами, 22 жовтня 2009 року Марокко за допомогою тактичного меморандуму про взаєморозуміння приступило до участі в операції.

Договір з Грузією був підписаний 26 березня 2008 року, меморандум про взаєморозуміння — 28 квітня 2010 року.

Ґрунтуючись на досвіді, досягнутому протягом багатьох років, операція функціонує в мережевому вигляді і більше не покладається на постійно призначені одиниці. Проте активні дії продовжуються, і військові, як і раніше, готові проводити інспекції в морі. Нові технології, експлуатація розробок у галузі обміну інформації, тісніша співпраця та обмін інформацією з країнами Середземноморського діалогу й Партнерства заради миру дозволили значно підвищити ефективність проведення операції. Операція привела до тіснішої співпраці країн, як членів НАТО, так і претендентів на членство.

Примітки

Посилання Official NATO website for Operation Active Endeavour Official NATO southern command website for Operation Active Endeavour Report any suspicious activity in the Mediterranean Sea to the NATO SHIPPING CENTRE (NSC)