Барон Артур Альберт Арц фон Штрауссенбург (; 16 червня 1857, Германнштадт — 1 липня 1935, Будапешт) — австрійський військовий діяч, барон (17 серпня 1917), генерал-оберст, останній начальник Генерального штабу Австро-Угорщини (1917–1918). Учасник Першої світової війни (1914–1918).
Біографія Представник знатного роду трансільванських саксів. Син євангелічного священника. Після закінчення євангелічної гімназії в Германштадті та юридичного училища в 1878 році вступив добровольцем в австро-угорську армію. В 1887 році закінчив Академію Генштабу, потім перебував на різних командних посадах у Генштабі. В 1912 році був призначений командиром піхотної дивізії.
Початок Першої світової війни На початку Першої світової війни дивізія Штрауссенбурга відзначилася у боях при Комарові. У вересні 1914 року він був призначений командувачем 3-го армійського корпусу. Наприкінці 1914 і на початку 1915 років керував сектором фронту в районі Горлиці. В січні 1915 року призначений командувачем спеціальною армійською групою, яка пізніше увійшла до складу німецької 11-ї армії під командуванням Августа фон Макензена. Арц фон Штрауссенбург командував цією групою під час прориву російського фронту в Галичині та під час штурму Брест-Литовська. В 1916 році під час Брусиловського прориву корпус Арц фон Штрауссенбурга зазнав тяжких втрат.
Румунська кампанія Коли в 1916 Румунія виступила на стороні Антанти і оголосила війну Австро-Угорщини, утворився новий фронт — Румунський. Арц фон Штрауссенбург був призначений командувачем 1-ї армії, зосередженої проти Румунії. В її складі були лише 10 000 чоловік, і сам Штрауссенбург називав себе «командувачем без армії». 1-ша армія Штрауссенбурга увійшла до складу німецьких військ під командуванням Еріха фон Фалькенгайна. В серпні румунські війська за підтримки російських частин розпочали наступ у Трансільванії. 1-а армія Штрауссенбурга взяла участь у контрнаступі в Трансільванії; маючи у своєму розпорядженні лише один корпус та кілька дивізій, армія Штрауссенбурга зуміла відтіснити румунські війська з території Австро-Угорщини.
На початку 1917 року Арц фон Штрауссенбург був призначений начальником Польового штабу при імператорі Карлі I, фактично ставши головнокомандувачем австро-угорськими військами. З 1917 року головним фронтом війни для Австро-Угорщини став Італійський. На ньому відбулася битва при Капоретто, в якій австро-угорські війська розбили італійські частини. В 1918 році Арц фон Штрауссенбург, будучи в Німеччині, висловився за початок переговорів з союзниками.
Після війни Після розпаду Австро-Угорщини та завершення Першої світової війни Арц фон Штрауссенбург вийшов у відставку та оселився у Відні. В 1926 році угорський уряд призначив йому високу пенсію, і він переїхав до Будапешта, де прожив решту життя і написав мемуари.
Нагороди
Австро-Угорщина
Ювілейна пам'ятна медаль 1898 Хрест «За вислугу років» (Австрія) 3-го класу (1 червня 1902) 2-го класу (1 червня 1912) Орден Залізної Корони 3-го класу (10 березня 1906) 1-го класу (9 квітня 1915) Орден Леопольда (Австрія) лицарський хрест (27 листопада 1908) командорський хрест (22 жовтня 1914) 1-го класу (28 серпня 1915) великий хрест (31 березня 1917) Ювілейний хрест Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 2-го класу з військовою відзнакою (22 травня 1915) 1-го класу з військовою відзнакою (28 липня 1917) Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) бронзова (11 березня 1916) велика золота (28 жовтня 1917) Військовий орден Марії Терезії, командорський хрест (17 серпня 1917) Почесний знак Австрійського Червоного Хреста 1-го класу з військовою відзнакою
Прусське королівство
Орден Корони (Пруссія) 2-го класу (12 липня 1902) Орден Червоного орла 2-го класу (29 січня 1909) 1-го класу із зіркою і мечами (25 березня 1917) великий хрест з мечами Залізний хрест 2-го класу (14 червня 1915) 1-го класу (3 липня 1915) Pour le Mérite з дубовим листям орден (28 серпня 1915) дубове листя (6 серпня 1917)
Інші країни
Орден Зірки Румунії, командорський хрест з мечами (10 квітня 1907) Орден Лева і Сонця 3-го ступеня (Каджарський Іран; 19 жовтня 1910) Військовий орден Святого Генріха, лицарський хрест (Саксонське королівство; 14 листопада 1917) Мальтійський орден, офіцерський хрест Орден «Османіє» 1-го класу з діамантами Орден «За військові заслуги» (Болгарія), великий хрест з мечами Орден «За заслуги» (Баварія), великий хрест з мечами Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
Галерея
Див. також Франц Конрад фон Гецендорф Карл фон Бюлов Едуард фон Бем-Ермолі Альфред Краус Світозар Бороєвич фон Бойна Фрідріх Австрійський (герцог) Александр фон Кробатін
Бібліографія
Zur Geschichte des Großen Krieges 1914-1918, Wien, Leipzig, München, 1924 Kampf und Sturz der Kaiserreiche, Wien, Leipzig, 1935
Література Pope, S. & Wheal, E., The Macmillan Dictionary of the First World War (London: Macmillan, 1997) Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — ISBN 5-271-06895-1 Залесский К. А. 100 великих полководцев Первой мировой. — 100 великих; — М.: Вече, 2013.; 416с. — ISBN 978-5-4444-1106-3 Gustav Adolf Metnitz: Arz von Straußenburg, Arthur. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 1, Duncker & Humblot, Berlin 1953, ISBN 3-428-00182-6, S. 405
Посилання
First World War.com — Who's Who — Arz von Straußenberg Austro-Hungarian Army — Generaloberst Arthur Freiherr Arz von Straussenburg Arthur Freiherr Arz von Straussenburg Arthur Freiherr Arz von Straussenburg Австро-Венгрия Артур Арц фон Штрауссенбург