Косте́л Усі́х Святи́х і монасти́р бенедикти́нок — памʼятка ренесансної архітектури у Львові. Охоронні номери 369/0, 369/1.

Коротка історія М. Борковська стверджувала, що монастир заснувала 1593 року шляхтянка Катажина Сапоровська, яка використала для цього спадок батька Адама.Borkowska M. Saporowska (Szaporowska) Katarzyna (1549?—1608) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 1994. — T. XXXV/2, zeszyt 145. — S. 176. — ISBN 83-86301-01-5. Щоправда, Збіґнев Горнунґ у біограмі про архітектора Павла Римлянина стверджував, що: Адам Коло Сапоровський записав фундуш для храму та монастиря 14 січня 1595; наріжний камінь 14 липня 1595 року освятив львівський латинський архієпископ Ян Димітр Соліковський, який також консекрував тринавний храм 29 листопада 1597 рокуHornung Z. Paweł Rzymianin (zm. ok. 1618) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1980. — T. XXV/3, zeszyt 106. — S. 372. .

Школа при монастирі стала першим у Львові та Червоній Русі жіночим навчальним закладом, черниці головну увагу звертали на виховання панянок-шляхтянок.Charewiczowa Ł. Daniłowiczowa Dorota (ur. ok. 1607 †1687) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. IV, zeszyt 16. — S. 418. Монастир став другим жіночим у Львові після монастиря кларисок. Будівництво розпочато 1597 року і завершено 1616 року за участю Павла Римлянина, про що він сам свідчив у своєму заповіті. Споруди сильно постраждали під час пожежі 1623 року. Відбудовані до 1627 року архітектором Яном Покоровичем, молодша донька якого була послушницею в цьому монастирі. Можливо, саме Покорович є автором вежі, оскільки вона відсутня на збереженому у Центральному державному історичному архіві проєкті, виконаному, ймовірно, самим Павлом Римлянином.

Монастир часто відвідував небіж абатиси Дороти Данилович — король Ян III Собеський з дружиною, 1672 року переконав її покинути монастир через загрозу нападу турків, допомагав обителі.

Наступна реставрація відбулася після пожежі 1748 року (архітектор Мартин Урбанік).

До південно-східної частини примикає споруда келій: камʼяна, складна в плані, двоповерхова, що зберегла прийоми будівництва та елементи ренесансної доби. Початково була збудована з дерева одночасно з мурованою церквою.

Цікавою є відкрита лоджія монастиря з трьома арками, замкові камені яких служать консолями для скульптур, встановлених в нішах. Арки з часом було закладено, і тим самим колони перетворено на пілястри. Це створило додаткове приміщення, але значною мірою спростило довершений вигляд монастирського будинку. Своєрідним є конструктивне вирішення склепіння сіней, що спирається на один масивний стовп. У багатьох приміщеннях збереглися різьблені замкові камені і консолі.

Будучи збудований за межами міських мурів, монастир, як і інші середміські монастирі, мав риси оборонної архітектури. Подвірʼя початково було утворено храмом, монастирським будинком і муром, зведеним у 1608–1610 роках. До монастирського комплексу належав також сад — зразок садово-паркової архітектури ренесансної доби, автором планування якого також був Павло Римлянин.

На початку XIX століття у відносно невеликій церкві було вісім вівтарів, дерев'яний хрест з розп'яттям, західна емпора, два бічні балкони (на одному з них був орган), проповідальниця, сповідальниця, лавки. проєкти вівтарів та різьбярські роботи в інтер'єрі храму були виконані, певне, у 1770-1780-х роках. Їх архітектура схожа на роботи Бернарда Меретина і Йогана-Георга Пінзеля та їх безпосередніх послідовниківKurzej M. «Beuronizacja»… — S. 117. (наприклад, вівтарі в костелі місіонерів у Городенці, костелах в Бучачі, НаваріїKurzej M. Kościół p.w. Wszystkich Świętych i klasztor Benedyktynek // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, Antykwa, Pasaż, 2011. — T. 19. — S. 139. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-92-5. ). Столяр Горнунг (Hornung) виконав нові елементи для нижнього хору черниць у храмі, які 1889 року встановили замість усунутих звідти, які за традицією походили ще з часів настоятельки Анни СапоровськоїKurzej M. «Beuronizacja»… — S. 120..

У 1906 році новий головний вівтар виконано за проєктом Яна Тарчаловича у стилі модернізованого ренесансу. До нашого часу не збережений. 1935 року до зовнішнього боку монастирського муру від вулиці Пішої прибудовано школу (Науковий заклад сестер бенедиктинок) у стилі функціоналізму за проєктом Вітольда РавськогоҐранкін П. Е. Львів у кривому дзеркалі // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — 2007. — № 17. — С. 198..

У радянські часи у церкві влаштовано склад, а у приміщенні монастиря було Музично-педагогічне училище № 2. У 1946 році на території монастирського саду збудовано середню школу № 19. Нині монастирський комплекс належить згромадженню сестер студиток та має назву Храм Усіх Святих і монастир Покрови Пресвятої Богородиці сестер студиток. У монастирі діє школа святої Софії.

Відомі особи Анна Сапоровська — абатиса у 1608—1638 роках. Кристина Сапоровска — абатиса у 1630—1640 роках. Дорота Данилович — абатиса у 1640—1687 роках, була похована біля порогу церквиCharewiczowa Ł. Daniłowiczowa Dorota (ur. ok. 1607 †1687)… — S. 419. Маґдалена Куропатницька — дочка київського каштеляна Яроша (Героніма) Станіслава Куропатницького гербу Нечуя.Trawicka Z. Kuropatnicki Hieronim (Jarosz) Stanisław herbu Nieczuja (zm. 1696) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/1, zeszyt 68. — S. 253. Боґуміла (у світі — Зофія Скарбек) — рідна сестра Львівського латинського архієпископа Яна Скарбека; абатиса з 1718 року, померла 1730 року).Kaźmierczyk A. Skarbek Krzysztof h. Abdank (ok. 1630—1706) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1997. — T. XXXVIII/1, zeszyt 156. — S. 21. Анна Людвіка Жевуська (1695-1730) — донька Станіслава Матеуша Жевуського гетьмана великого коронного і сестра Вацлава Петра Жевуського, господаря Підгорецького замку, абатиса з травня по грудень 1730 року. Саломея (Соломія) Вишневецька — найстарша дочка Димитра Єжи ВишневецькогоNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…  — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 551—552. Анна Потоцька — абатиса, донька галицького підкоморія Домініка ПотоцькогоPrzyboś A. Potocki Dominik h. Pilawa (zm. 1683) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4. — Zeszyt 115. — S. 803. Єлизавета ЦебровськаNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności…  — T. 1. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — S. 236. Катажина, Уршуля НарайовськіNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności …  — Lwów, 1740. — T. 3. — S. 339. Теофіля, Францішка СтемпковськіNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności…  — T. 4. — S. 204. Ядвіґа, Тереза Незабітовські гербу ЛюбичNiesiecki К. Korona polska przy Złotej wolności…  — T. 3. — S. 368. Анна Елеонора КоссаковськаNiesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności…  — T. 2. — S. 634. Маріанна Семенська — дочка львівського каштеляна Яна Семенського

Світлини

Див. також Бенедиктинці

Примітки

Джерела

Бойко О. Г., Слободян В. М. Монастир сестер бенедиктинок // Вісник інституту «Укрзахідпроєктреставрація». — Вип. 16, 2006. — С. 39—44. — ISBN 966-95066-4-15.

Kurzej M. «Beuronizacja» lwowskiego kościoła benedyktynek // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 2012. — T. VII. — S. 117—140.

Посилання prysjan.ucoz.ua/lviv/ Culture.pl Юрій Скіра Старі католицькі монастирі довкола оборонних мурів Львова