Проросійські виступи в Харкові (2014)

Проросійські виступи у Харкові 2014 — акції проросійських активістів, прихильників приєднання Харківської області до Росії у Харкові, складова частина кризи на сході України 2014 року.

Перша акція сепаратистів відбулась 23 лютого 2014 року, коли вони організувалися задля захисту пам'ятника Леніну та встановили біля нього наметове містечко, що завершилося 1 березня 2014 року тимчасовим захоплення будівлі Харківської обласної державної адміністрації та побиттям харківських євромайданівців, які мали там свій штаб. Друга хвиля акцій сталась на початку квітня під час другого захоплення будівлі Харківської ОДА та проголошення «Харківської народної республіки», прихильників якої зачистили звідти спецпідрозділи МВС України.

З середини травня 2014 року акції сепаратистів у Харкові пішли на спад і згодом припинилися.

Передісторія

Громадська думка За даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології 8–16 квітня 2014 року, 16,1 % жителів Харківської області підтримували відокремлення своєї області від України з її подальшим приєднанням до Росії, 65,6 % — не підтримували. 24,8 % були згодні з твердженням про те, що "в Україні утискаються права російськомовного населення", 71,8 % — не згодні. З твердженням про те, що "Росія справедливо захищає інтереси російськомовних громадян на Південному сході", погодилися 36,6 %, не погодилися — 53,0 %. Вступ України до Європейського Союзу підтримували 26,5 % жителів Харківської області, тоді як вступ України до Митного Союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном — 46,5 %.

Хід подій

З'їзд у Палаці Спорту 22 лютого 2014 року 22 лютого у Палаці Спорту відбувся з'їзд депутатів обласних рад від «Партії регіонів». Його мав очолити Віктор Янукович, який вже приїхав до Харкова, але в останній момент відмовився від цієї ідеї та покинув місто. До Харкова приїхали, а також були звезені, за деякими оцінками, близько 3 тисяч прихильників Януковича, делегати були, в тому числі з фракцій «Партії регіонів», які на той момент мали більшість у всіх обласних радах сходу та півдня України. З'їзд «Українського Фронту» розпочався о 13:00. Біля Палацу Спорту було встановлено сцену «Антимайдану», під якою зібрались понад 1000 бюджетників та привезених з Донеччини та Луганщини шахтарів .

Навпроти них зібрався кількатисячний мітинг прихильників Євромайдану.

Після своїх виступів обоє Геннадій Кернес та Михайло Добкін покинули межі України. З'їзд завершився без результатів, на які розраховували проросійські сили. Після його завершення багатотисячна колонна Євромайдану рушила на майдан Свободи, де ініціювала демонтаж пам'ятника Леніну, проте так і не зробила цього в той день. Ближче до ночі до пам'ятника почали сходитись представники проросійських організацій для його захисту, а представники «Оплоту» атакували активістів Євромайдану, які були в ХОДА. Вночі біля пам'ятника Леніну розпочалось чергування прихильників збереження пам'ятника.

Мітинги «захисників пам'ятника Леніну» наприкінці лютого 2014 року

23 лютого — вранці біля пам'ятника Леніну зібралась ще більша кількість представників проросійських організацій та прихильників збереження пам'ятника. Пам'ятник було огороджено металевим парканом та вивішено велику георгіївську стрічку . Цього ж дня міський голова Геннадій Кернес повернувся до Харкова та пішов спілкуватись з представниками Антимайдану.

24 лютого — прихильники проросійських організацій продовжили чергування під пам'ятником Леніну. Ввечері вони вчинили напад на кількох активістів Євромайдануhttps://zik.ua/news/2014/02/24/u_harkovi_u_perehodi_metro_na_aktyvistiv_napaly_protyvnyky_yevromaydanu_464474.

25 лютого — антимайдан побудував наметове містечко біля пам'ятника Леніну, також вони розгорнули польову кухню та збирали підписи проти знесення пам'ятника .

26 лютого декілька сотень проросійських активістів пікетували сесію Харківської міської ради. Учасники мітингу вимагали те, щоб активісти Євромайдану покинули будівлю Харківської ОДА, а прапор ЄС біля міської ради зняли та повісили російський. Після перемовин між представниками проросійських організацій та міським головою прапор Росії було знято.

27—28 лютого біля пам'ятника Леніну продовжувалось чергування представниками проросійських рухів.

1 березня. Штурм Харківської ОДА

1 березня 2014 року у Харкові з ініціативи мера Геннадія Кернеса на площі Свободи було проведено «мирний мітинг патріотично налаштованих харків'ян» «За Харків». Перед людьми з російськими прапорами виступали сам мер Геннадій Кернес та колишній голова Харківської ОДА Михайло Добкін. По закінченні мітингу між учасниками заходу та активістами харківського Євромайдану сталася сутичка, у ході якою учасниками бійки використовувалися палиці та сльозогінний газ, після чого прихильники Кернеса розпочали штурм будівлі Харківської облдержадміністрації, контрольованої представниками Самооборони Майдану та «Правого сектора».

Активісти Євромайдану перший натиск учасників мітингу «За Харків» відбили, однак пізніше проросійсько-налаштовані активісти захопили будівлю, де побили опонентів, котрих виводили під зневажливі вигуки натовпу, змушуючи активістів ставати на коліна. Під час штурму були чутні постріли, над активістами Євромайдану, котрі захищали обласну адміністрацію, чинили самосуд; у результаті за повідомленням Харківської міської ради постраждали 97 осіб: 76 з них було доставлено до лікарень швидкої та невідкладної допомоги, а саме до обласної лікарні. Серед постраждалих був український письменник Сергій Жадан, який отримав струс мозку та розсічення голови, можливий перелом носа. Про деталі свого побиття письменник повідомив на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook:

Після захоплення держустанови на даху будівлі адміністрації український прапор було зірвано і встановлено російський. За повідомленням ЗМІ, прапор Росії встановив заїжджий мешканець Москви. Надвечір російський прапор з будівлі облдержадміністрації прибрали. Проросійські активісти закликали також іти людям до бійцівського клубу «Оплот», приміщення якого 28 лютого зайняли активісти «Правого сектора», зокрема представники організації «Патріот України» та Соціал-Національної Асамблеї.

Під час сутичок та штурму Харківської ОДА співробітники правоохоронних органів не чинили активних дій: штурм установи не було попереджено та не було вжито жодних заходів з метою припинення сутичок. Співробітники органів внутрішніх справ лише унеможливлювали спроби подальшого самосуду над побитими активістами Євромайдану, виводячи їх від будівлі ОДА. Мер Харкова Геннадій Кернес заявив, що бійку спровокували активісти Євромайдану, котрі кинули у натовп вибуховий пакет або гранату, однак журналісти, що були свідками подій, заперечили таку інформацію.

Бій на Римарській

У ніч із 14 на 15 березня відбулося протистояння на вулиці Римарській, у ході якого озброєні вогнепальною зброєю члени організації «Оплот» спробували взяти штурмом приміщення штабу «Правого сектора» та офісу організації «Просвіта», з вікон другого поверху в їхній бік полетіли пляшки з горючою сумішшю («Коктейль Молотова») та світло-шумові гранати. Після цього почалася стрілянина з вогнепальної зброї як з боку нападників, так і з боку осіб, що оборонялися. Обидві сторони конфлікту мали значні запаси вогнепальної зброї і активно її застосовували, в результаті зав'язався запеклий бій. Членам «Правого сектора» вдалося захистити будівлю, а сепаратисти були змушені відступити після приїзду на місце події Міського голови Харкова Геннадія Кернеса та керівництва міської міліції разом із силами міліцейського спецназу. В результаті конфлікту двоє учасників нападу загинули, п'ятеро чоловік отримали поранення.

Сутички 6 квітня 6 квітня близько тисячі представники проросійських організацій пікетували консульства Польщі та Росії, після чого розійшлися різними вулицями до центра міста, де на площі Свободи одночасно пройшли 2 мітинги за федералізацію України. На противагу проросійським мітингам біля пам'ятника Шевченку активісти Євромайдану провели антивоєнне віче та музичний концерт.

Під час ходи біля пам'ятника Тарасові Шевченку двоє невідомих повідомили учасникам маршу про те, що біля театру Шевченка перебувають бійці «Правого сектора», через що сталася сутичка. На вулиці Сумській на близько 30 активістів Євромайдану напала колона прихильників відокремлення області від України. Правоохоронці оточили кільцем євромайданівців, за допомогою бійців спецпідрозділу «Грифон» їх було заведено до службового автомобілю, який був заблокований учасниками проросійського мітингу. Частину євромайданівців вдалося вивезти, іншу частину правоохоронці відвели на безпечну відстань. Проросійські активісти змусили учасників антивоєнного віча повзти на колінах «коридором ганьби».

Проголошення «Харківської народної республіки»

Увечері під будівлею Харківської ОДА зібралося близько 2 тисяч проросійсько налаштованих мітингарів, які закликали «підтримати Луганськ і Донецьк», де напередодні сталися захоплення адміністративних будівель. Демонстранти прорвали кордон з 200 міліціонерів та прорвалися у середину адміністрації, частина міліціонерів, що залишили позиції аплодувала штурмовикам. Знімальна група каналу «Україна», яка намагалася здійснити пряме включення з місця події, покинула площу через загрозу власній безпеці.

Вранці 7 квітня, на площу Свободи вийшло понад 1000 харків'ян з протестом проти захоплення ОДА. Напередодні міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про звільнення приміщення ОДА від демонстрантів, проте містяни і ЗМІ спростували цю інформацію. Мер Харкова Геннадій Кернес провів зустріч з демонстрантами, на якій відкинув можливість проведення референдуму щодо федералізації Харківської області, оскільки для його проведення відсутнє «законне підґрунтя», натомість запропонував провести соціологічне опитування. Крім того, Харківська обласна рада погодилась провести позачергову сесію, на якій буде розглянуто вимоги активістів. На площі Свободи сталася сутичка між проукраїнськими та проросійськими активістами, які намагалися витіснити проукраїнський мітинг за межі майдану. У результаті частина учасників мітингу сховалася у саду Шевченка, інша частина — у кафе поблизу місця події; у ході сутички 2 осіб зазнали травм голови. Загалом під час сутичок 7 квітня постраждало 32 особиХарьковский евромайдан подсчитал количество пострадавших при разгоне седьмого апреля. 057.ua. 10.04.2014. .

На проросійському мітингу було оголошено перелік «альтернативних депутатів», які утворили «Раду депутатів харківської територіальної громади», покликану виконувати обов'язки Харківської обласної ради, та оголосили про створення суверенної «Харківської народної республіки». Увечері міліція звільнила від сепаратистів будівлю ОДА, які втім намагалися повернути контроль над установою, почавши палити шини, кидати каміння та стріляти з травматичної зброї. У ЗМІ повідомлялося, що близько 22 години на територію Харківської регіональної передавальної телевежі проникла група осіб, що мали на меті відновити мовлення російських телеканалів, однак, у МВС повідомили, що телевежа знаходиться під контролем правоохоронців.

Напад на телекомпанію «АТН»

Наступного дня стало відомо, що організатора нападу на телекомпанію було затриманоМилиция задержала организатора нападения на харьковскую телекомпанию АТН. Главное. 09.04.2014. .

10 квітня 2014 року харківські сепаратисти оголосили полювання на людей з символікою США та Великої БританіїВ Харькове антимайдановцы объявили охоту на людей с английской и американской символикой на одежде. 057.ua. 10.04.2014. .

12 квітня 2014 року у Харкові відбулась акція прихильників референдуму та російської мови під пам'ятником ЛенінуНа площади — митинг, несмотря на запрет. Status quo. 12.04.2014. .

Побиття євромайданівців 13 квітня