Сергій Володимирович Лук'янов (1910—1965) — радянський актор театру та кіно. Народний артист РРФСР (1952). Лауреат двох Сталінських премій другого ступеня (1951, 1952). Сучасному глядачеві найбільш відомий за фільмами 1950-х років: «Кубанські козаки», «Велика родина», «Справа Румянцева».
Біографія Сергій Лук'янов народився 14 (27 вересня) 1910 року в селі Нижнє (до 1938 року - Донецька (Сталінська) область, нині Луганська область, Україна) в шахтарській сім'ї. Закінчив гірничопромислове училище, працював шахтарем. Навчався в студії при Харківському театрі імені Т. Г. Шевченка (1929—1931).
З 1929 року працював у театрах Донецька, Харкова, Архангельська, в 1942—1955 і в 1963—1965 роках — актор театру імені Євг. Вахтангова, в 1955—1956 роках — артист імені Вл. Маяковського, в 1956—1963 роках — актор МХАТ імені Горького. У кіно з 1944 року (фільм «Поєдинок»).
Актор став відомим українському глядачеві за фільмами 1950-х років: «Кубанські козаки» (Гордій Ворон), «Велика родина» (Матвій Журбін), «Справа Румянцева» (полковник Афанасьєв).
Сергій Лук'янов помер у Москві 1 березня 1965 на 55-му році життя від інфаркту під час виступу на зборах в Театрі імені Вахтангова. Похований актор на Новодівочому кладовищі (ділянка № 5).
Сім'я перша дружина — Н. З. Тишкевич, від шлюбу дочка Т. С. Лук'янова, артистка Театру на Таганці і внучка Д. В. Повереннова. друга дружина — К. С. Лучко, від шлюбу дочка Оксана.
Фільмографія 1944 — «Поєдинок», реж. В. Г. Легошин (слідчий Ларцев) 1947 — «Хлопчик з околиці», реж. В. Н. Журавльов (батько Андрія) 1949 — «Кубанські козаки», реж. І. А. Пир'єв (Гордій Гордійович Ворон) 1950 — «Донецькі шахтарі», реж. Л. Д. Луков (Олексій Кравцов, секретар обкому партії) 1951 — «Незабутній 1919 рік», реж. М. Е. Чіаурелі (генерал Родзянко) 1952 — «Повернення Василя Бортнікова» реж. В. І. Пудовкін (Василь Кузьмич Бортніков) 1953 — «Єгор Буличов та інші (фільм-спектакль)», реж. Ю. І. Солнцева, Б. Є. Захава (Єгор Буличов) 1953 — «Вихори ворожі», реж. М. К. Калатозов (Никанор) 1954 — «Велика родина», реж. І. Є. Хейфіц (Матвій Дорофійович Журбін) 1955 — «Дванадцята ніч», реж. Я. Б. Фрід (Антоніо) 1956 — «Справа Румянцева», реж. І. Є. Хейфіц (полковник Сергій Іванович Афанасьєв) 1957 — «До Чорного моря», реж. А. П. Тутишкін 1958 — «Олеко Дундич», реж. Л. Д. Луков (А. Г. Шкуро) 1958 — «Капітанська дочка», реж. В. П. Каплуновський (Омелян Пугачов) 1959 — «Фома Гордєєв», реж. М. С. Донський (Гнат Гордєєв) 1960 — «Повість полум'яних літ», реж. Ю. І. Солнцева (шкільний учитель Василь Маркович Рясний) 1963 — «Мелодії Дунаєвського», реж. Е. І. Пир'єв 1964 — «Державний злочинець», реж. Н. В. Розанцев (Юрій Золотицький (військовий злочинець, що ховається під ім'ям Олександр Омелянович Чернишов)) 1965 — «Вони йшли на Схід» (Italiani brava gente), реж. Джузеппе де Сантіс, (Д. І. Васильєв — Командир партизанського загону)
Звання Заслужений артист РРФСР (1947). Народний артист РРФСР (1952).
Нагороди Сталінська премія другого ступеня (1951) — за виконання ролі Гордія Гордійовича Ворона у фільмі «Кубанські козаки» (1949). Сталінська премія другого ступеня (1952) — за виконання заголовної ролі у виставі «Єгор Буличов та інші» М. Горького на сцені МХАТ. Орден Трудового Червоного Прапора (1950).
Бібліографія Дуніна С., «Сергей Лукьянов», М., 1963 «Актеры советского кино», випуск 12, М., 1976
Джерело Біографія актора на сайті kino-teatr.ru