Францішек Ян Смолька (; 5 листопада 1810, Калуш, нині Україна — 4 грудня 1899, Львів) — польський політик, правник, президент австрійської Державної ради в 1880-х роках.
Життєпис
Народився 5 листопада 1810 в м. Калуш (Королівство Галичини і Володимирії, Австрійська імперія, нині Івано-Франківської области, Україна) в родині поручника війська Австрійської імперії, потім соляного урядника Вінцентія Смольки (Вінцента ШмолькеЛемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 77.), який походив із знімеченої чеської родини (за іншими даними, батько — німець), що осіла в Пруській Сілезії, та його дружини Анни Немет — угорки за походженням.
Спочатку навчався вдома, потім у домініканів у Львові. У 1831 році закінчив відділ права Львівського університету. Працював у прокуратурі скарбниці у Львові, 1834 року почав працювати в адвокатській канцелярії Павела Родаковского. 1836 року захистив докторат права. У 1840 році відкрив власну адвокатську канцелярію.
Після виїзду Северина Ґощинського з Галичини (літо 1838) був фактичним керівником «Стоваришення люду польського». Протидіяв повстанським тенденціям у ньому, агітації серед селянства, практично розкрив конспірацію. 29 серпня 1841 був заарештований, 3,5 роки відбув у в'язниці. До Смольки неприхильно ставився Людвік Яблоновський, а вийти з ув'язнення сприяв Гуґо Вісньовский. 21 січня 1845 отримав вирок смерти водночас із помилуванням; був позбавлений адвокатської практики, працював у канцеляріях інших адвокатів.
1848 — брав участь у революційних подіях у Відні, під час яких намагався врятувати від самосуду збуреного натовпу військового міністра графа Лятура, але марно: його повісили на очах у Смольки. 1848 року був членом польської Центральної національної ради.
Після революції 1848 набув маєтності в Моршині (тут експериментував із дренуванням), Корчині, Крушельниці. З 1861 року член міської ради Львова. 1868 року створив у Львові «Народно-демократичне товариство» для протидії тій частині польського міщанства, яка під керівництвом Флоріяна Земялковского погоджувалась на компроміс із Віднем.
У 1860-х роках був ініціатором і керівником спорудження «Кургану Люблінської унії» на Високому Замку у Львові.
1871 року програв кілька голосів під час виборів на посаду президента міста Львова Ф. Зємялковскому. Також у цей час мав бізнесові невдачі та значні борги, через що вирішив накласти на себе руки — перерізав горло лезом бритви, однак його врятували лікарі. Борги після продажу маєтностей допоміг виплатити граф Володимир ДідушицькийЛемко І. Цікавинки з історії Львова… — С. 79..
1881 — обраний президентом Палати послів Державної ради (Райхсрату) (нижня палата австрійського парламенту). Після відставки цісар надав Ф. Смольці місце дожиттєвого члена Палати панів (Палаті вельмож) австрійського Райхсрату.
Проживав і помер на другомуМоже, то стара нумерація, тому — на 3-му. поверсі будинку № 18 на вул. СловацькогоOrłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 144.. Був похований урочисто коштом влади краю на Личаківському цвинтарі ЛьвоваKieniewicz S. Smolka Franciszek Jan (1810—1899)… — S. 317. Його могила поруч із могилою Володимира Івасюка..
Вшанування На площі П. Григоренка у Львові (колись площа Ф. Смольки) у 1913-1949 стояв пам'ятник1939 року у Львові зник пам'ятник калушанину Франциску Смольці, який був президентом парламенту Австро-Угорщини. ФОТО Францішекові Смольці,Козловський Б. Францішек Смолька насипав курган на Високому Замку виконаний Тадеушем БлотницькимOrłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie… — S. 140. .
Див. також Копець Люблінської унії
Примітки
Джерела Козловський Б. Францішек Смолька насипав курган на Високому Замку // Високий Замок. — 2006. — 2 листопада. Лемко І. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — 128 с. : іл. — С. 77—83. — ISBN 978-617-629-024-7. Мудрий М. М. Смолька Францішек //
Kieniewicz S. Smolka Franciszek Jan (1810—1899) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIX/2, zeszyt 161. — S. 314—318. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów — Warszawa, 1925. — 276 s.