Воронезький повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Воронезького намісництва й Воронезької губернії, що існувала у 1779–1928 роках. Повітове місто — Воронеж.
Географічне положення Повіт розташовувався у північній частині Воронезької губернії.
Площа повіту в 1897 році становила 4 642,7 Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників верст² (5 283 км²). 1926 року — 9 322 км ².
Населення За даними перепису 1897 року в повіті мешкало ( чоловічої статі та — жіночої). За національним складом: росіяни — 98,3%, українці — 0,4%. У губернському місті Воронеж мешкало .
За підсумками всесоюзного перепису населення 1926 року населення повіту склало , з них міське — .
Історія Повіт утворено 1779 року у складі Воронезького намісництва. 1796 року намісництво перетворено на Воронезьку губернію.
1928 за новим адміністративним поділом повіт скасовано, територія увійшла до складу Воронезького округу у складі Центрально-Чорноземної області.
Адміністративний поділ На 1913 рік повіт поділявся на 20 волостей : Березовська, Боєвська, Верхнє-Хавська, Грем'яченська, Воронцовська, Івановська, Катуховська, Костенська, Краснолозька, Можайська, Московська, Орловська, Подгоренська, Придаченська, Рогачевська, Рождественська, Усманська, Хреновсько-Виселковська, Чижовська, Шукавська.
Джерела
Довідка про зміну адміністративно-територіального поділу Воронезької області
Примітки