Львівський повіт — адміністративна одиниця коронного краю Королівство Галичини та Володимирії у складі Австро-Угорщини (до 1867 року назва держави — Австрійська імперія).

Історія Повіт існував з 1854 року, коли була проведена адміністративна реформа, згідно з якою у складі Королівства Галичини та Володимирії були утворені повіти. 1867 року були скасовані округи, а повіти реорганізовані: частина зникла, а частина збільшилася за рахунок інших. Львівський повіт залишився і після реформи — до нього приєднані Винниківський та Щирецький повітиБайцар А. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності (продовження) // Винниківський вісник. — № 444–445..

Адміністративним органом, що управляв повітом було Львівське староство, яке з 1902 року знаходилося у Львові на вул. 3 травня (сучасна вул. Січових Стрільців) в будинку № 8Barański F. Przewodnik po Lwowie . — Lwów: H. Altenberg, 1904. — S. 143. .

У 1883 році села Черкаси і Горбачі передані з Рудківського повіту до Львівського. 1884 року повіт складався зі 130 самоврядних громад (гмін) і 105 фільварків, поділявся на 122 кадастральні гміни.

Статус міст у Львівському повіті мали Новий Яричів і ЩирецьБайцар А. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності , містечок — Кукезів і Наварія.

Львівський політичний повіт складався з трьох судових повітів: Львівського, Винниківського та Щирецького.

Старостою повіту та радником намісника щонайменше до 1916 року був Антоній ШидловськийKsięga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913 . — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — S. 28. .

Львівський повіт як адміністративна одиниця зберігався в наступних державних утвореннях — ЗУНР, Польщі і СРСР до його ліквідації 17 січня 1940 року.

Мова На 1880 рік в товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 47728 осіб, польською — 42116, німецькою — 8388, іншими — 56.

Після надання краю автономії у 1867 році влада була передана полякам, які повели політику спольщення і до Першої світової війни змінили національний склад населення повіту:

На 1890 рік в товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 50,35%, польською — 43,68%, німецькою — 5,93%.

На 1900 рік в товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 47,64%, польською — 46,39%, німецькою — 5,94%.

На 1910 рік в товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 36,61%, польською — 61,56%, німецькою — 1,8%Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 .

Конфесії На 1880 рік було: 49076 греко-католиків, 38425 римо-католиків, 3 армініан, 8 православних, 3638 лютеран, 214 кальвіністів, 11 англікан, 110 менонітів, 7 унітаріан і 7969 юдеїв.

Див. теж Львівський повіт Винниківський повіт Винниківський судовий повіт (Австро-Угорщина) Львівський округ

Примітки

Джерела Байцар Андрій Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: Друксервіс, 2016. — 312 с. Байцар А. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності // Винниківський вісник. — 2013. — № 444—445 (листопад—грудень). Байцар А. Адміністративно-територіальний устрій Винниківщини від княжої доби до сучасності (продовження) // Винниківський вісник. — 2013. — № 446-447 (31 грудня). Байцар А. Літопис Винник // Винниківський вісник. — 2013. — № 437-438 (серпень).