Степан Васильйович Єшевський (*1829 — †1865) — історик античності, середньовіччя, російської історії. Член Московського археологічного товариства.
Біографія Народився в селі Шоргутово Костромської губернії.
Початкову освіту отримав в костромській та нижегородській гімназіях. У 1846 р. вступив на філософський факультет Казанського університету. Через два роки перевівся до Московського університету, де слухав лекції професорів: Т. Грановського та . Під керівництвом останнього почав займатися початковим періодом середньовіччя, кандидатську дисертацію присвятив єпископу і письменнику Григорію Турському.
По закінченню університету почав службу в Ніколаєвському інституті. У 1851 р. надрукував у виданні «» рецензію на працю П. Кудрявцева «», а у 1852 р. у виданні «» — «» і рецензію на публічні лекції Т. Грановського. У 1853 р. переїхав до Одеси, де протягом двох років викладав історію і статистику Російської імперії у Рішельєвському ліцеї. У цей період підготував магістерську дисертацію «», яку 1855 успішно захистив.
Восени 1855 р. його було обрано на посаду професора Московського університету, але Міністерство народної освіти Російської імперії не затвердило це обрання. Деякий час працював у Казанському університеті (читав курси з російської історії період правління Єлизавети Петрівни та історіографії) і в Олександрінському сирітському корпусі. З січня 1858 р., після затвердження згаданим Міністерством на посаду професора, почав викладати курси давньої та середньовічної історії у Московському університеті. За його ініціативою були створені музеї етнографії в Казані (1856) і Москві (1865). Одним із його учнів в університеті був О. Трачевський. У 1859–1861 рр. перебув у науковому відрядженні в Німеччині, Італії, Швейцарії, Франції, де слухав лекції в університетах, відвідував музеї. В Парижі готував матеріал для докторської дисертації, яку присвятив королеві франків Брунегільді. Дисертація залишилась не закінченою.
Помер у м. Москві.
Досліджував історію римських провінцій, релігійне життя на зламі епох, політичний і культурний стан Галлії в V—VI ст. н. е., висвітлив соціальні передумови занепаду Римської імперії. Йому вдалося показати, як на руїнах старого рабовласницького суспільства виникло нове феодальне суспільство.
Праці Ешевский С. В., К. С. Аполлинарий Сидоний, эпизод из литературной и политической истории Галлии V века // Сочинения С. В. Ешевского. Часть третья. — , 1855, 1-342; Очерк царствования Елизаветы Петровны. — , 1857; Кудрявцев как преподаватель // Русский вестник. — 1858. — Т. 13, кн. 2; Центр римского мира и его провинции. — , 1866; Очерки язычества и христианства. — , 1867; Сочинения: в 3-х ч. — , 1870; Ешевский С. В., Сочинения по русской истории. — , 1900. Ешевский С. В., Материалы по истории русского общества XVIII века
Джерела Биографии и характеристики. — , 1882; Архангельский С. И. Исторические взгляды С. В. Ешевского // Средние века. — 1955. — Вып. 6; БСЭ. — , 1972. — Т.9. — С.111; Попова Т. Н., Проблемно-дисциплинарная структура исторических исследований в Новороссийском университете // Российские университеты в XVIII-ХХ веках. — Воронеж, 2004. — Вып. 7.
Ткаченко В. Г., Архивное наследие С. В. Ешевского // «Археографический ежегодник» за 1983 год. : Наука, 1985. С.263—269.