Евґеніуш Ткачишин-Дицький (Eugeniusz Tkaczyszyn-Dycki, *12 листопада 1962) — польський поет.
Біографія Народився в с. Вілька Коровицька (пол. Вулька Кровіцка) на Любачівщині (Польща) в мішаній польсько-українській родині. Як пояснив поет в книзі Imię i znamię (2011, с. 56), його батько був затятим польським націоналістом, а родичі з материного боку мали зв'язки з УПА. Бабуся та мама були депортовані в рамках акції «Вісла» на Мазури (с. Круклянки). Мама, що належала до греко-католиків, прийняла римо-католицтво. У віршах поета виступає як «бандерівка». У родині говорилося мішаниною української і польської мов, яку сам Ткачишин-Дицький окреслив як «хохляцька мова». Минуле батьків не обговорювалося. У своїй творчості часто повертається до фольклору рідних земель.
Є випускником польської філології Університету Марії Склодовської-Кюрі в Любліні. Проживає у Варшаві.
Творчість
Автор дев'яти збірок поезії та підбірки короткої прози, що періодично друкувалася в часописі «». Поезія Ткачишина-Дицького, що поєднує традицію (в тому числі метафізичну поезію бароко) із сучасним стилем, мала наслідком чимало рецензій та досліджень. Поет у своїх віршах передає не лише захоплення концептизмом, маринізмом, але також надає власним творам музичності та філософської спрямованості. До прихильників поезії Евґеніуша Ткачишина-Дицького належав також Чеслав Мілош, котрий особисто нагородив поета. В 2009 році став лауретатом літературної премії Nike. Вірші Ткачишина-Дицького перекладені англійською, німецькою, італійською, російською, словенською, українською мовами.
Поезії Неня та інші вірші (Nenia i inne wiersze), Люблін 1990. Peregrynarz, Варшава 1992. Młodzieniec o wzorowych obyczajach, Варшава 1994. Liber mortuorum, Люблін 1997. Kamień pełen pokarmu. Księga wierszy z lat 1987—1999, Краків 1999. Przewodnik dla bezdomnych niezależnie od miejsca zamieszkania, Ліґниця 2000. Daleko stąd zostawiłem swoje dawne i niedawne ciało, Краків 2003. Przyczynek do nauki o nieistnieniu, Ліґниця 2003. Dzieje rodzin polskich, Варшава 2005. Poezja jako miejsce na ziemi (1989—2003), Вроцлав 2006. Piosenka o zależnościach i uzależnieniach, Вроцлав 2008. Rzeczywiste i nierzeczywiste staje się jednym ciałem. 111 wierszy, Вроцлав 2009. Oddam wiersze w dobre ręce. (1988—2010), Вроцлав 2010. Imię i znamię, Вроцлав 2011.
Проза
Zaplecze, Ліґниця 2002.
Переклади українською
Вірші зі збірки «Путівник для бездомних незалежно від місця проживання» / переклад Маріанни Кіяновської. — 2011. Евгеніуш Ткачишин-Дицький. Син Груднихи / переклад та впорядкування Маріанни Кіяновської. — Тернопіль: Крок, 2014. — 250 с.
Примітки
Посилання
Евґеніуш Ткачишин-Дицький на Форумі видавців у Львові http://bookforum.ua/article/1133/Поет-самотник+Еугеніуш+Ткачишин-Дицький.html http://culture.pl/pl/tworca/eugeniusz-tkaczyszyn-dycki (пол.) http://teatrnn.pl/leksykon/node/3726/eugeniusz_tkaczyszyn_dycki_ur_1962 (пол.)